Рішення № 36386598, 29.11.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 123/11174/13-ц

Провадження № 2/123/3674/2013

29.11.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Жолуденко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

Представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 в жовтні 2013 року заявила позов до ОСОБА_2, за яким просила в рахунок погашення заборгованості за договором позики між сторонами звернути стягнення на предмет застави автомобіль НОМЕР_1, ринковою вартістю 201000 грн., визнавши право власності на цей автомобіль за ОСОБА_1

Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов основного зобовязання договору позики.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, на вимогах позову наполягала, проти винесення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Судом встановлено таке.

Відповідно до договору позики від 5 травня 2009 року, ОСОБА_1 надав, а ОСОБА_2 прийняв на умовах позики 154000 доларів США, які зобовязався повернути не пізніше 5 вересня 2009 року.

Факт передачі грошових коштів сторони оформили розпискою датованою датою укладення договору.

Крім того, цього ж дня, сторони на забезпечення договору позики уклали договір застави, за яким ОСОБА_2 передав у заставу належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_2. Вартість даного автомобіля сторони на момент укладення договору оцінили в 100000 доларів США.

За умовами договору застави, сторони разом з іншим домовились про те, що за рахунок предмета забезпечувального обтяження повинні бути задоволені усі грошові вимоги заставодержателя, у т.ч. і за шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Обтяження, передбачені договором застави, були внесені до реєстру обтяжень, на що вказує відповідний витяг з реєстру.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, -неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Статтею 26 цього ж Закону встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі і такий як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу наведених вимог законодавства, суд приходить до висновку, що заставодержатель може задовольнити забезпечену заставою вимогу шляхом набуття права власності на предмет застави. Правовою підставою для реєстрації права власності заставодержателя на рухоме майно, яке є предметом застави, є договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі застави, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов'язання.

П.5.1 договору позики, сторони оговорили, що порушенням зобовязань за договором є їх невиконання або неналежне виконання.

Згідно з п.2.3. договору застави, заставодержатель набуває право стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку коли позика, забезпечена заставою не буде повернута у встановлений договором позики строк.

Наявність у позивача боргової розписки вказує на те, що боргові зобовязання за договором позики відповідачем не виконано.

За таких фактів та відповідних їм правовідносин, суд знаходить позов обґрунтованим як законом так і доказами.

При цьому, визначення позивачем вартості предмету застави на час розгляду в сумі 201000 грн. узгоджується із середніми цінами на таке ж майно в Кримському регіоні, а тому за відсутності заперечень відповідача приймається судом за основу.

Отже, позов підлягає задоволенню.

За такого рішення, відповідно до ст. 88 ЦПК України відповідач має також компенсувати позивачу понесені ним витрати при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 224- 226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики б/н від 5 травня 2009 року в сумі 154000 (сто пятдесят чотири) доларів США звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору іпотеки б/н від 5 травня 2009 року, а саме на автомобіль LEXUS LS 460, 2007 року випуску, кузов №GTNBL46F605051930, легковий седан, р.н. НОМЕР_3, вартістю 201000 (двісті одна тисяча) грн., шляхом визнання права власності на даний автомобіль за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГоловуючийМ.Ф. Сенько