Вирок № 36377698, 15.10.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6748/2013-к 1-кп/219/280/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2013 р. м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді Тверського С.М..,

секретарі судового засідання: Зубенко Т.А.

прокурора: Клименко М.С.

адвокатів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в м. Артемівську у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050150004324 від 08.07.2013 року, відносно обвинуваченого :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Краматорськ, Донецької області, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, маючи водійське посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В», 07.07.2013 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «RENAULT DUSTER ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год, по проїжджій частині вул. Садовій в м. Сіверськ Артемівського району, Донецької області, наближаючись до перехрестя, на якому проїжджа частина вул. Садова, пересікалась з проїжджою частиною вул. Суворова.

У той же час, по вул. Суворова в м. Сіверськ Артемівського району, Донецької області, з боку Сіверської МЛ до даного перехрестя наближався, автомобіль марки «УАЗ - 3962» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, з пасажиром ОСОБА_5, рухаючись зі швидкістю приблизно 30 км/год.

Водій ОСОБА_3 на даному перехресті, під'їхавши до проїжджої частини вул. Суворова, яка по відношенню до проїжджої частини вул. Садовій була головною, про що свідчив встановлений перед виїздом на проїжджу частину вул. Суворова дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», не виконавши вимоги:

дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, згідно якого: « Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»

п.16.11 Правил дорожнього руху України, згідно з якому: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»,

діючи необережно, із злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно - небезпечних наслідків в результаті своїх дій та бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не поступився дорогою автомобілю марки «УАЗ - 3962» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухайся по перехрестю нерівнозначних доріг, по головній дорозі, виїхав на дане перехрестя, де скоїв з даним автомобілем марки «УАЗ - 3962» р.н. НОМЕР_2, який рухався відносно нього зліва, зіткнення, в наслідок якого водій ОСОБА_4 та пасажир його автомобілю ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_4 отримав наступні тілесні ушкодження «садно в правій тім'яній області і перелом основної фаланги 3-го пальця лівої кисті», які вимагають для одужання термін понад 21 день, та відносяться до пошкоджень середньої тяжкості; ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження «удари і садна голови, струс головного мезга, перелом крижів», які вимагають для одужання термін понад 21 день, та відносяться до пошкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, водій автомобіля марки «RENAULT DUSTER ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, а саме вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, де вказано: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», а також вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, згідно якого: « Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому інкримінованих йому злочина визнав повністю, підтвердив обставини та події, встановлені органами слідства під час проведення досудового слідства та які стали підставою для пред'явлення ОСОБА_3 обвинувачення, за вчинення злочина, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

Не дивлячись на визнання своєї провини ОСОБА_3, його провина підтверджується наступними доказами:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.07.2013 року (а.с. 6-16).

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.07.2013 року, у ОСОБА_4, вибачається:

Садно в правій тім'яній області та перелом основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, які описані в меддокументах, утворилися від контакту з тупими твердими предметами, можливо в строк і за обставин зазначених у постанові, і, як ті, що вимагають для одужання термін понад 21 день, відносяться до пошкоджень середньої тяжкості (а.с. 28).

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.07.2013 року, у ОСОБА_5 вибачається, що удари і садна голови, струс головного мозку, перелом хрестця (крижі), утворилися від контакту з тупими твердими предметами, можливо в строк і за обставин зазначених у постанові, і, як ті, що вимагають для одужання термін понад 21 день, відносяться до пошкоджень середньої тяжкості (а.с. 55).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №3344 від 18.07.2013 року:

У розглянутій дорожній обстановці належні дії водія автомобіля «RENAULT DUSTER ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 регламентувалися нормативними вимогами дорожнього знаку п. 2.1 « Надати дорогу» Додаток № 1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

У розглянутій дорожній обстановці водій «RENAULT DUSTER ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти обставині події шляхом виконання вимог дорожнього знаку п. 2.1 «Надати дорогу» Додаток № 1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

В умовах розглянутої дорожньої ситуації належні дії водія автомобіля «УАЗ - 3962» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 регламентувалися нормативними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В умовах розглянутої дорожньої ситуації водій ОСОБА_4 не мав технічну можливість запобігти обставині події шляхом виконання нормативних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В умовах розглянутої дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «RENAULT DUSTER ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам дорожнього знаку п. 2.1 «Надати дорогу» Додаток № 1, п. 16.11 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв'язку з подією, яка настала (а.с. 87-90).

Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому проваджені доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений ним злочини правильно кваліфіковано органами досудового слідства і мають всі ознаки злочину, передбачених

- за ст. 286 ч.1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, винну особи та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання, а саме:

- Як обставини, яки пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

З врахуванням вищевикладеного, зважаючи на обставини досконалого злочину, дані об особі підсудного, який раніше не судимий, позитивне характеризується за місцем проживання, а так само сукупність пом'якшувальних покарання обставин, виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість і індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що цілі покарання, вказані в ст.50 КК України можуть бути досягнуті в умовах відбуття ОСОБА_3. покарання не пов'язаного з позбавленням волі у вигляді штрафу у дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Саме такий покарання відповідатиме вимогам ст.65 КК України, бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного, і запобігання здійсненню ним нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5, про стягнення з ПАТ «Український страховій дім» відповідно до ст.. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правовій відповідальності власників транспортних засобів» матеріальної шкоди у розмірі 863,44 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., підлягає задоволенню, згідно його обґрунтованості.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. підлягає задоволенню частково, оскільки потерпіла перенесла сильний емоційний стрес в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, в неї порушився життєвий уклад. Суму моральної шкоди суд оцінює в 10000,00 грн..

Артемівським міжрайонним прокурором в інтересах ЦРЛ м. Артемівська заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 2689,64 грн. на лікування потерпілої. На думку суду вимоги прокурора є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Артемівським міжрайонним прокурором в інтересах Сіверської міської лікарні заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 738,00 грн. на лікування потерпілого. На думку суду вимоги прокурора є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.. 369-371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинувачені у вчиненні злочинах, передбачених ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що грошовому вираженні складає 3400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5. моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЦРЛ м. Артемівська (р/р 35412031002151, банк УДКУ в Донецької області УДК м. Артемівськ МФО 834016, ОКПЛ 01990217 на КЕКВ 1132) 2689,64 грн. в задоволення цивільного позову прокурора за понесені витрати на лікування потерпілої ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сіверської міської лікарні (р/р 35417004001935, банк ГУДКСУ в Донецької області УДК м. Артемівськ МФО 834016, ОКПЛ 02006805) 738,00 грн. в задоволення цивільного позову прокурора за понесені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4

Стягнути з ПАТ «Український страховій дім» на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 863,44 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн..

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судья: С. М.Тверський