Рішення № 36389244, 25.12.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 грудня 2013 р.

Справа № 902/1556/13

за позовом:Дочірнього підприємства Вінницького облавтодору ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ( вул. 40-річчя Перемоги,27, м. Вінниця)

до:приватного акціонерного товариства Вінницького містобудівельного управління № 4 (вул. Промислова,3, м. Вінниця)

про стягнення 170 185,37 грн. згідно договору субпідряду №7 від 15.09.2011р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Сидорюк Д. А.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов дочірнім підприємством Вінницького облавтодору ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ПрАТ Вінницького містобудівельного управління № 4 про стягнення 170 185,37 грн. згідно договору субпідряду №7 від 15.09.2011р.

Ухвалою суду від 08.11.2013 року було порушено провадження у справі № 902/1556/13 з призначенням судового засідання на 10.12.2013 року.

Ухвалою суду від 10.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 року з об'єктивних причин.

В судове засідання 25.12.2013 року з'явився представник позивача, який позов підтримав повністю.

Представник відповідача не з'явився з невідомих суду причин. При цьому, 24.12.2013 року на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання", в якому надсилалася ухвала суду від 10.12.2013 року.

Разом з тим, суд зазначає, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду від 08.11.2013 року та від 10.12.2013 року, які надсилались останньому рекомендованою кореспонденцією за адресою (вул. Промислова,3, м. Вінниця), яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП серія АГ № 703586 , копія якого міститься в матеріалах справи.

В силу вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам або прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, при неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документів. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому, суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.09.2011 року між ПрАТ Вінницького містобудівельного управління № 4 та філією «Жмеринський райавтодор» ДП «Вінницький Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» було укладено договір субпідряду № 7 на виконання робіт з капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі Чернятин - Токарівка, км 2+076 Жмеринського р-ну, Вінницької обл.

14.05.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору субпідряду № 7 від 15.09.2011 року.

Відповідно до п.2.1. договору сторони приймають на себе виконання обов'язків, передбачених договором та несуть відповідальність за виконання чи не виконання обов'язків.

Відповідно до п.2.2. договору загальна вартість робіт за цим договором складає 1978395 грн., в т.ч. ПДВ 329 732,50 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору субпідряду № 7 від 15.09.2011 року вартість робіт за додатковою угодою складає 113 678, 02 грн.

Відповідно до п.2.4. договору термін виконання робіт: початок 15 жовтня 2011 року; завершення 15 грудня 2011 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору субпідряду № 7 від 15.09.2011 року строком виконання робіт 31 липня 2012 року.

Відповідно до п. 3.1. договору генпідрядник оплачує виконані субпідрядником роботи згідно з графіком фінансування із остаточним розрахунком не пізніше 15 днів повного завершення робіт.

Відповідно до п.3.2. договору оплата за виконані роботи проводиться після підписання довідок форми КБ 2 і КБ 3 на протязі 5-ти днів після розрахунків замовника.

Відповідно до п. 4.1. договору виконані роботи приймаються генпідрядником з обов'язковим складанням відповідного акту прийому виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін, а також представником замовника.

Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

актам № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на суму 392 940,19 грн.;

актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 580 513,54 грн.;

актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 958 374 грн.;

актом № б/н приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 113 678,02 грн.

Дані акти обопільно підписані між сторонами та скріплена мокрими печатками останніх.

Разом було виконано та прийнято робіт на загальну суму 2045505,75 грн.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, а саме в сумі 1 882270,19 грн., що підтверджується виписками банку ( Жмеринська філія АБ «Експрес Банк ), які наявні в матеріалах справи.

Несплачена заборгованість відповідача становить 163 235,56 грн.

Між сторонами станом на 01.08.2013 року було обопільно підписано акт звірки розрахунків, в якому відображено борг від подача в сумі 163 235, 56 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії № 1233 від 09.11.2011 року та 02.09.2013 року з вимогами сплатити борг в сумі 163 235, 56 грн., які залишені без задоволення.

Несплата боргу спонукала позивача звернутися з позовом до суду. При цьому позивачем було нараховано 6949,81 грн. 3 % річних (сума боргу 163235,56 грн.; період нарахування 01.06.2012р.-31.10.2013р. ).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розділу 2 та договору та умов додаткової угоди № 1 від 14.05.2012 року сторони погодили вартість, порядок та терміни проведення оплати виконаних робіт.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 163 235,56 грн. підтверджуються наявними у справі обопільно підписаними актами приймання виконаних робіт, що підписані уповноваженими представниками та скріпленим печатками обох сторін, актом звірки взаємних розрахунків від 01.08.2013 року, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, як обґрунтований та правомірний.

Крім того судом розглянута вимога про стягнення з відповідача 6949,81 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку 3% річних судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим зазначені вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України,суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Вінницького містобудівельного управління № 4 (вул. Промислова,3, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03449924) на користь Дочірнього підприємства Вінницького облавтодору відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. 40-річчя Перемоги,27, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 32054743) 163 235,56 грн. заборгованості; 6949,81 грн. 3% річних, 3 403,70 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу.

Повне рішення складено 27 грудня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (м. Вінниця, вул. Промисова,3)