Рішення № 36386201, 18.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/7936/13-ц

провадження № 2/106/2052/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Володарець Н.М.

при секретарі - Некрасовій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи орган опіки та піклування виконкому Євпаторійської міської ради, Євпаторійський МВ ГУ ДМС України в АР Крим та КП «Єдиний розрахунковий центр», про виселення та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2013 року ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також до ОСОБА_7, треті особи орган опіки та піклування виконкому Євпаторійської міської ради, Євпаторійський МВ ГУ ДМС України в АР Крим та КП «Єдиний розрахунковий центр», про виселення та зняття з реєстраційного обліку, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір відновлюваної кредитної лінії №90 про надання відповідачу кредиту в сумі 760000 грн. з оплатою 20% річних за користування кредитом. Кредит видавався окремими частинами (траншами) у виді відновлюваної кредитної лінії в період до 19.06.2010 року. Остаточний термін погашення кредиту - 19.06.2018 року. За умовами зазначеного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно після видачі першого траншу погашати кредит шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу банку чи за безготівковим розрахунком. Проте у встановлені строки відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконував, кредит у відповідності в Договором починаючи з грудня 2012 року не сплачував. У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним вище договором 20 червня 2008 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АР Крим м. Євпаторія проїзд Новоселівський, 2/9, належні на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 Внаслідок невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань у відповідачів утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 21 березня 2013 року складала 605506,38 грн. Заочним рішенням Євпаторійського міського суду від 29 травня 2013 року, яке відповідно до ухвали Апеляційного суду АР Крим від 26 вересня 2013 року набрало чинності, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії №90 від 20 червня 2008 року в сумі 605506 (шістсот п'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 38 коп., в тому числі залишок по кредиту в сумі 530416,57 грн., відсотки в сумі 35292,48 грн. та пеня в сумі 39797,33 грн., звернуто стягнення зазначеної заборгованості на предмет іпотеки - житловий будинок, що складається з літ. «А» - житловий будинок, житловою площею 46,1 кв. м, літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - гараж з ямою, літ. «Уб» - вбиральня, та земельну ділянку, площею 437 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні ОСОБА_3 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 12.08.2000 року, внесеного у реєстр прав власності під №2302, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий 26.05.2008 року та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під №010800200352, шляхом надання іпотекодержателю - ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу, передбачених статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій), з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з особою покупцем та з наданням права ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» всіх повноважень продавця, в тому числі отримання дублікатів правовстановлюючих документів у організацій, підприємств незалежно від форми власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, здійснюючи будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах ЖЕУ, нотаріату, ДЗК, ІДАБК та в інших компетентних органах з витягом записів про заборону на зазначений предмет іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації місця проживання, а також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати в сумі 3441 грн. Поте у ході виконання зазначеного рішення суду було з'ясовано, що у будинку АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з 1 квітня 2009 року зареєстровані та проживають ОСОБА_4 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також залишається зареєстрованим у будинку ОСОБА_7, який на момент укладання договору іпотеки був зареєстрований цьому будинку за договором піднайму від 25.06.2007 року на строк до 26.06.2012 року, тобто на за закінченням строку реєстрації він втратив право користування цим житловим приміщенням. Отже, відповідачі ОСОБА_3, будучи власником цього будинку, навмисно зареєструвала у ньому ОСОБА_8 разом з її неповнолітніми дітьми для затягування виконання рішення суду, оскільки раніше вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, а малолітня ОСОБА_6 народилася 5 травня 2009 року, тобто після укладення договорів. Надіслані на адресу відповідачів вимоги про виселення залишилися без задоволення. Просить суд виселити ОСОБА_7 та ОСОБА_4 разом з неповнолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації місця проживання.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Державний Ощадний Банк України» позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічно викладеному у позовній заяві, просив позовні вимоги Банку задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнали, вважали їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд у їх задоволенні відмовити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до положень ст. ст. 74, 76 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Представник органу опіки та піклування виконкому Євпаторійської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надіслав на адресу суду пояснення за позовом, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги Банку не визнав, зазначив, що правові підстави для виселення неповнолітніх з будинку відсутні, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу у відсутність представника органу опіки та піклування. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи органу опіки та піклування виконкому Євпаторійської міської ради.

Представники третіх осіб Євпаторійського МВ ГУ ДМС України в АР Крим та Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши доводи представника ПАТ «Державний Ощадний Банк України» та представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Державний Ощадний Банк України» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2008 року між ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір відновлюваної кредитної лінії №90 про надання відповідачу кредиту в сумі 760000 грн. з оплатою 20% річних за користування кредитом. Кредит видавався окремими частинами (траншами) у виді відновлюваної кредитної лінії в період до 19.06.2010 року. Остаточний термін погашення кредиту - 19.06.2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним вище договором відновлюваної кредитної лінії №90 від 20 червня 2008 року між ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_3 20 червня 2008 року було укладено договір поруки №95, відповідно до умов якого ОСОБА_3, як поручитель, зобов'язалася солідарно відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_2 по договору відновлюваної кредитної лінії №90 від 20 червня 2008 року.

Крім того, 20 червня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 у іпотеку Банку передано житловий будинок, що складається з літ. «А» - житловий будинок, житловою площею 46,1 кв. м, літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - гараж з ямою, літ. «Уб» - вбиральня, та земельну ділянку, площею 437 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні ОСОБА_3 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 12.08.2000 року, внесеного у реєстр прав власності під №2302 та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий 26.05.2008 року та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під №010800200352.

Заочним рішенням Євпаторійського міського суду від 29 травня 2013 року, яке відповідно до ухвали Апеляційного суду АР Крим від 26 вересня 2013 року набрало чинності, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації - позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії №90 від 20 червня 2008 року в сумі 605506 (шістсот п'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 38 коп., в тому числі залишок по кредиту в сумі 530416,57 грн., відсотки в сумі 35292,48 грн. та пеня в сумі 39797,33 грн., звернуто стягнення зазначеної заборгованості на предмет іпотеки - житловий будинок, що складається з літ. «А» - житловий будинок, житловою площею 46,1 кв. м, літ. «Б» - літньої кухні, літ. «В» - гараж з ямою, літ. «Уб» - вбиральня, та земельну ділянку, площею 437 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні ОСОБА_3 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 12.08.2000 року, внесеного у реєстр прав власності під №2302, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий 26.05.2008 року та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під №010800200352, шляхом надання іпотекодержателю - ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу, передбачених статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій), з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з особою покупцем та з наданням права ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» всіх повноважень продавця, в тому числі отримання дублікатів правовстановлюючих документів у організацій, підприємств незалежно від форми власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки, здійснюючи будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах ЖЕУ, нотаріату, ДЗК, ІДАБК та в інших компетентних органах з витягом записів про заборону на зазначений предмет іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації місця проживання, а також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати в сумі 3441 грн.

У ході примусового виконання зазначеного рішення суду було встановлено, що у будинку АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, проживає колишня невістка відповідача ОСОБА_4 зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, які були зареєстровані у цьому будинку 01 квітня 2009 року, а малолітня ОСОБА_6 з моменту народження, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_8.

Крім того, у будинку АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_7, який на момент укладання договору іпотеки був тимчасово зареєстрований цьому будинку за договором піднайму від 25.06.2007 року на строк до 26.06.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому, суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» надіслав на адресу відповідача ОСОБА_4, в тому числі і як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, попередження про необхідність звільнення предмету іпотеки, яке було особисто одержано ОСОБА_6 19 серпня 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням, а копія зазначеної вимоги була направлена на адресу Служби у справах дітей Євпаторійської міської ради.

17 вересня 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» було надіслано на адресу відповідача ОСОБА_7 попередження про необхідність звільнення предмету іпотеки

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачем дотримано вимог ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів" від 30 березня 2012 року № 5, згідно зі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України та ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

До майнових прав ЦК України віднесені право власності, речові права на чуже майно, а також майнові права інтелектуальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 1.4. нотаріально посвідченого договору іпотеки від 20 червня 2008 року, предмет іпотеки є власністю іпотекодавця - ОСОБА_3.

Отже, на думку суду, майнові права на предмет іпотеки у інших осіб, в тому числі і у ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей, а також у відповідача ОСОБА_7 відсутні, оскільки єдиним власником предмету іпотеки є ОСОБА_3 і саме вона має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а майнові права інших осіб, в тому числі і малолітніх дітей на спірний будинок відсутні.

Право на проживання в предметі іпотеки не є майновим правом, оскільки право на житло віднесено законодавцем до особистих немайнових прав.

Суд вважає, що нотаріус при посвідченні договору іпотеки 20 червня 2008 року впевнився у відсутності майнових прав третіх осіб на предмет іпотеки, у зв'язку з чим нотаріус не був зобов'язаний отримувати згоду Органу опіки та піклування на здійснення данного правочину, оскільки така згода необхідна лише у випадку, якщо власником (співвласником) майна, яке передається в іпотеку, є дитина.

Що стосується недотримання банком процедури попередження про звільнення іпотечного майна, яке підлягає реалізації, згідно з процедурою, передбаченою рішенням суду, то, на думку суду, така процедура банком не порушена, оскільки після ухвалення рішення суду від 29 травня 2013 року про звернення стягнення на спірний житловий будинок, як на іпотечне майно, та після встановлення факту проживання у цьому будинку ОСОБА_4 з неповнолітніми дітьми та ОСОБА_7, банком були направлені письмові попередження відповідачу ОСОБА_7 та відповідачу ОСОБА_4, в тому числі і як законному представнику неповнолітніх, яке нею було отримано особисто.

