Рішення № 36391380, 04.12.2013, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1687/13-ц

Провадження №2/471/565/13

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Марценюка С.А.

при секретарі- Любченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: реєстраційна служба Братського районного управління юстиції, відділ Держземагенства у Братському районі, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просить визнати договір оренди землі від 01 листопада 2011 року укладений між ним та відповідачем, зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району 21 грудня 2011 року за № 482140004000659, недійсним, та скасувати державну реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка, площею 8,7335 га, що розташована за межами населеного пункту Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №260146, виданого Братською райдержадміністрацією 02 жовтня 2011 року. В 2011 році між ним та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості щодо оформлення останнім документів, повязаних із отриманням ним у власність вказаної земельної ділянки, і він один рік буде використовувати його земельну ділянку. Ніяких документів при цьому він не підписував. 16 листопада 2012 року він уклав договір оренди землі з фермерським господарством «Мрія» на 4 роки, і оскільки, ОСОБА_3О на той час засіяв дану земельну ділянку, вони з відповідачем дійшли згоди, що останній поверне йому земельну ділянку після збору врожаю 2013 року та заплатить йому за використання землі за 2013 рік. У вересні 2013 року при розмові з ОСОБА_3 щодо повернення йому земельної ділянки та сплати коштів за використанні землі, він дізнався, що існує договір оренди землі укладений між ним та відповідачем, терміном на 10 років. Даний договір оренди землі та акт прийому-передачі землі він не підписував і повноважень на їх підписання нікому не надавав, протягом двох років орендну плату не отримував. Вважає, що його майнові права порушено, і на підставі вищевикладених обставин звернувся до суду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 повністю підтримала заявлені позивачем вимоги, просила суд їх задовольнити та пояснила, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 8,7335 га, що розташована за межами населеного пункту Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №260146, виданого Братською райдержадміністрацією 02 жовтня 2011 року. В 2011 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості що останній оформить документи, повязані із отриманням позивачем у власність вказаної земельної ділянки, і буде один рік використовувати його земельну ділянку. Про договір оренди даної земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не домовлялись і ніяких документів позивач не підписував. 16 листопада 2012 року позивач уклав договір оренди землі з фермерським господарством «Мрія» в особі голови ОСОБА_5 на 4 роки. Оскільки, ОСОБА_3О на той час засіяв дану земельну ділянку, позивач з відповідачем дійшли згоди, що останній поверне йому земельну ділянку після збору врожаю 2013 року та заплатить йому за використання землі за 2013 рік. У вересні 2013 року при розмові з ОСОБА_3 щодо повернення йому земельної ділянки та сплати коштів за використанні землі, відповідач повідомив позивачу, що ще 8 років буде користуватися землею на підставі договору оренди. Оскільки, у ОСОБА_1 не було примірника договору оренди, він звернувся за ним до відділу Держземагенства у Братському районі Миколаївської області, де виявилось, що існує договір оренди землі, яка належить йому, від 01 листопада 2011 року укладений між ним та відповідачем, і зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району 21 грудня 2011 року за № 482140004000659, терміном на 10 років. Даний договір оренди землі та акт прийому-передачі землі ОСОБА_1 не підписував і повноважень на їх підписання нікому не надавав. Хто підписав дані документи позивачу невідомо. Протягом цих двох років ОСОБА_1 не отримував орендної плати. Довіреністю, що долучена до договору оренди і якою позивач доручав ОСОБА_6 бути його представником, стосувалась лише питань щодо оформлення у власність земельної ділянки, а не укладати з кимось договору оренди його землі. Просила суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що між він не укладав договір оренди землі з позивачем. ОСОБА_1 видав довіреність на імя ОСОБА_6, яка запропонувала йому, в рахунок оформлення документів на право власності ОСОБА_1 на землю, на що він погодився і 01 листопада 2011 року він та ОСОБА_6 уклали договір оренди землі ОСОБА_1 терміном на 3 роки. Він дав ОСОБА_6 гроші наперед для виготовлення документів на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку. Орендну плату він платив не ОСОБА_1, а ОСОБА_6, оскільки, довіреність була на її імя. При зустрічі з ОСОБА_1, вони домовились, що він буде користуватись землею два роки. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні не визнала в повному обсязі та просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позову, оскільки, є довіреність ОСОБА_1 на імя ОСОБА_6

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, реєстраційна служба Братського районного управління юстиції, в судове засідання не зявився, однак, до початку судового засідання надав на адресу суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутність та покладається на рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держкомзему у Братському районі Миколаївської області в судове засідання не зявився, однак, до початку судового засідання надав на адресу суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутність їхнього представника, в звязку із виробничою завантаженістю.

Вислухавши пояснення позивача, його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_7, допитавши свідка ОСОБА_6, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 260446, виданого Братською райдержадміністрацією 02 жовтня 2011 року, на підставі розпорядження Братської райдержадміністрації від 07 липня 2011 року № 236-р, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 8,7335 гектарів, за межами населеного пункту Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З тексту договору оренди землі від 01 листопада 2011 року слідує, що ОСОБА_1, як орендодавець, та фізична особа ОСОБА_3, як орендар, уклали договір оренди землі, площею 8,7335 га, терміном на 10 років, який зареєстровано у відділі Держкомзему Братського району Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2011 року за № 482140004000659.

Із додатку до договору оренди землі від 01 листопада 2011 року, акту прийому-передачі земельної ділянки, без зазначення дати його складання, слідує, що ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку, площею 8,7335 гектарів, за межами населеного пункту Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно акту про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання від 12 липня 2011 року, виконано встановлення в натурі меж земельної ділянки переданої у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1

Вищезазначені договір оренди землі та акти прийому передачі землі і про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання, підписані ОСОБА_6, а не ОСОБА_1 Даний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувався сторонами.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_1 звернувся до неї з проханням оформити документи про його право власності на його землю, так як у нього не було грошей. Вона погодилась допомогти оформити йому необхідні документи на землю, якщо він віддасть свою землю в оренду її сину, на що позивач погодився. Це була їхня усна домовленість. Вона уклала від імені ОСОБА_1 договір оренди землі із своїм сином ОСОБА_3, оскільки, вважала, що має на це право на підставі довіреності. Маючи довіреність від ОСОБА_1, вона оформила необхідні документи про його право власності на землю та підписала за нього договір оренди від 01 листопада 2011 року. Оформлені документи вона віддала сину, а він позивачу. Орендну плату отримувала вона. Хто саме отримав державний акт на земельну ділянку і чи віддавала ОСОБА_1 його примірник договору оренди, не памятає.

Однак, згідно змісту довіреності від 03 листопада 2010 року, яку дійсно підписав ОСОБА_1, відсутні повноваження якими позивач наділяє ОСОБА_6 укладати договір оренди землі та отримувати орендну плату. Крім того, дана довіреність дійсна до 03 листопада 2011 р.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» підставою визнання договору оренди недійсним є відсутність у договорі однієї з істотних умов.

Як зазначено в ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі», невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про оренду землі» передача обєкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом прийому-передачі.

Згідно вимог ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні. Строк дії договору, а також орендна плата є істотними умовами, але так як договір я не підписував я не міг погоджувати ці умови.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Із ч.1 ст.215 ЦК України слідує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Згідно вимог ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ст.16 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно з законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 дійсно не підписував договір оренди землі укладений 01 листопада 2011 року та акти прийому передачі землі і про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання. Дані документи підписала свідок ОСОБА_6, яка не мала повноважень від імені ОСОБА_1 До того ж у вищезазначеному договорі оренди землі не зазначено, що його уклала і підписала ОСОБА_6 за дорученням ОСОБА_1

Отже, вищезазначений договір оренди землі був укладений за відсутності волевиявлення позивача (ч. 3 ст. 203 ЦК України), що є підставою для визнання його недійсним, відповідно до ст. 215 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 114 грн. 70 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: реєстраційна служба Братського районного управління юстиції, відділ Держземагенства у Братському районі, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,- задовольнити.

Визнати договір оренди землі від 01 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району 21 грудня 2011 року № 482140004000659, недійсним.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3, зареєстрованого у відділі Держкомзему Братського району 21 грудня 2011 року № 482140004000659.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивача ОСОБА_1 - 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

ОСОБА_8,