Рішення № 36374457, 12.12.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24164/13-ц

Провадження №2/761/8029/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

в вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у 2003 році була приватизована квартира АДРЕСА_1 на трьох зареєстрованих на той час в квартирі осіб. Відповідачка одноосібно привласнила оригінали усіх документів на квартиру, та створила іншим співвласникам перешкоди в реалізації своєї частки права власності. Зазначив, що він хотів подарувати свою частку у праві власності на квартиру члену своєї сімї, але нотаріус відмовив йому у вчиненні такого правочину, через ненадання оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру. Вважає, що відмова відповідача у наданні йому оригіналів правовстановлюючих документів для нотаріуса, унеможливлює реалізацію його законного майнового права у розпорядженні його часткою. Просив суд зобов'язати відповідачку припинити зловживання правами та надати позивачу оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та оригінал Технічного паспорту, який є складовою частиною свідоцтва, чи їх дублікатів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала заперечення на позов, в яких зокрема зазначила, що позивач уже звертався до суду з позовом про отримання оригіналу свідоцтва на спірну квартиру, рішенням суду від 22.02.2013 року в задоволенні позову було відмовлено. Вважає, що статус квартири може бути змінений лише зі згоди всіх співвласників. Просила у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення про розгляд справи у його відсутності та просив прийняти у справі рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що позивач як син виживає з квартири свою матір, у них є конфлікт. Відповідачка боїться одна зайти в квартиру, а тому вона її супроводжує. Вважає, що оскільки відповідачка є власником квартири, а тому всі документи мають бути у неї, бо так будуть порушуватись її права.

Суд, вислухавши пояснення позивача, пояснення відповідачки, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, в рівних частках, тобто кожному належить по 1/3 частці у вказаній квартирі.

З пояснень учасників судового розгляду справи, вбачається що Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та Технічний паспорт знаходиться у відповідачки ОСОБА_2. Дані обставини у судовому засіданні відповідачка не заперечила.

Разом з тим, відповідачка ОСОБА_2 в своїх поясненнях заперечує проти надання Свідоцтва про право власності на спільну квартиру позивачу, посилаючись на те, що статус квартири може бути змінений лише зі згоди всіх співвласників квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, ч.2 цієї статті передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ч.3 встановлено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 361 ЦК України визначено, що співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України, закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. Право власності на житловий будинок, квартиру дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Судом встановлено, що у серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звертався з заявою до Першої Київської державної нотаріальної контори про вчинення правочину на відчуження своєї частки в спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1.

Листом від 29.08.2013 року № 7404/02-03 позивача було повідомлено, що посвідчення нотаріусом правочинів про відчуження майна, може бути здійснено лише за наявності оригіналу правовстановлюючого документу на відповідне майно (а.с.4).

Враховуючи, що Свідоцтво про право власності на квартиру, яка перебуває у спільній часткові власності позивача та відповідачки, знаходиться у ОСОБА_2, яка відмовляє позивачу у наданні цього Свідоцтва, яке необхідне позивачу з ціллю розпорядитися своєю часткою в спільній з відповідачкою та третьою особою квартирою АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне захистити права позивача, як співвласника вказаної квартири, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надати оригінал Свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2003 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний № 5175) та оригінал Технічного паспорту, який є складовою частиною цього Свідоцтва у Першу Київську державну нотаріальну контору для можливості реалізації позивачем ОСОБА_1 свого права власності на 1/3 частину в зазначеній квартирі.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачки про те, що рішенням суду від 22.02.2013 року позивачу було відмовлено у наданні оригіналу Свідоцтва про право власності на спірну квартиру, оскільки у судовому засіданні встановлено, що право позивача на розпорядження часткою його майна було порушено відповідачкою після прийняття судом рішення від 22.02.2013 року.

Суд також не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачка ОСОБА_2 не надає позивачу ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та Технічний паспорт на квартиру, позивач позбавлений права оформити договір відчуження на належну йому частину вищевказаної квартири, тому вважає, що позов слід задовольнити частково шляхом зобов'язання відповідачку надати вищезазначене свідоцтво та технічний паспорт на квартиру не позивачу, а на вимогу Першої Київської державної нотаріальної контори, де буде посвідчуватись договір відчуження укладений позивачем..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 208, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 361 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 надати оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстровий номер 5175 від 07.02.2003 року) та оригінал технічного паспорту, який є складовою частиною цього Свідоцтва у Першу Київську державну нотаріальну контору для можливості реалізації ОСОБА_1 свого права власності на 1/3 частину в цій квартирі.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: