Рішення № 36377932, 17.12.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/8510/13-ц

Провадження 2/255/2140/2013

Справа 255/8510/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

при секретарі Губаль В.В., Ангеліній Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство «Донецькміськтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа" створено рішенням Донецької міської ради від 27.09.04 р. № 13/25. Підприємство з 01.07.05 р. надає послуги з теплопостачання населенню, а також здійснює нарахування за надані послуги.

Відповідач є власником квартири № 27 будинку № 11 по пр.. Ілліча у м. Донецьку, що підтверджує довідка з житлово-експлуатаційної контори ( витяг з особистого рахунку ).

Згідно зі ст. 219 ЦК України, недодержання стторонами письмової форми правочину, яка встановлена зконом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Учасниками відносин щодо наданя послуг з централізованого опалення та горячого водопостачання до квартири відповідачів згідно ст. 19 Закону Ураїни «Про житлово-комунальні послуги» є сам відповідач як споживач послуг, ККП «Донецьктепломережа» як виробник послуг, КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» - виконавець послуг. Відносини між ККП Донецьктепломережа» та КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» врегульовані договором, за яким ККП «Донецьктепломережа» надає право самостійно вести облік оплати за надані послуги, безпосередньо стягувати плату за надані послуги з квартиронаймачів.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону Ураїни «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Згідно п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Нарахування за користування послугами з теплопостчання здійснюється згідно з затвердженими, у встановленому законом порядку, тарифами.

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», тариф на опалення за 1 кв.м опалювальної площі складає 2,55 грн/місяць; на гаряче водопостачання 33,29 грн. з особи в місяць ( 10,87 грн. за 1 куб.м ).

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08 р. "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" тариф на опалення за 1 м.кв. опалювальної площі з 01.10.2008 р. складає 3,03 грн/місяць; з 01.11.2008 р. 3,10; з 01.12.2008 р. 3,16 на гаряче водопостачання з 01.10.2008 р. 40,58 грн. з особи в місяць ( 14,02 грн. за 1 куб.м.), з 01.11.2008 р. 41,48 грн. з особи в місяць (14,30 грн. за 1 куб. м.), з 01.12.2008 р. 42,37 з особи в місяць (14.58 грн. за 1 куб. м.).

Так, на протязі всього часу мешкання у вищевказаній квартирі, Відповідач користуються послугами ККП «Донецькміськтепломережа», але плату за отримані послуги здійснює не своєчасно та не в повному обсязі.

12.01.2010 року та 18.05.2012 року позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість, в порядку наказного провадження, але за заявою відповідача ухвалами суду від 16.06.2010 року та 26.06.2012 року судові накази скасовані.

Оскільки, відповідно до ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, підприємство не порушуючи строки позовної двності скористалося своїм правом та звернулося до суду у позовному провадженні.

До теперішнього часу оплату за опалення та гаряче водопостачання відповідач не здійснює.

Таким чином, за період з 01.07.2007 року по 01.05.2012 року відповідач має заборгованість в сумі 4 423,40 гривень.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецьктепломережа» заборгованість у сумі 4 423,40 гривень та судовий збір у сумі 114.70 гривень ( а. с. 1 ).

19.09.2013 року позивач ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили суд стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 5 117,39 гривень, 3% річних у сумі 152,09 гривень, індекс інфляції у сумі 34,88 гривень та судовий збір у сумі 229,40 гривень ( а. с. 25 ).

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги та уточнену заяву підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та в уточненій заяві, просила суд задовольнити вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість у сумі 5 117,39 гривень, 3% річних у сумі 152,09 гривень, індекс інфляції у сумі 34,88 гривень та судовий збір у сумі 229,40 гривень. Доповнила, що строк позовної давності не було підприємством пропущено, оскільки підприємство двічі зверталося до суду з заявами про видачу судового наказу про стягнення з відповідачки заборгованості. Про скасування судом судового наказу підприємству стало відомо лише 26.06.2013 року, про що свідчить підпис представника підприємства в справі № 2н-105/10 в описі. Додала, що відповідачка не є власником квартири, але є наймачем квартири та є споживачем послуг, які були надані підприємством позивача за отриманнях яких не було відповідачкою сплачено в повному обсязі у зв»язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність,за участю її представника.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив суд застосувати строки позовної давності. Пояснив, що він є власником вказаної квартири, в якій мешкає відповідачка, він дійсно кожні шість місяців надає до ЖЕКа заяву, в якій головним наймачем квартири є ОСОБА_3 Доповнив, що посилання позивача стосовно того, що відповідачка значний час мешкає в квартирі є безпідставними, так як ОСОБА_3 в квартирі 27 в буд. 11 по пр.. Ілліча в м. Донецьку почала мешкати лише з 2010 року. Вважає, що якщо зробити перерахунок, то борг його довіритель ниці буде складати десь 1 464,91 гривень, а не таку суму з якою звернувся до суду позивач та просить стягнути. Крім того, вважає, що позивачем не було враховано субсидії, які були надані ОСОБА_3

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Головним квартиронаймачем квартири № 27 в будинку № 11, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.. Ілліча, є ОСОБА_3 та в якій приписано 1 особа, а саме: ОСОБА_3 - головний квартиронаймач, що підтверджується наданою випискою з особистого рахунку № 1005 від 19.03.2013 року КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 є головним квартиронаймачем вищевказаної квартири на підставі заяви власника, які періодично надаються до КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька».

Відповідно до розрахунку заборгованості додану до матеріалів справи вбачається, що заборгованість за адресою: м. Донецьк, пр.. Ілліча, б. 11, кв. 27 за послуги теплопостачання за період з 01.07.2007 року по 01.09.2013 року складає 5 117,39 гривень.

Судом встановлено, що виконуючи розпорядження Донецької обласної державної адміністрації від 12.02.1996 року за № 72, підприємство перейшло з відповідачами на оплату комунальних послуг за окремими розрахунковими книжками. Між позивачем та відповідачами укладена угода на оплату за користування послугами з теплопостачання шляхом видачі розрахункової книжки. Відповідачі, користуючись послугами відповідача, плату за отримані послуги не здійснює/здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку утворилася заборгованість перед позивачем за отримані послуги з теплопостачання.

Тобто, фактично між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які крім зазначеного Закону також-регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги ) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов»язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», тариф на опалення за 1 кв.м опалювальної площі складає 2,55 грн/місяць; на гаряче водопостачання 33,29 грн. з особи в місяць ( 10,87 грн. за 1 куб.м ).

Згідно з рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08 р. "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" тариф на опалення за 1 м.кв. опалювальної площі з 01.10.2008 р. складає 3,03 грн/місяць; з 01.11.2008 р. 3,10; з 01.12.2008 р. 3,16 на гаряче водопостачання з 01.10.2008 р. 40,58 грн. з особи в місяць ( 14,02 грн. за 1 куб.м.), з 01.11.2008 р. 41,48 грн. з особи в місяць (14,30 грн. за 1 куб. м.), з 01.12.2008 р. 42,37 з особи в місяць (14.58 грн. за 1 куб. м.).

Згідно рішенням Донецької міської ради № 4/22 від 25.02.2011 року «Про норми споживання теплової енергії …» з 01.03.2011 року тариф на палення за 1 м.кв опалювальної площі складає 3,48 грн/місяць; на гаряче водопостачання 53,84 грн. з особи на місяць.

Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення» чітко визначив обов»язок власників, наймачів квартир сплачувати комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За отримані послуги, власники квартир повинні оплачувати їх в повному обсязі.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою та випискою з особистого рахунку.

Відповідач отримуює надані їй послуги з теплопостачання з часу прописки в квартирі АДРЕСА_1 ( дата прописки 08.11.2005 рік ).

Посилання представника відповідача у судовому засіданні на той факт, що відповідачка лише з 2010 року проживає у вищевказаній квартирі та отримує послуги з теплопостачання та інші послуги не заслуговують судом на увагу, так як представником відповідача з цього приводк не надано суду жодного належного та допустимого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на препущеннях.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є головним квартиронаймачем квартири № 27 в будинку № 11 по пр.. Ілліча в м. Донецьку та є споживачем послуг, які отримує та якими користується.

Відповідно з п. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-1V від 24.06.2004 року усі споживачі житлово-комунальних послуг зобов»язані укласти договора на надання цих послуг. Статтею 29 вищезазначеного Закону, а також п. 7 ст. 22 Закону № 2866-111 від 29.11.2001 року встановлені особливості укладання договору на житлово-комунальні послуги в багатоквартирних будинках і ця особливість в тому, що даний договір укладається між власником квартири та балансоутримувачем або упововажною ним осбою.

