Рішення № 36384879, 12.03.2013, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/136/13- ц

Провадження № 2/390/96/13

"12" березня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Сарапа М.Б.,

при секретарі Дубовій С.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до суду та просив стягнути із ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» заборгованість по заробітній платі в розмірі 11380, 97 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у відповідності до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати». Свої вимоги мотивував тим, що відповідач не провів з ним розрахунки та не виплатив усі належні йому суми заборгованості по заробітній платі.

Позивач у судове засідання зявився, просив позов задовольнити із підстав зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення, в яких зазначила, що позов визнає частково, а саме заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 974, 85 грн., оскільки частина заробітної плати, а саме 6 406,12 грн. відповідно до посвідчень по трудових спорах вже перебуває на стягненні в примусовому порядку. Також пояснила, що на кошти підприємства накладено арешт, а тому не можуть вчасно розрахуватися із працівниками.

Позивач не заперечив проти стягнення заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 974, 85 грн., про що надав письмову заяву, адже відповідно до довідки від 12.03.2013 р. йому частково вже була погашена заборгованість по заробітній платі. Також, просив суд, зобовязати ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у відповідності до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», про що не заперечив представник відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був прийнятий на роботу в ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» на посаду водія пожежної автомашини з тарифною ставкою 9,18 грн./год.

Дані правовідносини врегульовані ст.115 КЗпП України з якої слідує, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача правомірні, основані на нормах ст. 115 КЗпП України, яка регулює дані правовідносини та підлягають задоволенню.

Згідно ст.34 ЗУ «Про оплату праці» N 108/95-ВР від 24.03.1995р., компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» N 2050-III від 19.10.2000р., сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст.3 Постанови Кабінету Міністрів України N 1427 від 20.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісячно публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати заробітної плати, що підлягає компенсації відповідно до пункту 2 цього Положення.

Правилами статей 1 і 2 Закону України від 19 жовтня 2000 р. № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-111) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі-компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Законом України від 3 липня 1991 р. № 1282-Х11 "Про індексацію грошових доходів населення" зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. ( статті 2 і 4 Закону).

Згідно з розяснень п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд визначає зазначену суму без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 4574,85 грн. заробітної плати, а також компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати у відповідності до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню 229,40 гривень судового збору.

На підставі ст.ст. 115 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3,10, 11, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» (індивідуальний податковий номер юридичної особи 00951862) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 4574 (чотири тисячі пятсот сімдесят чотири ) гривні 85 коп.

Зобовязати Державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» (індивідуальний податковий номер юридичної особи 00951862) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у відповідності до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» (індивідуальний податковий номер юридичної особи 00951862) на користь держави 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя /підпис/

Відповідно до оригіналу.

Суддя Кіровоградського районного судуМ.Б.Сарап