Рішення № 36384170, 19.12.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Cправа № 333/4133/13-ц

Пр.2/333/2163/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між позивачем та позичальником - третьою особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZPО0АЕ00000401 від 05.04.2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 24692,95 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2012 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого в заставу надається автомобіль MERCEDES-BENZ, модель:412D, рік випуску 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: WDB 9044631Р947522, реєстраційний номер: АР 6002АТ, що належав їй праві власності.

Позивачем зазначено, що в звязку із невиконанням Позичальником вищевказаних Умов надання кредиту, у останнього станом на 17.05.2013 року утворилась заборгованість у сумі 43059,39 доларів США. Дана сума заборгованості складається із заборгованості за кредитом у розмірі 20715,49 доларів США; заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 4688,80 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1417,37 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 16237,73 доларів США.

В порушення вимог договору, позичальник ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором не виконала, предмет застави в заклад банку не передала. В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в порушення умов ст.17.7 Договору застави ОСОБА_2 без згоди позивача реалізувала заставний автомобіль відповідачу ОСОБА_1

Позивач просить суд вилучити у відповідача ОСОБА_1 та передати в заклад позивачу предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та звернути стягнення на предмет застави автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер: АР 6002АТ, що належить на праві власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач є добросовісним набувачем, договір купівлі-продажу автомобіля недійсним визнаний не був, право власності на автомобіль пройшло належну державну реєстрацію. Банк в порушення вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не повідомив відповідний відділ Державтоінспеції УМВС України про обтяження, що виникли внаслідок укладення договору застави. З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що в цей реєстр відомості про обєкт обтяження були внесені 23.12.2011 року, тобто, через чотири роки після нотаріального посвідчення договору застави від 05.04.2007 року, але оскільки автомобіль підлягає зняттю і постановці на реєстрацію органами МРЕВ ДАІ, тому дані про обтяження банк зобовязаний був повідомити і цю інспекцію, але безпідставно цього не зробив, саме з вини банку стало можливим зняття з реєстрації вказаного автомобіля та його подальший продаж. Укладення договору купівлі-продажу автомобіля не передбачає обовязкового його нотаріального посвідчення і це не унеможливлює реєстрацію автомашини у відповідності з «Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів…».

Третя особа в судове засідання не зявилася, про час, місце і дату слухання справи повідомлена шляхом розміщення оголошенням в газеті «Запорізька правда» №112 від 28.09.2013 р..

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZPО0АЕ00000401 від 05.04.2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 24692,95 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2012 року (а.с.19-21).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого в заставу надається автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: 412D, рік випуску 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: WDB 9044631Р947522, реєстраційний номер: АР 6002АТ, що належав їй праві власності(а.с.24).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомості про заставу рухомого майна внесені до даного Держреєстру 17.04.2007 року 16:53:02 за № 4820102 на підставі договору застави автотранспорта № ZPО0АЕ00000401 від 05.04.2007 року (а.с.26).

Згідно довідки ГУМВС України в Запорізькій області, автомобіль MERCEDES-BENZ, 412D, рік випуску 1999, кузов WDB 9044631Р947522, 14.11.2012 року зареєстровано за гр.ОСОБА_1 (а.с.31).

Умови кредитного договору ОСОБА_3 не виконала в повному обсязі. Станом на 18.04.2013 року має непогашену суму за кредитом у розмірі 30125,67 грн., яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 4863,18 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 228,56 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2156,05 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 20967,13 грн.; штраф у розмірі 500.00 гривень (фіксована частина); штраф(процентна складова) у розмірі 1410,75 грн..(а.с.11-12).

Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 526,527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель у відповідності зі ст.589 ЦК України набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якої він має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 2 Закону України «Про заставу» визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель

набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на і підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом ибо договором застави.

Інше передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за виплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що підставою звернення стягнення не предмет застави може бути як порушення боржником кредитного договору, так і порушення заставодавцем в період дії кредитних правовідносин договору застави, зокрема передачу у власність предмета застави без згоди заставодержателя іншій особі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: 412D з метою забезпечений боргових зобов'язань перед Банком та відомості про обтяження рухомого майна були внесені до Державного реєстру обтяжень, що підтверджується матеріалами справи.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадку порушення Позичальником або заставодавцем умов договорів, укладених із Заставодержателем, предявлення іншими особами вимог щодо предмета застави в інших випадках, передбачених законодавством або кредитними договорами (п.15.7. Договору).

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідно до ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.13 Договору застави рухомого майна №ZPO0АЕ00000401 від 05.04.2007 року, заставодавець має право відчужувати, передавати в оренду, лізинг у спільну діяльність, наступну заставу, позичку іншим особам предмет застави або іншим чином розпоряджатися ним тільки за письмовою згодою заставодержателя.

На порушення умов договору застави від 05.04.2007 року, ОСОБА_2 без згоди заставодержателя зняла з обліку заставлений транспортний засіб для реалізації, який в подальшому перейшов у власність ОСОБА_1, не зважаючи на наявність обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.26).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, тобто сам по собі факт реалізації предмета застави не припиняє зобовязання боржника перед кредитором.

Посилання представника відповідача, що в реєстр відомості про обєкт обтяження були внесені 23.12.2011 року, тобто, через чотири роки після нотаріального посвідчення договору застави від 05.04.2007 року, спростовується копією витягу з реєстру, відповідно до якого, відомості за вказаним договором застави внесені 17.04.2007 року. Зважаючи, що ОСОБА_1 придбавши автомобіль, який був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна як предмет застави, набув права власності на цей автомобіль з обтяженнями, на автомобіль може бути звернено стягнення як на предмет застави згідно з договором застави транспортного засобу від 05.04.2007 року.

Порушене право відповідача ОСОБА_1, який придбав автомобіль з обтяженням може бути захищене у інший спосіб, передбачений ст.16 ЦК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які підтверджені платіжним дорученням.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст. ст. 526, 527,586,612 ЦК України, ст. 2,17,20 Закону України «Про заставу», ст. 1,9,10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: 412D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: Автобус пасажирський, № кузова/шасі: WDB9044631P947522, реєстраційний номер: АР3561СІ (номер попередньої реєстрації АР6002АТ), що належить на праві власності ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPO0AE00000401 від 29.11.2007 року в сумі 43059,39 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.05.2013 року складає 344173,70 грн.

Вилучити у ОСОБА_1 та передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» предмет застави автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: 412D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: WDB9044631P947522, реєстраційний номер: АР3561СІ (номер попередньої реєстрації АР6002АТ), що належить на праві власності ОСОБА_1.

Вилучити у ОСОБА_1 та передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля WDB9044631P947522, модель: 412D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: Автобус пасажирський, № кузова/шасі: WDB9044631P947522, реєстраційний номер: АР3561СІ (номер попередньої реєстрації АР6002АТ), що належить на праві власності ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 3441,74 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя І.Й. Наумова