Рішення № 36375974, 19.12.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13692/13-ц

2/201/3774/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючого суддіДемидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у період з жовтня 2006 року по жовтень 2013 року КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради надавало теплову енергію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35/5/21, де відповідальним наймачем є ОСОБА_1, який з іншими членами сімї на підставі відкритого особового рахунку № 00292 повинні сплачувати за надані послуги щомісячно. Однак відповідач оплату за надані послуги здійснює не регулярно, в звязку з чим станом на 01 листопада 2013 року виникла заборгованість в сумі 15 979, 88 грн. Відповідач попереджався про наявність заборгованості, однак відмовляється добровільно погасити її. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за теплопостачання в розмірі 15 979, 88 грн. та судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі по підставам вказаним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в 2007 році КЖЕП № 3 було виконане відєднання його квартири від теплової мережі будинку.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/21 та є відповідальним наймачем.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

З аналізу зазначених норм закону та встановлених обставин справи суд дійшов до висновку про те, що статус відповідача, як споживача наданих позивачем послуг не встановлений, а тому стягнення суми заборгованості за теплопостачання з відповідача на користь позивача є безпідставним.

В позовній заяві КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради посилається на те, що вказане підприємство є унітарним підприємством, основним видом діяльності якого, відповідно до затвердженого статуту підприємства, є виробництво та транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води для задоволення потреб опалення та гарячого водопостачання населення та інших груп споживачів. Про те на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано статут та не надано докази, які б свідчили про право позивача на надання послуг з теплопостачання за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35/5/21.

Окрім того позивачем в позовній заяві зазначено, що КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради протягом попередніх опалювальних періодів з жовтня 2006 року по жовтень 2013 року надавало теплову енергію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35/5/21, де відповідальним наймачем є ОСОБА_1, який проживає на підставі відкритого особового рахунку № 00292, повинен сплачувати за надані послуги щомісячно. Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обовязком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідно якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обовязок сторін, а не право.

Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не можу бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги, однак відповідальність за несплату за ці послуги мають нести наймач, на якого відкритий особовий рахунок, або власник житла з яким укладено договір про надання послуг, які згідно до закону є споживачами таких послуг, і до яких відповідач не відноситься, оскільки ця обставина є недоведеною позивачем.

Відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачання організації за фактично отриману теплову енергію.

Окрім того відповідачем в судовому засідання надано копію акту від 05 листопада 2007 року, відповідно до якого в АДРЕСА_1 батареї центрального опалення демонтовані. Вказаний акт складено начальником КЖЕП № 3 та майстром КЖЕП № 3. 09 вересня 2013 року відповідачем до КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради подано заяву про закриття рахунку по оплаті за теплову енергію в звязку з відключенням вказаної квартири від центрального опалення.

З урахуванням викладеного суд вважає заявлені позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, оскільки є недоведеними та безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова