Ухвала суду № 36377303, 26.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/11495/13 Головуючий в I інстанції - Дубовенко І.Г.

Справа № 2-235/11

Категорія 19 Доповідач - Городнича В.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Рудь В.В., Баранніка О.П.

при секретарі - Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з вказаним позовом, враховуючи уточнену позовну заяву, та посилався на те, що 05.12.2007 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року, за умовами якого банком було надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 99000 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 11,04 % на рік з кінцевим терміном повернення 05.12.2023 року. Між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань був укладений іпотечний договір № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку будинок. ОСОБА_1 зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконуються, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Враховуючи, що в разі невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, а також те, що в забезпечення зобов'язань переданий будинок, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за кредитним договором в сумі 148264,84 доларів США шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та виселити ОСОБА_1, яка зареєстрована і мешкає у будинку, розташованого за вказаною вище адресою, зобов'язати ВГІРФО Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1

.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2013 року частково задоволенні позовні вимоги позивача. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності гр. ОСОБА_1, в рахунок погашення боргу за кредитним договором в сумі 133615,96 доларів США, шляхом реалізації з прилюдних торгів, зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення публічних торгів з продажу вищезазначеного предмета іпотеки. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки та в частині відмови в виселенні відповідача, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки та скасувати рішення в частині відмови в виселенні відповідача, залишивши рішення суду без змін в іншій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.12.2007 року між ЗАТ КБ ПриватБанк (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року, за умовами якого банком було надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 99000 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 11,04 % на рік з кінцевим терміном повернення 05.12.2023 року. Також в цей день між тими ж сторонами в забезпечення виконання зобов'язань був укладений іпотечний договір № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З листопада 2008 року відсоткова ставка, відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору була збільшена з 11,04 % до 13,08 %.

До січня 2009 року відповідачем виконувалися умови зазначеного договору своєчасно та в повному обсязі, однак після січня 2009 року ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі виконувались зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості в сумі 133615,96 доларів США.

ПАТ КБ «ПриватБанк» має ліцензію НБУ № 22 від 19.03.1992 року на здійснення операцій, визначених ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто ПАТ КБ «ПриватБанк» має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, а отже позивач на момент укладення спірного договору мав ліцензію.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 526, 527 ЦК України, ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» та з того, що відповідачем належним чином зобов'язання за кредитним договором виконано не було, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. З метою захисту порушеного права позивача суд звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу предмета іпотеки.

Однак, з висновком суду щодо визначення способу реалізації предмета іпотеки погодитися не можна, враховуючи наступне.

На підставі ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у позивача виникло право на захист свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 39 ЗУ «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Стаття 38 ЗУ «Про іпотеку» встановлює наступну процедуру продажу предмету іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно п. 2.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2012 року № 282/20595 передбачено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Також, згідно із п. 1.7 розділу 1 глави 2 Порядку крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, квартиру, садибу та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, долучається витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи в позовній заяві позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будинку будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу( а.с.2-3, 95-96).

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не звернув увагу на дану обставину та визначив спосіб реалізації іпотечного майна, який не заявлявся позивачем.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про можливість частково задовольнити апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» та змінити рішення суду в частині визначення способу реалізації іпотечного майна та визначити спосіб реалізації іпотечного майна шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, оскільки така вимога позивача про встановлення саме такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на вимогах ст.ст. 33, 38, 39, 41 ЗУ «Про іпотеку» та не суперечить діючому законодавству. Початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Водночас колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 з будинку, оскільки згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи нежитлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає, а рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2013 року змінити в частині зазначення способу реалізації предмета іпотеки та визначити наступний спосіб реалізації предмета іпотеки: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, в рахунок погашення боргу за кредитним договором в сумі 133615 доларів 96 центів США, з яких: 97451,45 доларів США - сума заборгованості за тілом кредиту; 24916,57 доларів США - сума заборгованості за відсотками; 4158 доларів США - заборгованість по комісії; 100 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 31,49 доларів США - штрафні санкції - фіксована частина, 7058, 45 доларів США штрафні санкції - відсоткова складова від суми заборгованості, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DNU0GА08441560 від 05.12.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: