Ухвала суду № 36376388, 25.12.2013, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області Справа № 213/4450/13-к

Номер провадження 1-кп/213/303/13

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Т.Ю. Макарової

при секретарі О.О. Трофименко

за участю прокурора Г.М. Зусько

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040740000041, у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, працює директором ТОВ «БУ-Будкомплекс», раніше не судимого,

за ст. 172 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-Будкомплекс» /далі ТОВ «БУ-Будкомплекс»/ (ідентифікаційний код №31550752), за №1-к від 17.09.2001 року був призначений на посаду директора TOB «БУ-Будкомплекс». Працюючи на зазначеній посаді, згідно Статуту TOB «БУ-Будкомплекс», зареєстрованого 11.10.2004 року реєстраційний запис №12271050001000593, та у відповідності до посадової інструкції директора, ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими функціями з керівництва та здійснення господарської діяльності товариства, в тому числі, щодо забезпечення безпечних та сприятливих умов праці, здійснив інше грубе порушення законодавства про працю:

Так, TOB «БУ-Будкомплекс» здійснюючи господарську діяльність з лютого 2012 року по теперішній час, виконувало роботи підвищеної небезпеки на Відкритому акціонерному товаристві «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ВАТ «ПівдГЗК»/, розташованому в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, а саме капітальні ремонти галереї № 8 управляння дробильно-транспортного комплексу ВАТ «ПівдГЗК», ЛЕП 35кВ № 3000113 ВАТ «ПівдГЗК» та ЛЕП 35кВ № 3000100 ВАТ «ПівдГЗК».

Для здійснення господарської діяльності директором TOB «БУ-Будкомплекс» ОСОБА_1 при розгляді заяв від громадян про прийом на роботу на вказаному підприємстві, усвідомлено обмежуючи та ігноруючи трудові права громадян, було укладено формально договори підряду з ОСОБА_2 Шамістаном Ібіш огли, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, про роботу на TOB «БУ-Будкомплекс», при цьому не дотримуючись обов'язкової письмової форми укладення трудового договору у випадках, коли умови праці на підприємстві підвищеного ризику для здоров'я є обов'язковими, відповідно до Постанови КМУ від 16.01.2003 року за № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», розділ XXVII. БУДІВНИЦТВО, п. 27а «монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій», роботи за цією професією відносяться до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, укладення підприємством договорів підряду з ОСОБА_2І.о., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 замість трудових договорів - є порушенням вимог ст.ст.21,24 КЗпПУ, та позбавило працівників права на соціальний захисту у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання.

Так, згідно договору підряду № 1374 між ВАТ «ПівдГЗК» та TOB «БУ-Будкомплекс» в період часу: приблизно з початку березня 2013 року по 30 вересня 2013 року, ОСОБА_2І.о., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виконували роботи з капітального ремонту ЛЕП 35кВ № 3000100 ВАТ «ПівдГЗК»» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Директором TOB «БУ-Будкомплекс» ОСОБА_1 не були зроблені записи до трудових книжок вищезазначених працівників, що обмежувало охоронювані законом основні трудові права громадян передбачені ч.2 ст.2 Кодексу законів про працю України, зокрема права на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві , на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, і є грубим порушенням законодавства про працю, а саме:

ч.І. ст. 24 Кодексу законів про працю України, в якій зазначено, що трудовий договір укладається як правило, в письмовій формі;

п. 2.ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в якому зазначено, що дотримання письмової форми трудового договору обов'язково при укладенні трудового договору про роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я;

п. 4 ч.І. ст. 24 Кодексу законів про працю України, в якому зазначено, що дотримання письмової форми трудового договору обов'язково у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору;

ч.2. ст. 24 Кодексу законів про працю України, в якій зазначено, що при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку;

ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, в якій зазначено, що укладення трудового договору оформляється наказом, чи розпорядженням власника про зарахування працівника на роботу;

ч. 2 ст. 48 Кодексу законів про працю України, в якій зазначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад п'ять днів.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.172ч.1 КК України, за ознаками інше грубе порушення законодавства про працю.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.172ч.1 КК України визнав повністю, та суду пояснив, що з лютого 2012 року по цей час їх підприємство виконує роботи підвищеної небезпеки на ВАТ «ПівдГЗК». У зв,язку з тим, що роботу необхідно було зробити в короткі строки, вони взяли монтажників, з якими оформили договори підряду, але оформили неправильно. При проведенні перевірки на підприємстві було виявлено, що договори з монтажниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 оформлені неправильно. З цими працівниками потрібно було укладати трудові договори, та вводити в штат підприємства. Після виявлення цих недоліків, він одразу прийняв всі необхідні заходи, щоб усунути ці порушення, та вже станом на 01.10.2013 року, він видав накази, щодо прийняття цих працівників на роботу за трудовим договором, відповідно до штату.

Він щиросердечно розкаюється у скоєному, ніякої шкоди цим працівникам не заподіяно, оплата їх праці здійснена. На цей час вони є штатними працівниками.

Відповідно до ст.349ч.3 КПК України, за клопотанням сторін обвинувачення та захисту, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України, за ознаками іншого грубого порушення законодавства про працю, доведена в судовому засіданні повністю.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 завив клопотання, та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у звязку з його дійовим каяттям, оскільки він вперше притягається до кримінальної відповідальності за скоєння злочину невеликої тяжкості, активно сприяв розкриттю злочину: надавав всі необхідні документи, які були потрібні слідчому, повністю визнав вину, ніяких матеріальних збитків злочином не завдано, всі працівники працевлаштовані, він добровільно за своєю ініціативою видав відповідні накази про їх зарахування до штату підприємства, він працює та позитивно характеризується, тому і просить звільнити його від кримінальної відповідальності, у звязку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження у відношенні нього закрити.

Прокурор Зусько Г.М. проти заявленого клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.172ч.1 КК України на підставі ст.45 КК України не заперечує, вважає, що є підстави для закриття провадження.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що заявлене обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку з дієвим каяттям, підлягає задоволенню. При цьому суд враховує наступне .

Відповідно до приписів ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки, або усунула заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину: надавав слідству необхідні матеріали, добровільно усунув негативні наслідки та працевлаштував, всіх працівників, щодо яких були виявлені порушення трудового законодавства, ці ніяких претензій до обвинуваченого не мають, відмовилися надавати заяви про те, що вони бажають бути потерпілими, матеріальної шкоди злочином не заподіяно, суспільної небезпеки обвинувачений не представляє.

Все вищезазначене свідчить про дійове каяття обвинуваченого, та про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1, який характеризується виключно позитивно, тривалий час працює на підприємстві, вперше притягається до кримінальної відповідальності за злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.285 ч.1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.286 ч.4 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло в суд з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст.288 ч.3 КК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність..

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності. за ст.172ч.1 КК України, з підстав, передбачених ст.45КК України.

Керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284ч.2, ст.ст. 285-286,288, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.172ч.1 КК України, в звязку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.172 ч.1 КК України, закрити.

Речові докази: копії документів, наданих керівництвом ТОВ «БУ-Будкомплекс» та ВАТ «ПівдГЗК», зазначених в постановах слідчого СВ Інгулецького РВ КМУ про приєднання речових доказів від 15.10.2013 року та від 02.10.2013року /а.с.65,97/, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя