Рішення № 36376563, 04.12.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6325/2013-ц

Провадження № 2/204/2339/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

при секретарі Брилевському А.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та стягнення суми страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 11166,2 грн. матеріальних збитків, стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 пеню за кожен день прострочення починаючи з 27.06.2013 до дня виплати, яка станом на 26.08.2013 складає 94947,72 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 474,51 грн. матеріальних збитків, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 франшизу у розмірі 1000 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість втрати товарного виду у сумі 4802,22 грн., стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн. в рівних частинах, стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір у розмірі 1248,92 грн. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 08 березня 2013 року трапилась дорожньо-транспортна пригода в якій сталось зіткнення автомобіля «Ssang Young Korado», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Daewoo Nexia», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, яка на перехресті нерівнозначних доріг, виїжджаючи з другорядної дороги, не надала переваги в русі водію ОСОБА_3 В результаті ДТП, ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду у вигляді пошкодження його транспортного засобу, та моральну шкоду в результаті переживань з даної події. В наслідок вказаної ДТП настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, яка має поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3001817, який укладений з Приватним акціонерним товариством «НФСК «Добробут» 12 вересня 2012 року і діє до 11 березня 2013 року. На підставі вищевказаного, 27 березня 2013 року позивачем до представництва страховика було подано заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних у такому випадку документів. Не отримавши відповіді на заяву, позивач вдруге 11 квітня 2013 року направив в адресу страховика заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних у такому випадку документів. Направлені листи з документами страховик отримав, перше відправлення 29.03.2013 року, а друге 19.04.2013 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. За відсутності будь-якої відповіді, позивачем втретє 17.06.2013 року в адресу страховика, а саме відділення врегулювання збитків, було направлено заяву про страхове відшкодування з необхідними додатками. Проте, станом на момент звернення до суду з даним позовом, позивач ані письмового повідомлення, ані страхового відшкодування від страховика не отримав. Відповідачкою ОСОБА_4 будь-яка шкода позивачу не відшкодовувалась. Позивач вважає поведінку відповідачів такою, що порушує чинне законодавство та його права, як потерпілого внаслідок ДТП. Відповідно до звіту № 30/2013 авто-товарознавчого дослідження з визначення вартості збитку в результаті пошкодження транспортного засобу, сума збитку спричиненого автомобілю позивача складає 10656,66 грн., а вартість втрати товарного вигляду автомобілю складає 4802,22 грн. Крім того, спричинену моральну шкоду, ОСОБА_3 оцінює у сумі 10000 грн., яку вважає відповідною до спричинених незручностей та погіршеного стану його здоровя внаслідок ДТП. Окрім вищевказаного, позивачем були витрачені кошти в сумі 2500 грн. на правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 21.05.2013 року, кошти на поштові послуги загальною сумою 47,54 грн., та вартість робіт з оцінки розміру матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 400,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.03.2013 року за № 6. З причини невиконання зобовязань страховиком належним чином, позивач був змушений провести роботи по відновленню свого автомобіля у звязку з чим зазнав фактичних витрат на ремонт з власних коштів, які склалися з: оцінки вартості кузовного ремонту у сумі 126,36 грн. та комісії банку у сумі 0,25 грн., фактичного ремонту на суму 10325,08 грн. з комісією банка на суму 20,65 грн., відновлення номерного знаку вартістю 200 грн., рамки для реєстраційного номеру вартістю 15 грн. Враховуючи те, що заява про страхове відшкодування була подана позивачем страховику 27.03.2013 року, отримана страховиком 29.03.2013, страховик був зобов'язаний не пізніше як до 27.06.2013 року прийняти рішення про здійснення сплати страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, чи відмовити у здійснення сплати страхового відшкодування, про що повідомити заявника, і чого не зробив. Таким чином, страховик станом на 26.08.2013 року, повинен сплатити пеню за 61 день заборгованості на суму 94947,72 грн., відповідно до ставки НБУ станом на 27.06.2013 року, яка складає 7 %.

Пізніше позивач зменшив розмір своїх позовних вимог та просив стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 11166,2 грн. матеріальних збитків, стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 пеню за кожен день прострочення починаючи з 27.06.2013 року до дня виплати, яка станом на 26.08.2013 складає 257,10 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 474,51 грн. матеріальних збитків, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 франшизу у розмірі 1000 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість втрати товарного виду у сумі 4802,22 грн., стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн. в рівних частинах, стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір, а також повернути позивачу суму переплаченого судового збору у звязку із зменшенням розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилався на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, а саме не заперечував проти стягнення з відповідачки моральної шкоди в розмірі 500 грн. та безумовної франшизи в розмірі 1000 грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, оскільки вони є необґрунтованими. Так, матеріальні збитки в розмірі 474,51 грн., які позивач нібито витратив на лікування, нічим не підтверджуються, що вказані позивачем хвороби, були отримані ним саме в наслідок ДТП, а втрату товарного вигляду автомобіля позивача також не визнав, оскільки відсутні докази того, що позивач збирається продавати свій автомобіль та вказана сума буде ним втрачена.

Представник Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У судовому засіданні було встановлено, що 08 березня 2013 року о 07 годині 50 хвилин, на перехресті рівнозначних доріг вул. Кротова та дороги без назви в м. Дніпропетровську, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3, який керував автомобілем «Ssang Young Korado», державний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Daewoo Nexia», державний номер НОМЕР_2 (а.с.9).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2013 року ОСОБА_4 була визнана винною в скоєному ДТП та накладено на неї адміністративне стягнення: штраф на користь держави в розмірі 340 грн. Дана постанова набрала чинності 15 квітня 2013 року (а.с.10).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Так, представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував факту винуватості ОСОБА_4 в скоєному ДТП.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо винуватості ОСОБА_4 не потребують доказування, оскільки встановлені судовим рішенням по вказаній адміністративній справі, що набрало законної сили, та визнається сторонами у справі.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно Звіту № 30/2013 від 21.03.2013 року авто-товарознавчого дослідження з визначення вартості збитку в результаті пошкодження транспортного засобу, а саме автомобіля «Ssang Young Korado», державний номер НОМЕР_1, виконаного Приватним підприємцем ОСОБА_5, який має свідоцтво МФ № 7570 субєкта оціночної діяльності від 27.05.2010 року, автомобілю позивача спричинено шкоду на суму 15458,88 грн., з яких сума у розмірі 4802,22 грн. складає втрату товарного вигляду автомобіля (а.с.15-20,22-26). За послуги проведення авто-товарознавчого дослідження з визначення вартості збитку в результаті пошкодження транспортного засобу та складання Звіту № 30/2013 від 21.03.2013 року, позивачем було сплачено 400,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 6 від 21.03.2013 року (а.с.27).

Суд вважає належним та допустимим доказом, з приводу оцінки майнової шкоди спричиненої позивачу, Звіт № 30/2013 від 21.03.2013 року, оскільки при проведенні даного дослідження приймали участь, як потерпіла сторона так і відповідачка ОСОБА_4, що підтверджується її особистим підписом в протоколі (акті) огляду транспортного засобу (а.с.22 на обороті). Відповідачка зауважень до звіту не мала та не оскаржувала його.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, була застрахована Приватним акціонерним товариством «НФСК «Добробут» та останній було видано поліс № АВ/3001817 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв на момент дорожньо-транспортної події (а.с.11). Ліміт відповідальності за вищевказаним полісом на одного водія складає 50000,00 грн. з безумовною франшизою в сумі 1000,00 грн.

На підставі вищевказаного, позивачем 27 березня 2013 року та 11 квітня 2013 року були надіслані до представництва Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» заяви про виплату страхового відшкодування з додатками, які представник ПрАТ «НФСК «Добробут» отримав 29.03.2013 року та 19.04.2013 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.13). Проте, Приватне акціонерне товариство «НФСК «Добробут» проігнорувало вищевказані листи.

На підставі вищевказаного, позивач власними силами та за власні кошти, провів роботи по відновленню свого автомобіля у звязку з чим зазнав фактичних витрат на ремонт, які склалися з: оцінки вартості кузовного ремонту у сумі 126,36 грн. та комісії банку у сумі 0,25 грн., що підтверджується нарядом-замовленням № D01-022792 від 12.03.2013 року та квитанціями (а.с.31-32), фактичного ремонту на суму 10325,08 грн. з комісією банка на суму 20,65 грн., що підтверджується попереднім нарядом-замовленням № D01-023923 від 03.04.2013 року та квитанціями (а.с.28-30), відновлення номерного знаку вартістю 200 грн. та рамки для реєстраційного номеру вартістю 15 грн., що підтверджується відповідними товарними чеками (а.с.33-34).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з розясненнями п. 9 постанови Пленуму ВС «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обовязку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у звязку із заподіянням шкоди майну.

Проте відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу та згідно з п. 12.1 ст. 12 цього ж Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Інших обмежень щодо зменшення суми страхового відшкодування чи відмови у страховому відшкодуванні Законом не передбачено.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року за № 85/96-ВР, зі змінами та доповненнями, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об'єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об'єктом оподаткування ПДВ, і при здійсненні страхових виплат страхова компанія не повинна ні додавати суму податку на додану вартість до страхового платежу, ні зменшувати страховий платіж на суму податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 9586 грн. 34 коп. (без урахування безумовної франшизи у розмірі 1000,00 грн.) та відшкодування витрат позивача з оплати послуг експерта в розмірі 200 грн., які визначені наступним чином: вартість послуг експерта 400,00 грн. : 2 = 200,00 грн., оскільки половина вказаної вартості підлягає стягненню з ОСОБА_4

З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 належить стягнути вартість втрати товарного виду пошкодженого автомобіля у розмірі 4802 грн. 22 коп., безумовну франшизу у розмірі 1000 грн. 00 коп. та відшкодування витрат позивача з оплати послуг експерта в розмірі 200 грн.

Також в судовому засіданні встановлено, що внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль позивача, у звязку з чим порушилися нормальні життєві умови позивача, він відчув моральні страждання, переніс емоційний стрес.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Проте, згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у якості відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ПрАТ «НФСК «Добробут» на його користь пені за кожен день прострочення починаючи з 27.06.2013 року до дня виплати, яка станом на 26.08.2013 складає 257,10 грн. та стягнення з ОСОБА_4 на його користь матеріальні збитки в розмірі 474,51 грн., то вони не підлягають задоволенню, оскільки полісом № АВ/3001817 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв на момент дорожньо-транспортної події не передбачено нарахування пені та твердження позивача щодо спричиненого йому матеріального збитку на суму 474,51 грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки квитанції про купівлю позивачем медикаментів датовані більше ніж через місяць після виниклої ДТП, а також не доведений причинний звязок між вказаною ДТП та захворюваннями позивача.

Крім того, згідно до п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження оплати з витрат на правову допомогу надано квитанцію до прибуткового ордера № 3 від 21.05.2013 року, у якій зазначено що адвокат ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 2000 грн. за надання юридичних послуг. Однак з квитанції не можливо встановити по якій справі надавалася правова допомога, сама квитанція оформлена не належним чином, на ній відсутня печатка адвоката та позивачем по справі є ОСОБА_3, але в квитанції вказано, що адвокат отримав вказану суму від ОСОБА_6

Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Проте, позивачем не надано доказів щодо відпрацьованих годин особою, яка надавала правову допомогу, а саме адвокатом ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його вимог щодо стягнення з відповідачів на його користь витрат повязаних з правовою допомогою у розмірі 2500 грн. в рівних частинах.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача частково задоволені, з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 458 грн. 80 коп., з яких 229,40 грн. за майнові вимоги та 229,40 грн. за немайнові вимоги, а також з Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Крім того, представник позивача просив в рішенні суду, вирішити питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 560 грн. 72 коп. з суми 1248,92 грн., сплаченої 27 серпня 2013 року за квитанцією № 35675.517.5.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_3 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 560 грн. 72 коп. з суми 1248,92 грн., сплаченої 27 серпня 2013 року за квитанцією № 35675.517.5 (дата валютування 28.08.2013 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1188, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 12, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість втрати товарного виду пошкодженого автомобіля у розмірі 4802 грн. 22 коп., безумовну франшизу у розмірі 1000 грн. 00 коп., відшкодування витрат позивача з оплати послуг експерта в розмірі 200 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп., а всього 7461,02 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 9586 грн. 34 коп., відшкодування витрат позивача з оплати послуг експерта в розмірі 200 грн. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 9915,74 грн.

Надмірно сплачений судовий збір у розмірі 560 грн. 72 коп. з суми 1248,92 грн., сплаченої 27 серпня 2013 року за квитанцією № 35675.517.5 (дата валютування 28.08.2013 року) на розрахунковий рахунок 31216206700008, МФО 805012, ОКПО 37989253 банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська в УДКСУ Красногвардійського району повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Самсонова