Рішення № 36391108, 25.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 грудня 2013 року Справа № 913/3238/13

Провадження №9н/913/3238/13

за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

про визнання рішення недійсним

суддя Ворожцов А.Г

секретар судового засідання Чех Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Івасюк І.Ю., дов. № 06-05-224 від 26.11.13, Датченко В.В., дов. № 06-05-224 від 26.11.13,

від відповідача - Карнаухова О.М., дов. № 01-43/18 від 01.04.2013

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Луганське ТВ АМКУ) № 01-24/216 від 30.09.13 по справі № 189.

У судовому засіданні 25.12.13 представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, яка по суті є заявою, якою вимоги не зменшуються та не змінюються, а конкретизуються: позивач просить визнати недійсним з моменту прийняття рішення № 01-24/216 від 30.09.13 в частині:

- визнання дій ДП "Сєвєродонецьк ТЕЦ" з не змінення опалювальної площі споживачу, гр. Жайворонко Т.В. (який мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, буд. 5. блок 915) у відповідності до документів БТІ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії, що призвело до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку,

- накладення на ДП "Сєвєродонецьк ТЕЦ" штрафу в розмірі 68 тис. грн. за порушення, зазначене у п. 2 рішення № 01-24/216 від 30.09.13 відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В обґрунтування вимоги позивач посилається на факт прийняття адміністративною колегією відповідача 30 вересня 2013 року рішення 01-24/216 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 68 тис. грн., у зв'язку з визнанням позивача винним в діях щодо не змінення опалювальної площі споживачу, гр. Жайворонко Т.В., у відповідності до документів БТІ, що кваліфікується за п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії, що призвело до ущемлення інтересів споживача.

Позивач не погоджується з цим рішенням, враховуючи наступне.

· Згідно з рішенням виконкому Сєвєродонецької міськради від 28.01.03 № 85 будинок, в якому мешкає споживач (м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, 5) має статус гуртожитку для мешкання сімей, що унеможливлює застосовувати до цього будинку таку категорію, як опалювальна площа квартири, оскільки в цьому випадку кожному власнику (наймачеві) належить частка у загальних витратах на обслуговування спільного неподільного майна.

· Під час прийняття спірного рішення РВ АМКУ не були враховані особливості обладнання благоустрою будинку та розташування нежитлових приміщень (наявність окремих чи спільних кухонь, ванних, душових кімнат, санвузлів, комор тощо), на опалення яких позивач несе витрати.

· Відповідно до п.п. 7, 10 ст. 3 Закону України "Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну власність власникам житлових приміщень безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою зобов'язані брати участь у загальних витратах з утримання гуртожитку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні гуртожитку.

· Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затв. постановою КМУ від 08.10.92 № 572, щодо мешканців житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласників, наймачі (орендарі) за умови відсутності по-квартирного (по-кімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг, плата за послуги з централізованого опалення розподіляється за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач.

· Згідно з рішенням виконкому Сєвєродонецької міськради від 07.06.05 № 904 до займаної площі відноситься житлова площа і площа підсобних приміщень, яка ділиться на планову кількість мешканців.

Позивач вважає, що рішення, яке оскаржується, прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки передбачає можливість несплати споживачем коштів за послуги з централізованого опалення площі, якою він користується.

Відповідач, Луганське ТВ АМКУ, вважає вимогу позивача такою, що не підлягає задоволенню, про що виклав у відзиві за № 04-10/3550, поданому у судовому засіданні 16.12.13, суть якого зводиться до наступного.

Заявником, гр. Жайворонко Т.В., була надана копія технічного паспорта на займане ним житлове приміщення у гуртожитку, площа якого 69,2 кв. м. Це не було взяте до уваги позивачем, оскільки плата за централізоване опалення нараховується ним за 113,1 кв. м. або за 115,18 кв. м., що не відповідає площі, зазначеної у технічній документації.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, зважаючи на позицію відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у визнанні недійсним п.п. 2, 3 спірного рішення адміністративної колегії РВ АМКУ, оскільки вони, на думку ДП "Сєвєродонецьк ТЕЦ", не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству, що регулює відносини постачання теплової енергії.

Судом встановлено, що адміністративною колегією відповідача 30 вересня 2013 року було прийняте рішення 01-24/216 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 68 тис. грн. у зв'язку з визнанням позивача винним в діях щодо не змінення опалювальної площі споживачу, гр. Жайворонко Т.В., у відповідності до документів БТІ, що кваліфікується за п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії, що призвело до ущемлення інтересів споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 2 ст. 50 цього Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, у т.ч. зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Висновки РВ АМКУ ґрунтуються на заяві гр. Жайворонко Т.В., що мешкає у житловому приміщенні гуртожитку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, буд. 5, блок 915, яка звернулася до позивача з копією техпаспорта БТІ, я якому площа цього приміщення складає 69,2 кв. м.

Оскільки плату за централізоване опалення позивач нараховує, виходячи з площі 113,1 кв. м. або з 115,18 кв. м., що не відповідає площі, зазначеної у технічній документації, РВ АМКУ визнав ці дії порушенням антиконкурентного законодавства, що підпадає під норми п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Будь-якого нормативного обґрунтування та будь-яких обґрунтованих доводів щодо неправомірності поведінки позивача стосовно нарахування плати за теплопостачання у рішенні РВ АМКУ не наведено.

Натомість позивач правомірно посилається на:

· Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, згідно з якими щодо мешканців житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласників, наймачі (орендарі) за умови відсутності по-квартирного (по-кімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг, плата за послуги з централізованого опалення має розподілятися за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач,

· рішення виконкому Сєвєродонецької міськради від 07.06.05 № 904, згідно з яким до займаної площі відноситься житлова площа і площа підсобних приміщень, яка ділиться на планову кількість мешканців,

· Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затв. наказом Держбуду України від 24.05.01 № 127, який зареєстрований в Мін'юсті України 10.08.01 за № 582/5773), в п. 6.2 якої зазначено, що підрахунок площ квартир у житлових будинках і гуртожитках, побудованих або реконструйованих після 1 січня 2006 року, визначається з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005. Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових кімнат, підсобних приміщень (у т.ч. вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень із знижувальними коефіцієнтами, що застосовуються при визначенні загальної площі квартири,

що у сукупності є підставою для визнання висновків, які викладені у Рішенні АМК, такими, що не відповідають обставинам справи внаслідок відсутності в діях позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, і підставою для задоволення вимоги позивача щодо визнання спірного рішення недійсним у частині визнання дій підприємства відповідним порушенням та щодо накладення на нього штрафу (пункти 2, 3).

За приписами частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення № 01-24/216 від 30.09.13 адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 189 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині:

- визнання дій ДП "Сєвєродонецьк ТЕЦ" з не змінення опалювальної площі споживачу, гр. Жайворонко Т.В. (який мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, буд. 5. блок 915) у відповідності до документів БТІ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого постачання теплової енергії, що призвело до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку,

- накладення на ДП "Сєвєродонецьк ТЕЦ" штрафу в розмірі 68 тис. грн. за порушення, зазначене у п. 2 рішення № 01-24/216 від 30.09.13 відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

3. Стягнути з відповідача, Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, буд. 9, код 21792749, на користь позивача, Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, код 00131050, судові витрати в сумі 1147,0 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 27.12.13.

Суддя А.Г.Ворожцов