Рішення № 36385340, 05.12.2013, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3304/13-ц

2/401/1591/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Гонтаренко Т.М.,при секретарі Герко Т.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду і просить стягнути з відповідачки на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 13446.93 грн. та судовий збір в сумі 229.40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим,що 19.08.2011року ПАТ»Дельта Банк»(правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_1, уклали кредитний договір №004-10041-190811.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору,позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок №26258904987004 в національній валюті України - гривні,випускає та видає ОСОБА_1 платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування Держателя на умовах,викладених в Тарифному пакеті YІSA Класичний ,що міститься в Додатку №1 до Договору. Банк надає ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії,що передбачена п.1.3 зазначеного договору. Відповідно до вказаного пункту Банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000.00грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 4300.00грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії,при цьому сторони погодили,що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги,які придбані Держателем у суб»єктів господарювання,зняття готівки,виконання Держателем своїх зобов»язань перед Банком за договором,та вчинення інших операцій передбачених договором.

У відповідності до договору, ОСОБА_1 зобов»язана була щомісяця в строки, визначені Правилами,здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією,яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом,яка виникла за попередній звітний місяць,сплачувати всю суму процентів,нарахованих за користування кредитною лінією та Овердрафтом за попередній звітний місяць,та всю суму пені,яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та Овердрафтом та проценти за користування Кредитною лінією та Овердрафтом.

Станом на 01.06.2013 року відповідач не виконує належним чином зобов»язання за кредитним договором,в результаті чого утворилась заборгованість на загальну суму 13446.93грн.,яка складається з: тіло кредиту 7884.41грн.; прострочене тіло кредиту 1765.07грн., заборгованість за відсотками 0.00грн.; заборгованість за комісіями 3797.45грн.

Про час і місце судового засідання по справі позивач повідомлявся належним чином,про що свідчать зворотні розписка(а.с.52,63,66). В судове засідання представник позивача не з»явився.

Відповідач позов не визнала і в судовому засіданні пояснила,що позовні вимоги позивача стосовно стягнення з неї на користь ПАТ»Дельта Банк» заборгованості в сумі 13446.93грн. є безпідставними та такими,що не відповідають фактичним обставинам справи з наступних причин: дійсно 19.08.2011 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» було укладено вищезазначений договір про надання споживчого кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов договору позивач зобов»язався надати їй кредит в сумі 4300.00грн. В позовній заяві Банк посилається на проведення збільшення ліміту кредитування ,з чим вона категорично погодитися не може ,оскільки окрім 4300.00грн. від позивача коштів не одержувала. Про збільшення ліміту кредиту їй Банк не повідомляв. Будь - яких додатків до укладеного договору вона не підписувала,окрім тарифів за обслуговування в Банку. Відповідних повідомлень на її номер мобільного не надходило.

При проведенні отриманих нею від позивача коштів,вона здійснювала платежі з метою повернення саме такої ж суми з нарахованими відсотками за користування кредитом. В позові не вірно зазначено кількість внесених нею платежів в рахунок погашення заборгованості .В період з листопада 2011 року по липень 2012 рік нею кожного місяця сплачувались платежі в рахунок погашення кредиту( квитанції про сплату додаються), а тому вважає,що борг у неї перед позивачем складає 719.00 грн. При цьому звертає увагу суду,що позовна заява взагалі не містить доказів одержання нею коштів від Банку.

Позивач був зобов»язаний надати їй інформацію про інші умови кредитування ніж ті,що викладені у Кредитному договорі. Просить суд при ухваленні рішення, врахувати її заперечення, але якщо позов буде задоволено, то суму боргу ,яка підлягатиме стягненню розстрочити,оскільки її матеріальне становище дуже скрутне. За станом здоров»я потребує періодичного лікування як в умовах стаціонару так і амбулаторно. Окрім пенсії, інших джерел для існування у неї не має.

Заслухавши пояснення відповідача,дослідивши та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено,що між сторонами 19.08.2011 року був укладений кредитний договір за №004-10041-190811(а.с.5-7),згідно умов якого Банк надає відповідачу ОСОБА_2 шляхом відкриття йому відновлювальної відкличної Кредитної лінії в загальному розмірі 100.000грн. та на день укладання Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 4300.00грн. Відповідно до п.1.5 Кредитування Рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Відповідно п.2.3 відповідач сплачує Банку проценти за користування Кредитною лінією та Овердрафтом за ставками,які зазначені в ОСОБА_3(а.с.8).

З Статуту ПАТ»Дельта Банк»(нова редакція) слідує,що Банк є правонаступником ТОВ «Комерційний банк»Дельта»(а.с.16).

З Свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи(а.с.17) вбачається ,що місцезнаходження юридичної особи м.Київ,вулиця Щорса,будинок 36-Б.

За розрахунком позивача(а.с.15) відповідач, станом на 01.06.2013 року мала заборгованість 13446.93грн.

Відповідно квитанцій(а.с.47-48) відповідачем в рахунок погашення кредиту позивачу було сплачено 3581.00грн.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» ,згідно Постанови НБУ №254 від 18.06.2003року»Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів України» від 25.04.2005 року факт виконання Банком даної умови договору ,а саме перерахування коштів на рахунок позичальника, має бути підтверджено первинними документами,а саме платіжним дорученням. В даному випадку в матеріалах позовної заяви відсутні будь які докази зарахування коштів на рахунок відповідача.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала,що на її картковий рахунок було зараховано суму коштів 4300.00грн.,яку вона повертала позивачу з нарахованими відсотками,відповідно до умов договору.

Відповідно до постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин»,суди при вирішенні спорів по кредитним договорам, мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину,зокрема ЦК (ст.ст.215,1048-1050,1054-1055) ст.ст.18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».

При розгляді таких справ суди повинні враховувати,зокрема висновки,викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011року№15-рп/2011(справа про захист прав споживачів кредитних послуг)», а саме,що положення п.п.22 ,23 ст.1,ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» треба розуміти так,що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником(споживачем) за договором про надання споживчого кредиту,що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У Законі «Про захист прав споживачів» читко прописана процедура укладання договору,яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та що до умов кредитування : мету,для якої споживчий кредит може бути витрачений,форми його забезпечення,тип відсоткової ставки,сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту,строк,на який кредит може бути одержаний, варіанти його повернення. При цьому,в разі ненадання зазначеної інформації суб»єкт господарювання,який повинен її надати,несе відповідальність,встановлену ст.ст.15,23 цього Закону.

Пунктом 1.2 Постанови НБУ від10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»,передбачено,що ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної,необхідної,доступної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту(кредиту на поточні потреби,кредиту в інвестиційну діяльність,іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним,вартості всіх супутніх послуг,а також інших фінансових зобов»язань споживача,які пов»язані з отриманням,обслуговуванням та погашенням кредиту( у тому числі наданого у формі кредитної лінії,Овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України або кредитного договору про надання споживчого кредиту.

Пункт 3 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року»Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зазначає,що Банки зобов»язані в кредитному договорі зазначити сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним,вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов»язань споживача,які пов»язані з отриманням,обслуговуванням і погашенням кредиту,а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором.

Частина 3 пункту 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає,що у договорі про надання споживчого кредиту повинно зазначатися: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами,дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови,визначені законодавством.

Отже,необхідна інформація щодо погашення кредиту мала бути відображена в договорі чи в додатку №1 до нього( Графік погашення кредиту),але даний додаток не містить інформації щодо погашення вищезазначеного кредиту,а саме суму щомісячного платежу,яка складається від процентів за користування кредитом за місяць та частини основного боргу,яку необхідно повернути,а також не зазначена сукупність вартості кредиту.

Кредитний договір не відображає чітко встановлену суму коштів щомісячного внеску за користування кредитом. Додаток відображає лише загальні відомості тарифів Банку.

Суд при розгляді справи зобов»язував представника позивача надати довідку про заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором з урахуванням сплачених нею грошових коштів,але вказаної довідки на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.61 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до переконання, що позов ПАТ»Дельта Банк» підлягає частковому задоволенню,в межах доведеного в судовому засіданні.

Суд не може погодитися з клопотанням відповідача відносно розстрочки виконання рішення,оскільки не находить для цього підстав,а відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.526 ЦК України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Постанови НБУ №254 від 18.06.2003року «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України», п.п.1,2,3 Постанови НБУ від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»,Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів України» від 25.04.2005року,Постановою №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин»,Законом України «Про захист прав споживачів», ст..ст.10,11,60,209,212-215 ,218 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 719.00грн. та витрати,пов»язані зі сплатою судового збору в сумі 229.40грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 діб з моменту його проголошення.

Особи,які брали участь у справі,але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_3

05.12.2013