Тобто, фактично між позивачем та відповідачем з вказаного періоду існують договірні відносини, які крім зазначеного Закону також-регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року встановлено, що не укладання договору не звільняє власника від сплати житлово-комунальних послуг, якими користувався відповідач.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, який має централізоване опалення та гаряче водопостачання, та фактично користуючись цими послугами на протязі відповідного тривалого проміжутку часу ( ОСОБА_3 з 08.11.2005 року ), відповідач своїми діями підтвердила наявність між нею та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідача виникли обов»язки по сплаті фактично отриманих послуг.

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Проте, відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між ККП «Донецькміськтепломережа» та відповідачкою не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Отже, між позивачем та відповідачкою існують договірні правовідносини.

Встановлено, позивачем звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованість за отримане теплопостачання, яка утворилася за період з 01.07.2007 року по 01.09.2013 року, строк позовної давності не було пропущено, оскільки позивач звертався до суду у січні 2010 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості та у травні 2012 року, але за заявою відповідача ухвалою суду від 16.06.2010 року та ухвалою суду від 26.06.2012 року судові накази були скасовані.

Встановлено, що позивач був ознайомлений з ухвалою суду про скасування судового наказу 26.06.2012 року, про що свідчить підпис представника підприємства на опису справи № 2н-105/10.

В позовному провадженні позивач звернувся до суду 09.07.2013 року, про що свідчить штамп суду, а тому виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, про те, що строк позовної давності, який складає у три роки, коли особа може звернутися до суду приривася, а отже, клопотання представника позивача про застосування строку позовної давності є таким, що не підлягає задоволенню та застосуванню.

Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпоідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Посилання в судовому засіданні представника відповідача, що відповідачка має заборгованість значно менш чим та, яку просить стягнути позивач та згідно його розрахунку заборгованість є на суму 1 464,91 гривень підтверджує ту обставину, що відповідачка ОСОБА_3 сплачувала отримані послуги не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем були отримані послуги з теплопостачання, однак на даний час мається заборгованість.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не було враховано субсидії, які були надані відповідачці не заслуговують на увагу, оскільки з розрахунку заборгованості, який наявний в матеріалах справи вбачається, що субсидія позивачем була зарахована та врахована, про що зазначено у розрахунку заборгованості.

Посилання представника відповідача на те, що між відповідачем та позивачем не було укладених жодних договорів, а в будинку теплопостачання надається балансоутримувачем, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості є необґрунтованими не заслуговують на увагу, так як згідно наданого позивачем договору № 79000 на поставку теплової енергії, укладеного між ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» та КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» вбачається, що ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» надає теплопостачання лише до будинку, а в будинку тепло по квартирах забезпечує балансоутримувач, яким є КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька».

До тогож, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року передбачено, що перерахунок робиться у тому випадку, якщо температура зменшилася ніжче 18 градусів хочаб на один градус.

Встановлено, що відповідач не звертався до позивача з заявами про отримання неналежних послуг, що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи рішеннями Донецької міської ради на відповідні періоди встановлювались тарифи на житлово-комунальні послуги в тому числі на централізоване опалення, постачання холодної та горячої води.

Встановлено, що за вказаними тарифами і було нараховано відповідачу ОСОБА_3, як споживачу послуг суму боргу.

Оскільки, відповідачем були отримані надані послуги з теплопостачання, але ці послуги не сплачені в повному обсязі, у разі чого утворилася заборгованість, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» заборгованість за послуги теплопостачання у сумі 5 117,39 гривень.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що відповідач не виконує обов»язки по сплаті отриманих послуг з теплопостачання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» до відповідача ОСОБА_3 в частині стягнення 3% річних у сумі 152,09 гривень та індекс інфляції у сумі 34,88 гривень, а всього 186,97 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 229,40 гривень, які документально підтверджені.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 218, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість з теплопостачання у сумі 5 117,39 гривень, 3% річних у сумі 152,09 гривень, індекс інфляції у сумі 34,88 гривень та судовий збір у сумі 229,40 гривень, а всього 5 533,76 гривень ( п»ять тисяч п»ятсот триста тридцять гривень сімдесят шість копійок ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов