Рішення № 36388189, 23.04.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/617/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б.

з участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_3»яна Васильовича, ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак», третьої особи: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про припинення права власності, визнання права власності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3»яна Васильовича, ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак», третьої особи: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції,який в кінцевому уточнили та просять припинити право власності ОСОБА_3»яна Васильович на ? частину квартири по вул.. Погулянка 41/5 в м. Львові за сплатою ними йому грошової компенсації його частки в розмірі 110832,50 грн., визнати ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ,Юріївни право кожного на 1/3 частину квартири по вул.. Погулянка 41/5 в м. Львові, зняти арешт з даної квартири, та стягнути з відповідачів на свою користь витрати понесені при оплаті судового збору.

Позивачами внесено 110832, 50 грн. коштів на депозитний рахунок суду в забезпечення виконання судового рішення, на розрахунковий рахунок 37313005000789 ГУДКСУ в Львівській області МФО, код отримувача 26306742 згідно квитанцій №№373,374,375 від 19.04.2013 року та квитанції № 6 від 22.09.2012 року філії ЛОУ №10013 АТ «Ощадбанк».

Позовні вимоги позивачі мотивували тим,що відповідач ОСОБА_3 є співвласником спірного житла і йому належить, як і всім позивачам ,рівна частка 1/4 частини квартири.

На виконання рішення господарського суду Львівської області №19/254 від 26.12.2008 року відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості за договірними зобов»язаннями між співвідповідачами на користь ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак» , а державним виконавцем накладено арешт на частину квартири боржника за цими зобов»язаннями , яка належить ОСОБА_3

Вартість спірної квартири станом на 10.01.2012 р. становить 122893.00 грв.,а її ? частини 30723.25 грн., борги ОСОБА_3 164278.04 грв. згідно рішення господарського суду Львівської області №19/254 від 26.12.2008 року.

Оскільки, частка відповідача ОСОБА_3 у спільному майні є незначною, квартира є неподільною,спільне користування майном через наявність виконавчого провадження неможливим, частка відповідача не може бути виділена йому в натурі, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу , так як останній тривалий час в квартирі не проживає, то в порядку ст.365 ЦК України просять суд припинити право власності на ? частку квартири відповідача, зняти арешт з майна, визнати за кожним із позивачів право власності на 1/3 частину квартири, стягнути з відповідачів вартість судових витрат.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримали повністю та уточнили : просять припинити право власності ОСОБА_3»яна Васильович на ? частину квартири по вул.. Погулянка 41/5 в м. Львові за сплатою ними йому грошової компенсації його частки в розмірі 110832,50 грн., визнати ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 ,рівним право кожного на 1/3 частину квартири по вул. Погулянка 41/5 в м. Львові, зняти арешт з даної квартири, та стягнути з відповідачів на свою користь витрати понесені при оплаті судового збору.

Представник третьої особи: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Тому у порядку ч.2 ст.169 ЦПК України суд проводить розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3, його представник-адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні позов визнали, доводи позовної заяви вважають підставними та обґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак» - ОСОБА_5 подав заперечення проти позову, яке підтримав у судовому засіданні, позов не визнає, у задоволенні позову просить суд відмовити. Свої докази аргументує тим, що припинення судом права власності боржника ОСОБА_3 на ? квартири порушить його конституційні права, оскільки ? частки квартири є єдиним майном відповідача як боржника. Окрім того, позовні вимоги позивачів в частині зняття арешту з майна в розмірі ? частки квартири , яке їм не належить, є безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилаються як на підставу своїх позовних вимог на ст. 365 ЦК України, згідно якої право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Виходячи з диспозиції ст. 365 ЦК України, на яку посилаються позивачі як на підставу позовних вимог, вбачається, що законодавцем визначено коло умов, за наявності яких можливе припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду.

При цьому такі умови мають існувати одночасно і мають бути доведеними особою (співвласниками), які вимагають припинення права іншої особи.

Позивачами в судовому засіданні не доведено тих обставин, які підтверджують їх позовні вимоги. Зокрема, про те, що частка відповідача ОСОБА_3 у спільному майні є незначною, її не може бути виділено в натурі, а сама квартира є неподільною. Як вбачається із висновку № 21-12 від 23.11.2012 року будівельно-технічного дослідження по заяві позивача ОСОБА_2 тільки ринкова вартість спірної квартири становить 443330 грв., відповідно ? частки ОСОБА_3 у спільному майні - 110832,50 грн.

Також позивачами у судовому засіданні не доведено того,що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника - відповідача та членам його сім'ї.

Окрім того, в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

У відповідності до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Тому у випадку, коли відповідач по справі відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України визнає позов і визнання позову суперечить закону чи порушує права,свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку,що таким способом ОСОБА_3,реалізуючи своє законне право на визнання позову, має можливість уникнути примусового виконання рішення господарського суду Львівської області №19/254 від 26.12.2008 року .

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З огляду на правовідносини сторін з урахуванням вищенаведених норм процесуального та матеріального закону, суд вважає,що визнання відповідачем позову, суперечить закону,порушує права і інтереси ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак», тому суд знаходить всі підстави для відмови у позові.

У зв»язку із відмовою у позові в частині припинення права власності суд також вважає безпідставними позовні вимоги позивачів про зняття арешту з майна та визнання за кожним із позивачів право власності на 1/3 частину квартири, стягнення з відповідачів вартості судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60,88, 208, 209,212-215 ЦПК України,ст.ст.319,365 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_3»яна Васильовича, ОСОБА_7 «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак», третьої особи: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про припинення права власності, визнання права власності, зняття арешту за майна - відмовити за його безпідставністю

Повернути, солідарно, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 110832, 50 грн. коштів, що були внесені ними в забезпечення виконання судового рішення, на розрахунковий рахунок 37313005000789 ГУДКСУ в Львівській області МФО, код отримувача 26306742 згідно квитанцій №№373,374,375 від 19.04.2013 року та квитанції № 6 від 22.09.2012 року філії ЛОУ №10013 АТ «Ощадбанк».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: Нор Н. В.