Заперечуючи проти позову представники відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 посилаються на те, що виселенням з будинку порушуються права неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. Разом з цим, з представленої суду домової книги вбачається, що неповнолітні були в ньому зареєстровані після укладення договору іпотеки.

При таких обставинах, враховуючи, що реєстрація ОСОБА_4 та малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у житловому будинку, який є предметом іпотеки, відбулася без надання на це згоди іпотекодержателя, виходячи з того, що предмет іпотеки є власністю іпотекодавця - ОСОБА_3, а майнові права на предмет іпотеки у інших осіб, в тому числі і у малолітніх дітей відсутні, оскільки єдиним власником предмету іпотеки є ОСОБА_3 і саме вона має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, і майнові права малолітньої дитини на спірний будинок відсутні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» про виселення з предмету іпотеки підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача ОСОБА_3, посилаючись на норми ч. 4 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 109 ЖК України зазначає, що ОСОБА_3 на момент укладення договору іпотеки, предметом якого є житловий будинок 2/9 по пр. Новоселівський в м. Євпаторії, вже мала цей будинок у власності з 12.08.2000 року на підставі договору купівлі-продажу, тобто вказаний житловий будинок не був придбаний за кредитні кошти, у зв'язку з чим виселення мешканців з будинку можливо лише за умови надання їм іншого постійного житла, що має бути зазначено в самому рішенні суду.

Так, правилами частини 2 статті 109 Житлового кодексу України (в редакції Закону №3795-17 від 22.09.2011) передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення па жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Проте посилання представника відповідача ОСОБА_3 на вимоги частини 2 ст. 109 ЖК України щодо виселення з наданням іншого постійного жилого приміщення є безпідставними, оскільки особи, що виселяються з жилих приміщень, які є предметом іпотеки і на які звернуто стягнення, відповідно до частини 4 ст. 109 ЖК України мають право лише на отримання тимчасового жилого приміщення у порядку, передбаченому ст. 132-2 ЖК України.

Те, що будинок, з якого виселено за рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і на цей час виселяються інші мешканці, був придбаний не за рахунок кредитних коштів, не дає підстав для надання його мешканцям при виселенні іншого постійного жилого приміщення із зазначенням його адреси у рішенні суду, як це передбачено частиною 2 ст. 109 ЖК України, оскільки спірні правовідносини регулюються Законом України «Про іпотеку» і до них відповідно до частини 1 ст. 8 ЦК України також має застосовуватися частина 4 ст. 109 ЖК України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимим є зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Наведені положення узгоджується із вимогами частини другої ст.64 та частини першої ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України.

Таким чином, батьки управляють майном, майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування (з дозволу органу опіки та піклування), а тому отримання батьками дозволу органів опіки та піклування на укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, є необхідним не тільки тоді, коли ці договори стосуються майна дитини, але й тоді, коли вони стосуються її майнових прав, зокрема, права на користування жилим приміщенням. Отримання такого дозволу є необхідною умовою законності відповідного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересах їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу - є підставою недійсності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Як вбачається з п.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012року №5 при вирішенні питання щодо виселення дитини, суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що на час укладання договору іпотеки у спірному житловому будинку неповнолітні особи зареєстрованими не були, що відповідає відомостям Домової книги на зазначений будинок.

Таким чином, на момент укладання договору іпотеки діти відповідача ОСОБА_4 не мали права власності та права користування на предмет іпотеки, та, у порушення умов договору іпотеки відповідач ОСОБА_3, без згоди іпотеко держателя - Банку, зареєструвала, як членів своєї сім'ї ОСОБА_4 разом з її дітьми у спірному житловому будинку, що є предметом іпотеки, а тому, за таких умов, дозволу органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки законом не передбачено.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що право малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на володіння та користування спірним будинком не порушено, оскільки вони права власності на спірний будинок не мають, а право користування набули з власної ініціативи ОСОБА_3 в порушення умов договору іпотеки та ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості виконання сторонами умов договору.

Отже, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення, а саме виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_4 разом з неповнолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно підлягають стягненню на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати в сумі 114,70 грн.

На підставі ст. ст. 29, 203, 215, 216, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 546, 554, 610, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 177 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», ст. 1, 3, 7, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючої у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи орган опіки та піклування виконкому Євпаторійської міської ради, Євпаторійський МВ ГУ ДМС України в АР Крим та КП «Єдиний розрахунковий центр», про виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

Виселити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, разом з неповнолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстрації місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі ТВБВ №1001/0187 філіалу Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати в сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець