Вирок № 36374182, 18.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/11883/12

Провадження № 1/752/80/13

ВИРОК

Іменем України

18.11.2013 р. Голосіївський районний суд м. Києва:

в складі: головуючого судді Білика О.В.

при секретарі Симонеко І.В.

з участю прокурора Вдовиченка О.С.

захисників-адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, Оратівського району, с. Франтівка, громадянина України, працюючого директором ПП «Екотрансальянс», з освітою середньою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Кіровоградської області, Кіровоградського району, с.Грузьке, українця, громадянина України, працюючого на іспитовому строку в ПП. «ОСОБА_21» адміністратором, з освітою середньою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимого:

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не працюючого, з освітою середньою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлені слідством особи, вчинили ряд злочинів.

Так, ОСОБА_8 будучи директором ТОВ «Супер Оіл Плюс», яке займається реалізацією моторного мастила німецького виробництва фірми «ARAL», співвласниками якого являються громадяни Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, розробив план злочинних дій, який зводився до викрадення та вимагання грошових коштів в останніх.

Так, ОСОБА_8, при сприянні невстановлених осіб, підшукав виконавців викрадення, вчинення вимагання грошових коштів та залякування гр. ОСОБА_7 і гр. ОСОБА_11, а саме ОСОБА_9 та особу, справа відносно якого виділена в окреме провадження .

01.09.2009 приблизно о 12:00 годині особа , справа відносно якого виділена та ОСОБА_9, за вказівкою ОСОБА_8, на автомобілі «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9, прибули в офіс ТОВ «Супер Оіл Плюс», за адресою: м. Київ, вул. Симферопільська, 5/1 в м. Києві, де їх очікував ОСОБА_8

Знаходячись в офісі ТОВ «Супер Оіл Плюс», за адресою: м. Київ, вул. Симферопільська, 5/1 в м. Києві, ОСОБА_8 вступив у попередню змову з ОСОБА_9 та особою (№1), справа відносно якого виділена в окреме провадження, довівши до їх відома план вчинення злочину, тобто день та час вчинення злочину, шляхи конспірації під час готування злочину та його вчинення, а також здійснив фінансування його виконавців. В свою чергу ОСОБА_9, будучи обізнаним зі злочинним планом розробленим ОСОБА_8, та з метою викрадення з подальшим позбавленням волі потерпілих, залучив до участі своїх знайомих ОСОБА_10 та невстановлену слідством особу ( особа № 2), при цьому домовився про зустріч з останніми о 18:00 годині по вул. Симферопільській в м. Києві, неподалік від офісу ТОВ «Супер Оіл Плюс».

Так, приблизно о 18:00 годині ОСОБА_10 разом з невстановленою слідством особою (№2), будучи необізнаними щодо вимагання грошових коштів, згідно попередньої домовленістю з ОСОБА_9, прибули на вул. Симферопльську в м. Києві, де їх в автомобілі «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 очікував ОСОБА_9 і особа (№1), справа відносно якого виділена в окреме провадження. Зустрівшись з ОСОБА_10 та невстановленою слідством особою (№2), ОСОБА_9 і особа справа відносно якого виділена(№1), довели до відома план злочинних дій, направлений на незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11, який був розроблений ОСОБА_8, і відвели окремо роль кожному під час його виконання, при цьому не доводячи їм план вимагання грошових коштів у потерпілих.

В свою чергу ОСОБА_8, 01.09.2009 о 15:30 годині прибув до офісу фірми ТОВ «Супер Оіл Плюс», за адресою: м. Київ, вул. Симферопольська, 5/1, та став чекати на приїзд учасників вчинення злочину ОСОБА_9, особу (№1) справа відносно якого виділина, ОСОБА_10 та невстановлену слідством особу(№2). Приблизно о 19:30 годині ОСОБА_8 дочекавшись, коли приміщення офісу покинуть ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які на той час працювали менеджерами ТОВ «Супер Оіл Плюс», і залишившись на одинці з потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_11, діючи згідно розробленого ним злочинного плану здійснив телефонний дзвінок особі(№1), справа відносно якого виділена, з метою надання вказівки про безперешкодний вхід останніх учасників злочину до приміщення.

Так, 01.09.2009 приблизно о 19:30 годині, особа (№1), справа відносно якого виділена, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа (№2), будучи проінформованими ОСОБА_8, що окрім нього, гр. ОСОБА_7 і гр. ОСОБА_11 в офісі нікого не має, діючи умисно, з корисливих мотивів, увірвались в офіс ТОВ «Супер Оіл Плюс», який розміщений на першому поверсі будинку № 5/1 по вул. Симферопільській в м. Києві, де в подальшого незаконно перебуваючи у вищевказаному приміщенні в період з 19:30 години до 22:00 години стали незаконно утримувати потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11

В цей же день, приблизно о 22:00 годині, особа (№1), справа відносно якого видалена, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа (№2), діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, під погрозою застосування фізичного насильства, вивели із приміщення ТОВ «Супер Оіл Плюс» потерпілих, забравши при цьому їхні мобільні телефони і ноутбук, та протиправно, в супереч волі останніх, посадили їх до автомобіля «Sang-yong», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8, який перебував у злочинній змові з вищевказаними особами.

ОСОБА_8 згідно розробленого ним злочинного плану, вдаючи роль потерпілого, за вказівкою особи (№1), справа відносно якого виділена, який діяв згідно відведеної йому ролі останнім, сів за кермо свого автомобіля та поїхав в напрямку траси «Київ-Гостомель», під приводом зустрічі з невідомими особами в ресторані «Атаман». При цьому особа(№1), справа відносно якого виділена, сів на переднє пасажирське сидіння, а потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 і невстановленою слідством особою(№2), посадили на заднє сидіння. В свою чергу ОСОБА_9, згідно відведеної йому ролі, на своєму автомобілі «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, здійснюючи їх супроводження та спостереження під час руху за навколишньою обстановкою, з метою доведення злочинного плану до кінця, прослідував за ними. В подальшому, потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 відвезли до м. Буча, Київської області на «Торгово - закупівельну базу громадського харчування», яка розміщена по вул. Рози Люксембург, 4/14, де всупереч бажанню та волі потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 стали утримувати останніх в нежилих приміщеннях, шляхом обману під виглядом зустрічі з невстановленою особою, при цьому не даючи можливості покинути місце їх утримання.

В свою чергу ОСОБА_8, відповідно до розробленого ним злочинного плану, з метою створення алібі та непричетності до вимагання грошових коштів у потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11, проінформувавши особу (№1), справа відносно якого виділена і ОСОБА_9 про подальші дії останніх, направленні на вимагання грошових коштів, при цьому самостійно залишив місце їх утримання, повернувшись за місцем свого проживання.

Після чого, 02.09.2009 приблизно о 01:00 годині, особа (№1), справа відносно якого виділена та ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії та діючи згідно розробленого ОСОБА_8 злочинного плану і відведеної їм ролі кожному, під час вчинення злочину, незаконно утримуючи потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11, за їх звільнення, шляхом погроз можливої фізичної розправи, стали вимагати грошові кошти в сумі 10 000 Євро від останніх.

Сприймаючи погрозу вимагачів як реальну і дійсну небезпеку для свого і ОСОБА_7 життя та здоров'я, ОСОБА_11 погодилась передати вищевказаним особам запропоновану ними суму грошей. При цьому остання повідомила вимагачам, що у неї з ОСОБА_7 є лише біля 6000 Євро, а решту вони зможуть віддати на наступний день. Домовившись про те, що решту грошей їм передадуть на наступний день, особа(№1) справа відносно якого виділена і ОСОБА_9 в супереч волі та бажанню примусово посадили потерпілу ОСОБА_11 до автомобіля «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9 та поїхали за місцем проживання потерпілої, за адресою: АДРЕСА_4, з метою отримання грошових коштів за їх звільнення, а ОСОБА_7 залишили незаконно утримувати за вищевказаною адресою разом з ОСОБА_10 та невстановленою слідством особою (№2), які про мету поїздки останніх не були проінформовані.

Так, 02.09.2009 приблизно о 01:30 годині ОСОБА_9 і особа (№1) справа відносно якого виділена, прибули разом з потерпілою ОСОБА_11 за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_4, де перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_9 залишився в автомобілі та став стежити за навколишньою обстановкою, з метою забезпечення безпечного виконання злочину. В свою чергу, особа (№1), справа відносно якого виділена, разом з потерпілою зайшли до квартири останньої. Знаходячись у вищевказаній квартирі, особа (№1), справа відносно якого виділена, продовжуючи свої злочинні дії, направленні на вимагання грошових коштів, отримав від потерпілої ОСОБА_11 гроші в сумі 6 140 Євро за звільнення її та ОСОБА_7, після чого з потерпілою ОСОБА_11 вийшли з квартири, сіли в автомобіль «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, в якому їх очікував ОСОБА_9, і направились до смт. Буча, Київської області.

Слідуючи на вказаному автомобілі до смт. Буча, Київської обл., ОСОБА_14 приблизно о 01:45 годині здійснив телефонний дзвінок з мобільного телефону ОСОБА_17, з яким домовився про зустріч біля центрального входу готелю «Прем'єр Палац», який знаходиться по бул. Шевченко в м. Києві.

Так, ОСОБА_9 приблизно о 02:00 годині за проханням особи(№1), справа відносно якого виділена, зупинив свій автомобіль на перехресті вул. Пушкінської та бул. Шевченко в м. Києві, і останній направився на заплановану зустріч.

Після чого, особа (№1), справа відносно якого виділена, повернувся до автомобіля «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, де його очікував ОСОБА_9 з потерпілою ОСОБА_11, і направились до смт. Буча, Київської обл. на вул. Рози Люксембург, 4/14, де ОСОБА_10 разом з невстановленою слідством особою (№2), відповідно до відведеної їм ролі і будучи необізнаними про передачу потерпілою ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 6140 Євро за звільнення її та ОСОБА_7, утримували останнього.

По прибуттю за вищевказаною адресою, приблизно о 04:00 годині ОСОБА_9 разом з особою (№1), справа відносно якого виділена, отримавши грошові кошти від потерпілих, в сумі 6 140 Євро, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить 69 996 гривень, звільнили потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11, з місця їх позбавлення волі, перевізши їх на автомобілі «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9, до Інтернаціональної пл. в м. Київ, висадивши їх на узбіччі дороги.

Отримавши від потерпілих грошові кошти, особа (№1) справа відносно якого виділена, розподілив їх між виконавцями злочину, передавши ОСОБА_10 та невстановленій слідством особі(№2) по 100 доларів США, ОСОБА_9 200 доларів США, а решту залишив собі.

Крім того, ОСОБА_10 у невстановлений слідством день та час, знаходячись в лісосмузі на узбіччі траси біля с. Петрівка, Бобровецького р-ну, Чернігівської обл., незаконно, без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, зірвавши дикоростучу коноплю. Після цього, ОСОБА_10 поклав вищевказану дикоростучу коноплю у поліетиленовий пакет, та став незаконно зберігати її без мети збуту при собі.

В подальшому, в цей же день, ОСОБА_10 на невстановленому слідством маршрутному таксі, незаконно без мети збуту перевіз вказаний наркотичний засіб до м. Києва, за місцем своєї реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_3, та став незаконно зберігати без мети збуту за місцем проживання.

Знаходячись вдома ОСОБА_10 висушив вказану коноплю, подрібнив та упакував у поліетиленовий пакет, тим самим незаконно виготовив без мети збуту невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

14.11.2009 року приблизно о 07:45 годині в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_3 у кімнаті, в якій проживає останній, з ящику було вилучено поліетиленовий пакет синього кольору, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження коричневого кольору.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в м. Києві на ПЗЗ № 918 від 03.12.2009 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, вилучена у ОСОБА_10, містить тетрагідроканабінол і є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 720,82 г.

В результаті чого ОСОБА_10 незаконно виготовив, придбав, перевіз та зберігав наркотичний засіб канабіс, загальною масою 720,82 г.

Підсудний ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів винним себе не визнав. По суті пояснив, що є директором підприємства «Супер Ойл», офіс якого знаходиться на вул. Сімферопольській, 5, в м. Києві. Знайомий з ОСОБА_11 та ОСОБА_7, з якими співпрацював з приводу поставок моторних масел. В ході спільної діяльності, яка проводилася без укладення угод, йому стало відомо, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 займалися вимаганням та шахрайством, вирішив розірвати з ними стосунки. 01.09.2009 року зранку був в офісі, куди також приїхали менеджери ОСОБА_13 і ОСОБА_12. Потім відлучився в офіс що на вул. Скляренка, попередньо забравши бухгалтера, де перебував до 14 години. Пізніше повернувся в офіс на вул. Сімферопольській. Туда також приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_7. Біля 19 години ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пішли додому, а вони залишилися. З ОСОБА_11 та ОСОБА_7 мали розмову з приводу того, що немає наміру продовжувати з ними ведення спільного бізнесу, оскільки вони не добросовістні. Біля 20.45 годин, ОСОБА_7 вмовив його залишити де-кілька ящиків мастила «Арал», в зв»язку з чим вийшов з приміщення офісу. Коли він повернувся, за ним зайшли четверо невідомих молодих хлопці. Дали команду покласти усі мобілки. Серед них був ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як йому потім стало відомо, ще одного звали ОСОБА_14. Запитали, хто директор та ОСОБА_7. Повідомили, що треба провести перемовини з людьми, які мають відношення до торгівлі мастилами. Сказали, щоб він відкрив одну з кімнат, куди завели його, потім ОСОБА_11, з якою спілкувалися, а його вивели. Коли вийшли з кімнати, сказали, що їдемо розбиратися. Один з невідомих, міцної статури, запитав чиї машини. На що він відповів, що «Санг Йонг» його, а інша ОСОБА_7. Він забрав дипломат, закрив офіс та сів за кермо свого автомобіля. Збоку хлопець міцної статури, позаду ОСОБА_11, ОСОБА_7 і 2 хлопці. Де подівся четвертий хлопець, йому не відомо. Направилися в район м. Бучі. Зайшли в якесь приміщення. Його викликали і 2 хлопці сіли з ним в його автомобіль і сказали, що треба закрити бізнес по продажу мастил на протязі 2-х тижнів, на що він погодився. З 01.09.2009 року до вечора наступного дня був з двома невідомими в районі Борисполя. Відпустили біля 21.00 годин і він зразу зателефонував ОСОБА_11 та ОСОБА_7, які відповіли, що у них усе нормально. Йому говорили, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 нічого не загрожує. Йому ніхто не погрожував. Сама ОСОБА_11 запропонувала поїхати в ресторан «Атаман» на переговори. Раніше ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не знав. Вважає, що йому запропонували закрити бізнес, оскільки він відмовився співпрацювати з ОСОБА_11 та ОСОБА_7. Вважає своє затримання та обшук автомобіля, незаконним. Відношення до викрадення потерпілих та вимагання у них грошей немає. Позовні вимоги потерпілих не визнає

Підсудний ОСОБА_9 частково визнав свою вину у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та заперечував свою винність у вчиненні вимагання. По суті пояснив, що його знайомий ОСОБА_14 за день до 01.09.2009 року зателефонував йому і попросив повозити його по місту на автомобілі «Мерседес». 01.09.2009 року зустрілися з ним біля станції метро»Дарниця». В розмові ОСОБА_14 повідомив, що з його знайомим, на ім»я ОСОБА_8, повинні розрахуватися компаньйони, ніби то винні 50 тисяч доларів і попросив його підстрахувати. Коли їхали в офіс, до нього зателефонував знайомий ОСОБА_10. Домовилися зустрітися біля офісу на Солом»янській. Зайшли в офіс в трьох, він, ОСОБА_14 і ОСОБА_10. В офісі були ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11. Почали вести розмови, він виходив і суть розмов йому не відома. Через годину всі зібралися їхати в ресторан «Атаман» в м. Бучі. Усі сіли в автомобіль ОСОБА_8, а він їхав на своєму «Мерседесі». По дорозі зупинялися і з машини виходив ОСОБА_14 та ОСОБА_8, розмовляли. Приїхали на якусь базу. ОСОБА_14 розмовляв з ОСОБА_11, а потім попросив відвезти їх на бульвар Л.Українки, що він і зробив. ОСОБА_14 і ОСОБА_11 вийшли і пішли в будинок, звідки повернулися через хвилин 20. На прохання ОСОБА_14 зупинився біля Бесарабського ринку нвпроти готелю. ОСОБА_14 повернувся через хвилин 15-20 і вони знову поїхали в м. Буча. Прибувши, забрали ОСОБА_10 і ОСОБА_7 і повернулися в м. Київ. Після цього, ОСОБА_14 розрахувався з ним, давши 200 доларів, за те що він його возив. Частину грошей він дав ОСОБА_10, оскільки той витратив свій час з ним. ОСОБА_14 не говорив, щоб погрожувати ОСОБА_11 та ОСОБА_7. До них ніхто не застосовував погроз і насильства. Він особисто нікого не мордував та не викрадав, грошей не вимагав. Під час поїздок, очі нікому не зав»язували. Явку з повинною писав на пропозицію слідчого.

Підсудний ОСОБА_10 частково визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 КК України. По суті пояснив, що 01.09.2009 року з ОСОБА_9 спілкувалися по телефону, домовилися за зустріч. Оскільки той був занятий, він погодився на його пропозицію поїхати з ним в якись офіс. До офісу не заходив. Побачив поряд з ОСОБА_9, як потім виявилося ОСОБА_11, яка пропонувала кудись поїхати, більше в суть розмов не вникав. Приїхали на якусь базу в м. Буча. Сиділи під навісом за столом разом з ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_7. ОСОБА_9 з ОСОБА_11 кудись відходили, після чого вона повернулася і сказала, що кудись їдуть. На Харківському масиві ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вийшли. ОСОБА_9 дав йому 100 доларів США і вони роз»їхалися. Слідчий пропонував написати так як їм треба, що він і зробив, бо обіцяли випустити. На ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ніхто тиску не чинив та не погрожував в його присутності.

Щодо обставин зберігання наркотичних засобів, пояснив, що коли наприкінці вересня 2009 року він знаходився у себе на дачі, яка знаходиться в Чернігівській обл., Бобровецького р-ну в с. Петрівка, і коли вже йшов на трасу, щоб дістатися додому до м. Києва, то в лісосмузі на узбіччі помітив кущ коноплі. Після чого він обірвав гілля даного куща і поклав собі у пакет. В подальшому він вийшов на трасу, де спіймав маршрутне таксі і доїхав додому. Перебуваючи вдома він висушив дану коноплю, яку упакував у поліетиленовий пакет та зберігав для власного вживання.

Незважаючи на заперечення та часткове визнання вини підсудними, їх винність у вчиненні злочину доводиться сукупністю доказів повно, всебічно, об»єктивно та безпосерпедньо досліджених в судовому засіданні.

Так, ОСОБА_8, будучи допитаним як підозрюваний на досудовому слідстві, показав, що 01.09.2009 року приблизно о 09:00 годині він приїхав в офіс фірми по вул. Симферопільській, 5/1 в м. Києві. Приблизно після обіду приїхали ОСОБА_7 і ОСОБА_11 за документами по моторному маслу фірми «Арал», а також привезли на своєму автомобілі невелику партію масла «Арал». Приблизно о 19:00 годині, коли в офісі залишились лише він, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, і коли він разом з ОСОБА_7 почали переносити моторне мастило з автомобіля до приміщення офісу, то в офіс зайшли чотири невідомі особи. Коли вони зайшли в офіс, то ОСОБА_11 почала чинити галас, з приводу того, що в офіс зайшли сторонні особи. Потім один з невідомих, хто саме він (ОСОБА_8) не пам'ятає, викликав його на коридор. Про що у нього запитували він також не пам'ятає. Після чого двоє невідомих йому чоловіків вийшли з офісу, а в середині залишився він, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та дві невідомі особи, які позабирали телефону у всіх присутніх та склали їх на один стіл. Через деякий час повернулись двоє з невідомих осіб і вивели його на коридор, де запитали, чиї автомобілі стоять на вулиці, на що він відповів що його та ОСОБА_7 Коли вони повернулись в приміщення офісу, то один з присутніх вивів ОСОБА_11 в сусідню кімнату. Повернувшись ОСОБА_11 повідомила, що необхідно кудись їхати, оскільки відбудеться якась зустріч. З ким і куди потрібно було їхати зустрічатись йому (ОСОБА_8) не відомо, і його про це не повідомляли. Після чого всі присутні вийшли на вулицю, при цьому всі мобільні телефони склали в поліетиленовий пакет і винесли. Перебуваючи на вулиці, один з невідомих йому осіб сказав, що необхідно їхати на його автомобілі «Ssang Yong», чорного кольору, і щоб він (ОСОБА_8) сідав за кермо. Після чого він сів за кермо, при цьому чоловік повної тіло будови сів на переднє пасажирське сидіння, а два хлопці сіли на заднє сидіння. Після цього він поїхав в район смт. Буча Київської обл. по маршруту, який йому вказав один із раніше невідомих йому осіб. Не доїжджаючи до смт. Буча, один із хлопців, який сидів на передньому пасажирському сидінні, забравши ключі від автомобіля сказав йому вийти з автомобіля. Знаходячись біля автомобіля невідомий йому хлопець почав кудись телефонувати з мобільного, після чого він за його проханням сів за кермо і вони поїхали, в результаті чого приїхали до якогось складу. Приїхавши до вказаного приміщення його та ОСОБА_7 і ОСОБА_11 завели всередину у приміщення, де разом з ними знаходилось двоє хлопців. Через деякий час один з чоловіків, які їх привезли до вказаного приміщення викликав його на вулицю і відвів до його автомобіля, біля якого стояли двоє раніше йому невідомих осіб, які мовчки сіли в автомобіль і сказали їхати в офіс, що він і зробив. Приїхавши в офіс, за адресою: м. Київ, вул. Симферопільська, 5/1, він забрав з автомобіля мобільні телефони, які забирали перед цим в офісі, і поклав їх в приміщення офісу. Після чого один з раніше йому невідомих осіб сказав, що необхідно їхати в м. Бориспіль, де їх мав хтось очікувати. По приїзду з Борисполя в м. Київ, його попросили зупинити автомобіль біля ст. м. Дарниця, де вони вийшли і він їх більше не бачив. Після чого, цього ж дня, а саме 02.09.2009 або 03.09.2009, йому передзвонила ОСОБА_11 та попросила зустрітись з нею та ОСОБА_7 Перед тим як зустрітись, ОСОБА_11 знову йому зателефонувала і попросила забрати з офісу їхні речі. Коли він приїхав на зустріч з ОСОБА_11 та ОСОБА_7, то його чомусь затримали співробітники УБОЗ та доставили в службовий кабінет для дачі пояснень (т.3 а.с.46-49).

Фактично аналогічні покази на досудовому слідстві ОСОБА_8 давав при допиті в якості обвинуваченого (т. 3 а.с. 77-79)

Аналізуючи вищезазначені показання ОСОБА_8, які він давав в судовому засіданні та на досудовому слідстві і які були оголошені, суд вважає, що він, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини та введення в оману суду, намагаючись виправдати себе та співучасників вчинених злочинів і надати своїм діям законного характеру, свідомо не дає правдивих показів у повному обсязі, щодо своєї дійсної ролі у вчиненні злочинів, та заперечує очевидні факти, встановлені судовим слідством. Його покази, щодо непричетності до вчинення інкримінованих злочинів, повністю спростовуються доказами які є в справі, показами потерпілих, підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вони давали на досудовому слідстві і які суд, вважає правдивими та такими що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, на досудовому слідстві, будучи допитаний як підозрюваний ОСОБА_9 показав, що у нього є товариш ОСОБА_14, на прізвисько «ОСОБА_14», з яким він знайомий на протязі 13-14 років. З ОСОБА_14 він підтримує дружні приятельські відносини. Так, 01.09.2009 року приблизно о 11:00 годині йому на мобільний зателефонував ОСОБА_14 і повідомив, що необхідно зустрітись та назначив зустріч біля ст. м. Дарниця. Після чого він вийшов з дому, сів у свій автомобіль «Мерседес Е 210», д.н.з. НОМЕР_1 і поїхав на зустріч з ОСОБА_14. Зустрівшись з ОСОБА_14, останній розповів йому, що є можливість заробити грошей, і сказав що познайомить його з одним чоловіком. Після чого вони на його (ОСОБА_9) автомобілі поїхали в офіс на вул. Симферопільську, 5/1 в м. Києві, де зайшовши в офіс ОСОБА_14 познайомив його з чоловіком на ім'я ОСОБА_8 (ОСОБА_8). раніше йому невідомий чоловік на імя ОСОБА_8 почав розповідати йому та ОСОБА_14, що є люди, які приїхали з Німеччини, і він їм допоміг зі стартовий капіталом для відкриття фірми, яка займається реалізацією моторного мастила німецького виробництва. ОСОБА_8 дізнався, що німці за його спиною здійснюють продаж моторного мастила, і отриманий прибуток з ним не ділять. Під час його з ОСОБА_14 та чоловіком на імя ОСОБА_8 розмови, останній сказав, що потрібно буде наїхати на вказаних німців, а саме головне забрати у них мобільні телефони та ноутбуки. Також ОСОБА_8 йому та ОСОБА_14 сказав, що німців, а саме чоловіка та жінку (ОСОБА_7 і ОСОБА_11) потрібно утримувати десь добу, а по можливості декілька діб, щоб ОСОБА_8 міг скористатися їхньою інформацією. За вказану роботу ОСОБА_8 пообіцяв йому та ОСОБА_14 заплатити 1000 доларів США на двох. На пропозицію ОСОБА_8 він та ОСОБА_14 погодились, при цьому, наскільки йому відомо, ОСОБА_8 дав передоплату на виконання вказаної роботи, а саме залякування та утримування громадян Німеччини, з метою надання можливості ОСОБА_8 провернути його схему. Також ОСОБА_8 їм повідомив, що коли вони зайдуть в офіс, то повинні казати, що вони ламають бізнес людині, яка займається продажем моторного мастила в Україні, хоча насправді ця схема лише була прикриттям для ОСОБА_8, тобто щоб громадяни Німеччини не подумали на нього, а саме що це ОСОБА_8 все організував. Також, під час спілкування, ОСОБА_8 сказав ОСОБА_14, що коли прийдуть «німці», то останній набере його на мобільний телефон і повідомить, що можна приїздити і заходити в офіс. Поспілкувавшись з чоловіком на імя ОСОБА_8, вони поїхали від офісу. По дорозі він (ОСОБА_9) передзвонив своєму знайомому ОСОБА_10 та повідомив, що є робота і що можна заробити трохи грошей, але ще потрібен один чоловік, на що ОСОБА_10 повідомив, що знайде ще одну людину. Також він призначив місце зустрічі, а саме по вул. Симферопільській приблизно о 18:00 годині.

В цей же день, приблизно о 18:00 годині, він на своєму автомобілі «Мерседес Е 210», д.н.з. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_14 приїхав на вул. Симферопільську в м. Києві, де згодом підійшов ОСОБА_10 зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_18. Коли вони приїхали, то він (ОСОБА_9) розповів ОСОБА_10 та його товаришу на ім'я ОСОБА_18, що їм необхідно під виглядом бандитів зайти в офіс фірми та залякати людей. На його пропозицію ОСОБА_10 та його знайомий на ім'я ОСОБА_18 погодились. Після цього, приблизно о 19:00 годині, він, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_18 зайшли в приміщення офісу. Зайшовши в офіс фірми вони побачили там чоловіка та жінку (ОСОБА_7 і ОСОБА_11), прикмети яких йому та ОСОБА_14 описував чоловік на ім'я ОСОБА_8, а також самого ОСОБА_8. Перебуваючи в офісі, наскільки йому відомо ніхто фізичну силу до громадян Німеччини не застосовував. Після чого він та ОСОБА_14, почали розповідати історію, яку їм розповів при зустрічі чоловік на ім'я ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_8 також знаходився в приміщенні офісу, і теж зробив вигляд, що він переляканий. Перебуваючи в офісі ОСОБА_8 та ОСОБА_14 декілька разів виходили з офісу і про щось спілкувались, про що саме він не знає. Через деякий час ОСОБА_8 разом з ним (ОСОБА_9) та ОСОБА_14 вийшовши з офісу, сказав щоб вони вивозили чоловіка на імя ОСОБА_7 (ОСОБА_7) і його дружину (ОСОБА_11) нібито в ресторан, для зустрічі з якоюсь людиною. Повернувшись до офісу або він або ОСОБА_14 наказали збиратись і їхати в ресторан на зустріч. Коли вони виходили з офісу, то ОСОБА_14 або хтось інший із них, забрали ноутбук та мобільні телефони вказаних громадян. Речі, які вони забрали, поклали в автомобіль ОСОБА_8 «Ssang Yong» чорного кольору. Після чого, в автомобіль за кермо сів чоловік на імя ОСОБА_8, спереду сів ОСОБА_14, назад посадили громадян Німеччини, а по боках сіли ОСОБА_10 і ОСОБА_18. Після чого він (ОСОБА_9) сів у свій автомобіль, який стояв неподалік і поїхав за вказаним автомобілем. Деякий час вони кружляли по місту, після чого виїхали з міста і поїхали в смт. Буча Київської обл. Приїхавши в смт. Буча, вони зупинились біля воріт якогось підприємства, де всі, хто був в автомобілі «Ssang Yong» вийшли з автомобіля та пройшли на територію вказаного підприємства і зайшли в якесь приміщення. Після чого чоловік на імя ОСОБА_8 декілька разів поспілкувавшись з ОСОБА_14, сів в автомобіль і поїхав. Потім він разом з ОСОБА_14 сіли в його (ОСОБА_9) автомобіль і поїхали в магазин, щоб купити поїсти. Через деякий час знову приїхав чоловік на імя ОСОБА_8 і поспілкувався з ОСОБА_14. Після цього до нього підійшов ОСОБА_14 і сказав, що треба їхати в м. Київ. Потім ОСОБА_14 вивів з приміщення жінку (ОСОБА_11), яку вони привезли з м. Києва, і вони на його автомобілі поїхали в м. Київ. По дорозі ОСОБА_14 запитав у жінки, яка адреса, на що вона відповіла АДРЕСА_4 або НОМЕР_5. Коли вони приїхали за місцем проживання жінки, як він в подальшому дізнався її звали ОСОБА_11, то він залишився в автомобілі, а ОСОБА_14 з ОСОБА_11 пішли до квартири. Через деякий час ОСОБА_14 і ОСОБА_11 повернулись і вони поїхали в смт. Буча. Коли вони їхали, то ОСОБА_14 зізванювався по мобільному телефону з якимось ОСОБА_8 і домовлявся про зустріч. Коли вони їхали, то ОСОБА_14 сказав йому, що потрібно зупинитись біля готелю «Прем'єр Палац» і показав на місце, де зупинитись. Після чого ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і направився до входу вказаного готелю. Через деякий час ОСОБА_14 повернувся і вони разом з ОСОБА_11 поїхали в смт. Буча, де знаходився її чоловік на ім'я ОСОБА_7. По приїзду за вищевказаною адресою вони посадили в автомобіль чоловіка на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_10 і ОСОБА_18, які знаходились з ним в смт. Буча, і відвезли їх в м. Київ і висадили на узбіччі дороги. По дорозі до м. Києва він разом з ОСОБА_14 почали розповідати ОСОБА_7 і ОСОБА_11, що їх замовив чоловік на ім'я ОСОБА_8, але вони їм не вірили. За вказану роботу він від ОСОБА_14 отримав грошові кошти в сумі 200 доларів США, після того як ОСОБА_7 та ОСОБА_11 висадили на Інтернаціональній пл. в м. Києві. Також ОСОБА_14 дав ОСОБА_10 та ОСОБА_18 кожному по 100 доларів США (т. 3 а.с. 164-167).

Будучи допитаним на досудовому слідстві 29.12.2009 як обвинувачений, ОСОБА_9 показав, що 01.09.2009 року в першій половині дня йому зателефонував ОСОБА_14 та сказав, що необхідно зустрітися, і призначив зустріч в районі ст. м. Дарниця. Після чого він під'їхав на власному автомобілі «Мерседес Е 210», д.н.з. НОМЕР_1 в обумовлене місце, де зустрівся з ОСОБА_14. В ході зустрічі ОСОБА_14 йому розповів, що є людина якій повинні гроші в сумі 50 тис. доларів США, з якою необхідно зустрітися і яка розповість, що необхідно робити. Після чого вони на його (ОСОБА_9) автомобілі поїхали на вул. Симферопольську, 5/1 в м. Києві в офіс ТОВ «Супер Оіл Плюс», де зустрілись з чоловіком на ім'я ОСОБА_8, як в подальшому стало відомо ОСОБА_8 В ході даної зустрічі ОСОБА_8 розповів їм, що є німці, які раніше були громадянами України, які приїхали на територію України і займаються поставкою моторного масла на територію України для продажу. Також ОСОБА_8 розповів, що у нього разом з німцями є фірма, грошові кошти на відкриття якої вкладував останній особисто, і на даний момент вони за його спиною здійснюють продаж моторного масла, що завдає йому матеріальну шкоду. Крім того після їхньої розмови ОСОБА_14 йому (ОСОБА_9) повідомив, що ОСОБА_8 необхідно отримати мобільні телефони та ноутбуки німців, щоб останній зміг скористатися інформацією, яка його цікавить. За вищевказані дії ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_14 пообіцяв заплатити 1000 доларів США на двох. З даних обставин він зрозумів, що ОСОБА_14 до цього вже зустрічався з ОСОБА_8 Крім того в ході розмови ОСОБА_8 сказав, що коли вони приїдуть на офіс, то повинні казати, що німці ламають бізнес людині, яка також займається продажем моторного масла в Україні. Також ОСОБА_8 їм повідомив що потрібно під'їхати до вказаного офісу приблизно о 19:00 годині, але зателефонує ОСОБА_14, і повідомить коли конкретно. Після їхньої зустрічі він з ОСОБА_14 поїхали від даного офісу. По дорозі він (ОСОБА_9) передзвонив своєму знайомому ОСОБА_10, і повідомив що є робота, за яку можна заробити гроші, але ще потрібен один чоловік, на що той сказав що знайде ще одну особу. В ході розмови він повідомив ОСОБА_10, що потрібно зустрітися приблизно о 18:00 годині по вул. Симферопольській в м. Києві в районі офісу. Так, приблизно о 18:00 годині вони під'їхали на вул. Симферопольську, де неподалік від офісу ТОВ «Супер Оіл Плюс» він припаркував свій автомобіль, куди в подальшому підійшов ОСОБА_10 зі своїм знайомим. Через деякий час ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_8, який сказав, що можна заходити. Після чого вони в чотирьох зайшли до вищевказаного офісу, де знаходився ОСОБА_8, з яким вони до цього зустрічалися, та чоловік з жінкою, як в подальшому стало відомо ОСОБА_7 і ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 194-196).

Підсудний ОСОБА_10, будучи до питаним на досудовому слідстві щодо обставин викрадення потерпілих, фактично дав аналогічні покази як і ОСОБА_9 Так, 14.11.2009року як підозрюваний ОСОБА_10 показав, що 01.09.2009 року в першій половині дня він зустрівся зі своїм наглядно знайомим, з яким вирішив провести час. Через деякий час йому на мобільний зателефонував його знайомий ОСОБА_9. В ході телефонної розмови ОСОБА_9 йому повідомив , що є можливість заробити по 100 доларів США, і запитав чи є в нього бажання. Він сказав ОСОБА_9 що згоден. Так як у нього на той момент було скрутне матеріальне становище. Тоді ОСОБА_9 йому сказав, щоб він взяв з собою ще когось, на що він (ОСОБА_10) відповів що приїде зі своїм товаришем. Після телефонної розмови з ОСОБА_9 він запропонував своєму знайомому заробити 100 доларів США, на що той дав свою згоду. Домовившись з ОСОБА_9 про зустріч, він зі своїм знайомим виїхали на маршрутному таксі на вул. Симиренко в м. Києві, де вони мали зустрітися. По приїзду за вищевказаною адресою, його та його знайомого вже очікував ОСОБА_9 на своєму автомобілі «Мерседес Бенц» зі своїм знайомим на імя ОСОБА_14. Сівши в автомобіль ОСОБА_9 та ОСОБА_14 пояснили їм, що потрібно зїздити на офіс і поспілкуватись з одним чоловіком, а він в свою чергу зі своїм знайомим повинні лише бути присутніми при розмові. Після чого вони всі разом поїхали до офісу, за адресою: м. Київ, вул. Симферопільська, 5/1. По приїзду до вищевказаного будинку, де знаходився офіс ТОВ «Супер Оіл Плюс», як йому в подальшому стало відомо, ОСОБА_9 неподалік припаркував свій автомобіль і вони залишились очікувати в автомобілі. Очікуючи в автомобілі він заснув. Прокинувся, і в цей час з вищевказаного офісу вийшло двоє чоловіків, які переносили щось в автомобіль, який був припаркований біля офісу. В цей час, або ОСОБА_9, або ОСОБА_14 сказали їм, що це той чоловік, з яким необхідно поговорити, і вони всі разом вийшли з автомобіля і направились в їхньому напрямку. Першим до офісу зайшли ОСОБА_9 і ОСОБА_14, а він зі своїм знайомим зайшли відразу після них. Коли вони зайшли, то побачили, що в офісі окрім ОСОБА_9 і ОСОБА_14 знаходились ще двоє чоловіків і жінка, які викладали свої речі та мобільні телефони по вказівці ОСОБА_14 на стіл. Як йому в подальшому стало відомо одного з чоловіків звати ОСОБА_8, який являвся директором вказаної фірми, іншого звали ОСОБА_7, а жінку звали ОСОБА_11. Знаходячись в приміщенні офісу ОСОБА_14 сказав всім присутнім, щоб з офісу ніхто не виходив , ніхто нікуди не телефонував, і що зараз приїдуть люди, які хочуть поспілкуватись з ОСОБА_7 і ОСОБА_11, але хто мав приїхати йому було не відомо. Очікуючи в офісі ОСОБА_14 з ОСОБА_9 декілька разів виводили на коридор чоловіка на імя ОСОБА_8, з яким про щось спілкувались. Після чого, приблизно через 20-30 хвилин, так як ніхто не приїхав, вони зібрали всі речі ОСОБА_7 і ОСОБА_11, і вийшли з офісу, щоб поїхати в якийсь ресторан. Вийшовши на вулицю ОСОБА_8 відчинив свій автомобіль «Ssang Yong», чорного кольору, після чого ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля, ОСОБА_14 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 сіли на заднє сидіння, а він зі своїм знайомим сіли на зад по боках. Куди вони мали їхати, ні він, ні його знайомий не знали, так як їм про це ніхто не казав. Куди в цей час дівся ОСОБА_9 він не знає. По дорозі вони зупинились в районі заводу «Оболонь», після чого ОСОБА_14 з ОСОБА_8 вийшли на вулицю, де кілька хвилин про щось розмовляли і комусь телефонували по мобільному телефону. Після чого ОСОБА_14 та ОСОБА_8 знову повернулись до автомобіля і вони поїхали. По тому як вони їхали, він зрозумів, що ОСОБА_8 знає дорогу, так як останній постійно їхав і не питав напрямок руху. Виїхавши за місто ОСОБА_14 та ОСОБА_8 декілька разів зупиняли автомобіль, виходили на вулицю і про щось спілкувались. В подальшому вони приїхали в смт. Буча, Київської обл., до приміщення з металевим парканом. Після цього вони всі разом вийшли з автомобіля, зайшли в калитку, де їх зустрів раніше йому невідомий чоловік і провів в середину, а ОСОБА_14 з ОСОБА_8 залишились біля автомобіля. Після цього він ОСОБА_8 більше не бачив. Зайшовши на територію ми зайшли в саму дальню кімнату одного із бараків. Потім до них в кімнату зайшов ОСОБА_9 з ОСОБА_14 і сказали, щоб ми виходили в бесідку на вулицю і поїли. Знаходячись на вулиці ОСОБА_14 відвів в сторону ОСОБА_11, щоб з нею поговорити. На протязі 1-2 годин ОСОБА_14, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не було, а він зі своїм знайомим в цей час знаходились з ОСОБА_7. Приблизно через дві години ОСОБА_11 разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_14 повернулись, і вони всі разом на автомобілі «Мерседес Бенц», який належить ОСОБА_9, вивезли ОСОБА_11 і ОСОБА_7 на трасу в районі ст. м. Нивки, де висадили їх біля автомобілів таксі, які стояли впродовж дороги. Після того, як вони відпустили ОСОБА_11 і ОСОБА_7, ОСОБА_9 дав йому та його знайомому по 100 доларів США. Отримавши вищевказану суму грошей, він зі своїм знайомим взяли таксі і поїхали до гральних автоматів «Максбет», які знаходяться в ТЦ «Позняки» на Харківському масиві. По приїзду за вищевказаною адресою вони поміняли гроші і розїхались по домівках. Більше він свого знайомого не бачив (т. 4 а.с. 38-40).

Вищезазначені покази підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вони давали на досудовому слідстві суд визнає правдивими, та такими що узгоджуються з іншими доказами, що є в справі та показами потерпілих, що в скупності доводять винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Так, потерпілий ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що 01.09.2009 він з ОСОБА_11 приїхали до себе в офіс, по вул. Симферопільська, 5/1 в г. Києві. В офісі знаходились менеджера ОСОБА_13 і ОСОБА_12. Приблизно о 15:30 годині в офіс приїхав ОСОБА_8, з яким вони домовлялись про зустріч. По приїзду ОСОБА_8, вони почали підводити підсумки за місяць и планувати подальшу роботу. Приблизно біля 17:00 години менеджер ОСОБА_13 поїхав додому. Другий менеджер ОСОБА_12 поїхав приблизно біля 19:00 години. В офісі залишились тільки він, ОСОБА_11 і ОСОБА_8, що йому здалось дивним, так як зазвичай ОСОБА_8 їде раніше. Знаходячись в офісі ОСОБА_8 часто виходив в коридор і на вулицю, і з кимось розмовляв по телефону. Приблизно о 19:30 годині він вийшов на вулицю, так як йому необхідно було перенести ящики з маслом з автомобіля в офіс, в цьому йому допомагав ОСОБА_8 Коли він з ОСОБА_8 повертався до автомобіля, щоб забрати останній ящик, то при виході з приміщення до нього підійшло чотири невідомі особи, які спитали у нього: «Ти ОСОБА_7?». Він відповів що ні, після чого вони його заштовхали в офіс, і сказали, що зараз розберемося. Як в подальшому йому стало відомо, це були ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа. Зайшовши до офісу, вони крикнули: «Мовчати, лежати, всі мобільні на стіл». Його дотягнули до стола, при цьому він намагався чинити опір, але ОСОБА_9 вдарив його декілька разів по голові, в область вуха. Після чого ОСОБА_14 сказав, що з ними зараз буде зустріч, що до них зараз приїдуть люди на розмову. Прочекавши приблизно до 22:00 години, до них так ніхто не приїхав. За весь період часу, ОСОБА_8 декілька разів (4-5) виводили на коридор, і про щось з ним розмовляли і телефонували по мобільному. Приблизно о 22:00 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_9 повідомили їм, що зустріч відбудеться не в офісі, а в ресторані «Атаман». Після чого вони всі вийшли на вулицю, при цьому його та ОСОБА_11 речі, а саме мобільні телефони та ноутбук, склали в пакет. Вийшовши на вулицю, їм повідомили, що необхілно їхати на автомобілі ОСОБА_8, а саме «Sang yong». Після чого вони сіли в автомобіль, при цьому він сів на заднє сидіння по середині, ОСОБА_11 йому на руки, по бокам ОСОБА_10 та невзнайомець, ОСОБА_14 на переднє сидіння, а ОСОБА_8 за кермо. Коли вони поїхали, то ОСОБА_9 залишився нам місці. Вони їхали через завод «Оболонь», потім через Вишгород, Гостомель, і приїхали в смт. Буча Київської області. При цьому вони зупинились біля заводу «Оболонь», де ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і здійснив телефонний дзвінок. Другий раз вони зупинились на трасі перед Гостомелем, де також вийшов з автомобіля ОСОБА_14 і здійснив телефонний дзвінок. Проїхавши хвилин 10, вони знову зупинились, при цьому з автомобіля вийшов ОСОБА_14 разом з ОСОБА_8, вони зайшли за автомобіль і про щось розмовляли. Четвертий раз вони зупинились біля ресторану «Атаман», де ОСОБА_14 знову вийшов з автомобіля і здійснив телефонний дзвінок. Після чого ОСОБА_14 повернувся і повідомив, що зустріч відбудеться не в ресторані, а в іншому місці, і вони поїхали далі. Приблизно через 1 кілометр вони звернули праворуч з траси, після чого проїхали кілометри 2 і зупинились. Після того, як вони зупинились, ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і зайшов за автомобіль, де под»їхав автомобіль «Мерседес Е-124» темно-синього кольору, з якого вийшов ОСОБА_9 Після чого ОСОБА_9 підійшов до них і сказав, щоб ОСОБА_8 сідав на пасажирське сидіння. У нього склалось таке враження, що ОСОБА_8 весь час знав дорогу, а саме куди потрібно було їхати, так як їхав ОСОБА_8 дуже швидко і не завжди питав дорогу. ОСОБА_9 сів за кермо і сказав, щоб вони всі опустили голови вниз, при цьому сказав, щоб ОСОБА_10 і невстановлена особа, які сиділи по бокам, за цим слідкували. Проїхавши приблизно 30-40 метрів, вони зупинились. Вийшовши з автомобіля, він побачив огороджену територію з металевими воротами. Пройшовши в середину, їх провели через прохідну і завели в барак в саму дальню кімнату. Відразу, після того як їх завели в кімнату, він з ОСОБА_11 залишився в кімнаті з ОСОБА_10 і невстановленою особою, а ОСОБА_8 з ОСОБА_14 і ОСОБА_9 вийшли на вулицю. Після цього вони ОСОБА_8 не бачили. Біля 24:00 години ОСОБА_14 і ОСОБА_9 викликали ОСОБА_11 на вулицю на розмову. Хвилин через 20 ОСОБА_11 повернулась і вони продовжували сидіти в даній кімнаті, при цьому їм не дозволяли між собою розмовляти. Через деякий час ОСОБА_11 знову покликали на розмову, повернувшись з якої остання повідомила йому, що їх відпустять, якщо вони заплатять 10000 Євро, і запитала у нього, скільки грошей у них є вдома, на що він відповів що біля 6000 Євро. Поговоривши з ОСОБА_9 і ОСОБА_14, ОСОБА_11 повернулась до нього і сказала, що домовилась, і що решту грошей необхідно буде віддати на наступний день. Він залишився з ОСОБА_10 і невстановленою особою, а ОСОБА_11 разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_14 поїхала за грошима. Приблизно о 03:00 годині повернулась ОСОБА_11 з ОСОБА_9 і ОСОБА_14, після чого його та ОСОБА_11 посадили в автомобіль «Мерседес Е-124», який належить ОСОБА_9 і вивезли на пл. Інтернаціональну в м. Києві. По дорозі, йому та ОСОБА_11 повідомили, що їхні речі знаходяться в офісі по вул. Симферопольській, 5/1 в м. Києві. Крім того, здається ОСОБА_9 сказав, що вороги біля них і їх заказав ОСОБА_8. По приїзду в офіс біля 04:30 години, вони виявили там тільки свої телефони. Була відсутня сумка ОСОБА_11, мобільний телефон «Нокіа 6500» і її ноутбук «Асус». Після чого вони зачинили офіс і поїхали додому на АДРЕСА_4. На наступний день він та ОСОБА_11 здійснювали неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_8, але останній не відповідав. Після чого приблизно о 22:00 годині ОСОБА_8 сам зателефонував їм і сказав, що його щойно випустили, що возили в Бориспіль і Умань, а також ОСОБА_8 повідомив, що «бандити» вимагають, щоб вони заплатили гроші в сумі 50000 доларів США, інакше прийдеться закрити фірму. Тоді вони йому запропонували звернутися до міліції, але останній категорично відмовився. Коли вони запитали у ОСОБА_8, де їхні речі, то останній відповів що у нього в автомобілі і що він їх віддасть, що і відбулось в подальшому, а саме 03.09.2009 працівниками міліції з багажника автомобіля ОСОБА_8 були вилучені речі, які належали йому та ОСОБА_11 Коли телефонували додому ОСОБА_8, то його дружина відповіла, що він ночував вдома в ніч на 02.09.2009 року. Радукан йому не знайомий і про нього нічого не знає. Виконував усі вказівки нападників, бо боявся за своє та ОСОБА_11 життя та здоров»я. Судячи з їх поведінки, думав, що можуть зробити з ними усе що завгодно. Коли неодноразово зупинялися по трасі вночі біля лісу, відчував загрозу життю. Це фактично був психологічний тиск на них. Безпосередніх, відкритих погроз фізичною розправою, з боку нападників не було. Аналогічні покази потерпілий давав і на досудовому слідстві, які в подальшому підтвердив в ході проведення очних ставок з ОСОБА_10 та ОСОБА_8, про що відображено в протоколах (т. 4 а.с. 41-43, т. 3 а.с. 104-108).

Оголошеними показами потерпілої ОСОБА_11, що 01.09.2009 вона разом з ОСОБА_7 приїхали до себе в офіс, по вул. Симферопільська, 5/1 в м. Києві. В офісі знаходились менеджера ОСОБА_13 і ОСОБА_12. Приблизно о 15:30 годині в офіс приїхав ОСОБА_8 Приблизно о 17:00 годині менеджер ОСОБА_13 поїхав додому, при цьому сказав, що на них сьогодні буде «наезд». Другий менеджер ОСОБА_12 поїхав приблизно біля 19:00 години. В офісі залишились тільки вона, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Знаходячись в офісі, ОСОБА_8 часто виходив в коридор і на вулицю, і з кимсь спілкувався по телефону. Приблизно о 19:30 годині ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 пішли на вулицю, щоб занести коробки з моторним маслом з автомобіля до офісу. Коли вони пішли другий раз, то буквально через 10-15 секунд в офіс увірвались четверо раніше їй невідомих особи. Як в подальшому стало відомо це були ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа. Зайшовши до офісу, вони крикнули: «Мовчати, лежати, всі мобільні на стіл», і спитав у неї: «Ти ОСОБА_11?», а у ОСОБА_8: «Ти директор?», на що вона нічого не відповіла. ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 в область голови. Після чого ОСОБА_14 та ОСОБА_9 викликали ОСОБА_8 в коридор, і вона почула, що ОСОБА_8 відчинив їм кімнату. В подальшому вони їм повідомили, що всі залишаються в офісі, так як хтось має приїхати на розмову. Прочекавши приблизно до 22:00 години, до них так ніхто і не приїхав. За період очікування ОСОБА_8 декілька разів ОСОБА_14 разом з ОСОБА_9 виводили на коридор, і про щось з ним розмовляли і телефонували по мобільному телефону, при цьому з нею та ОСОБА_7 в кімнаті постійно знаходились ОСОБА_10 та невстановлена особа. Приблизно о 21:30 годині ОСОБА_14 та ОСОБА_9 викликали її в другу кімнату на розмову, в ході якої останні спитали у неї, хто за неї може «підписатися» і вони її можуть відпустити її без речей. На що вона їм відповіла, що без ОСОБА_7 вона ні куди не поїде. Приблизно о 22:00 годині ОСОБА_14 та ОСОБА_9 повідомили їм, що зустріч відбудеться не в офісі, а в ресторані «Атаман», у зв'язку з чим потрібно збиратись і їхати. Після чого вони всі вийшли на вулицю, при цьому склали їхні речі. А саме її сумочку з особистими речами та мобільні телефони ОСОБА_7 Вийшовши на вулицю їм повідомили, що вони будуть їхати на автомобілі ОСОБА_8 «Sang yong», чорного кольору. Після чого вони сіли в автомобіль і поїхали, при цьому ОСОБА_8 закрив офіс на ключ. Вони їхали через завод «Оболонь», потім через Вишгород, Гостомель і приехали в смт. Буча Київської області. При цьому вони зупинялись біля заводу «Оболонь», де ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і здійснив телефонний дзвінок. Другий раз вони зупинились на трасі перед Гостомелем, де також ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і здійснив телефонний дзвінок. Проїхавши хвилин 10, вони знову зупинились, при цьому з автомобіля вийшов ОСОБА_14 разом з ОСОБА_8, після чого вони зайшли за автомобіль і про щось розмовляли. Четвертий раз вони зупинились біля ресторану «Атаман», де ОСОБА_14 вийшов з автомобіля і здійснив телефонний дзвінок. Після чого ОСОБА_14 повернувся і повідомив, що зустріч відбудеться не в ресторані, а в іншому місці, і вони поїхали далі. Коли зупинялися вночі біля лісу, було дуже страшно, думала, що хочуть позбавити їх життя. Приблизно через 1 кілометр автомобіль звернув вправо з траси, після чого проїхавши 2 кілометри зупинився. Після того як вони зупинились, ОСОБА_14 вийшов і зайшов за автомобіль, де під'їхав автомобіль «Мерседес Е-124» темно-синього кольору, номерні знаки як в подальшому стало відомо НОМЕР_1, з якого вийшов ОСОБА_9 Після чого ОСОБА_9 підійшов до них і сказав, щоб ОСОБА_8 сідав на пасажирське сидіння. У неї склалось таке враження, що ОСОБА_8 весь час знав дорогу, куди потрібно було їхати, так як їхав дуже швидко і не завжди запитував напрямок руху. ОСОБА_9 сів за кермо і наказав, щоб вони всі опустили голови вниз, при цьому сказав, щоб ОСОБА_10 і невстановлена особа за цим прослідкували. Проїхавши приблизно 30-40 метрів, вони зупинились і ОСОБА_9, не виходячи з автомобіля сказав комусь, щоб відкривали ворота. Так як вони не відчинялись, то їм наказали вийти і пройти пішки. Вийшовши з автомобіля, вона побачила огороджену територію з металевими воротами. Пройшовши в середину, їх провели через прохідну і завели в барак в саму дальню кімнату. Після того як їх завели в кімнату, вона з ОСОБА_7 залишились в кімнаті з ОСОБА_10 та невстановленою особою, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та ОСОБА_14, вийшли. Після того вони ОСОБА_8 не бачили. Приблизно о 24:00 годині ОСОБА_9 і ОСОБА_14 викликали її на вулицю на розмову. Коли вона вийшла з ними на розмову, то відразу запитала, де ОСОБА_8, на що вони їй сказали, що він в іншому місці. Під час розмови вони у неї запитали, чи повинні вона разом з ОСОБА_7 ОСОБА_8 50000 доларів США, на що вона відповіла, що це не так, після чого вони завели її до кімнати. Зайшовши в кімнату вона нічого ОСОБА_7 не казала, так як їм не дозволяли розмовляти. Приблизно біля 00:30 годині ОСОБА_9 і ОСОБА_14 зайшли в кімнату з їжею і сказали, щоб вони виходили на вулицю поїли. Коли вони їли, то ОСОБА_14 і ОСОБА_9 відвели її в сторону на розмову. В розмові з нею їй повідомили, що просто так її та ОСОБА_7 не відпустять і запитали в неї, скільки у них є грошей, на що вона сказала, що у неї є 1500 гривень в гаманці і вдома 3500 Євро. Почувши суму, яку їм вона озвучила, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 сказали, що цього мало. Після чого вона запитала у ОСОБА_7, скільки грошей є вдома, на що останній відповів що приблизно 6000 Євро. Повідомивши ОСОБА_9 і ОСОБА_14, про те що вдома є біля 6000 Євро, останні сказали що цього мало, і що необхідно 10000 Євро. В результаті вмовлянь вона домовилась з ними на 6000 Євро. Після чого ОСОБА_9 і ОСОБА_14 вивели її за паркан і посадили в автомобіль «Мерседес Е-124», і вони поїхали до неї додому на АДРЕСА_4. По приїзду до вищевказаного будинку приблизно о 01:30 годині ОСОБА_9 залишився в автомобілі, а вона разом з ОСОБА_14 пішли до квартири. Перебуваючи вдома, вона передала ОСОБА_14 гроші в сумі 6140 Євро, після чого вони вийшли, сіли в автомобіль і поїхали. Проїжджаючи біля Бесарабського ринку ОСОБА_14 хтось зателефонував. В ході телефонної розмови вона зрозуміла, що з ним хтось намагався домовитись про зустріч. Після чого вони під'їхали і зупинились на перехресті вул. Пушкінської, приблизно біля 01:45 годині. ОСОБА_14 вийшов з автомобіля, перейшов на протилежний бік на бул. Шевченко до готелю «Прем'єр Палац», а вона в час залишилась в автомобілі з ОСОБА_9 Знаходячись в автомобілі, ОСОБА_9 хтось зателефонував на мобільний телефон, як вона зрозуміла це був ОСОБА_14, і повідомив, що не вистачає 300 Євро. Після чого ОСОБА_9 запитав у неї, скільки вона передала ОСОБА_14 грошей, на що вона відповіла, що 6140 Євро, і ОСОБА_9 відповів в слухавку: «Плевать с этими 300 Евро, не забудь о ребятах». Через деякий час повернувся ОСОБА_14 і вони поїхали в смт. Буча. По приїзду за вищевказаною адресою її та ОСОБА_7 посадили в автомобіль і вивезли на Інтернаціональну пл. в м. Києві, приблизно о 04:00 годині, де в 20-ти метрах стояли дві машини таксі. Після чого їх вивели з автомобіля, і повідомили, що їхні речі знаходяться в офісі по вул. Симферопільській, 5/1 в м. Києві, і сказали, що на наступний день їм зателефонують, щоб отримати решту грошей. Також ОСОБА_9 сказав, що їх замовив ОСОБА_8 і треба знати з ким вести справи. По приїзду в офіс біля 04:30 години вони виявили там тільки свої телефони. Була відсутня її сумка, мобільний телефон «Нокіа 6500» і її ноутбук «Асус». Після чого вони зачинили офіс і поїхали додому на АДРЕСА_4. На наступний день вона та ОСОБА_7 здійснювали неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_8, але останній не відповідав. Після чого приблизно о 22:00 годині ОСОБА_8 сам зателефонував їм і сказав, що його щойно випустили, що возили в Бориспіль і Умань, а також ОСОБА_8 повідомив, що «бандити» вимагають, щоб вони заплатили гроші в сумі 50000 доларів США, інакше прийдеться закрити фірму. Тоді вони йому запропонували звернутися до міліції, але останній категорично відмовився. Коли вони запитали у ОСОБА_8, де їхні речі, то останній відповів що у нього в автомобілі і що він їх віддасть, що і відбулось в подальшому, а саме 03.09.2009 працівниками міліції з багажника автомобіля ОСОБА_8 були вилучені речі, які належали їй та ОСОБА_7 Коли усе це відбувалося, відчувала страх за своє та ОСОБА_7 життя та здоров»я. Судячи з того, як діяли нападники, вважала, що можуть і вбити і їх уже ніхто не знайде. Безпосередньо ніхто не погрожував фізичною розправою, лише відчувався психологічний тиск.

( т.1 а.с.202-210, т. 4 а.с. 44-46, т. 3 а.с. 174-176, т. 3 а.с. 109-113).

Сумнівів в достовірності показів потерпілих, в суду не виникає, а тому визнає їх правдивими і такими , що узгоджуються з показами підсудних які вони давали на досудовому слідстві і які суд бере до уваги, та такими, що наряду з іншими доказами, повністю підтверджують винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, працював менеджером у нього в компанії. При співбесіді були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_7. 30.08.2009 року йому зателефонували представники фірми з приводу реалізації мастила «Арал» і щодо його відповідности. З цього приводу він проінформував ОСОБА_11 та ОСОБА_7, що може мати місце перевірка. Останні на це уваги не звернули і запропонували йому розповсюджувати прайси цього товару. Коли про це взнав ОСОБА_8, він був обурений і сказав, що цього робити не треба.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що в березні 2009 року було відкрито ТОВ «Супер Ойл+», засновником та директором якої був ОСОБА_8, де вона допомагала по веденню бухгалтерії. Неодноразово чула, як ОСОБА_11 та ОСОБА_7 пропонували ОСОБА_8 сумнівні операції. 02.09.2009 року її телефонувала ОСОБА_11, та цікавилася де ОСОБА_8, на що відповіла, що не знає.

Додатково вина підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю доказів повно досліджених в судовому засіданні:

- показами підсудного ОСОБА_17, справа відносно якого виділена та направлена для проведення додатковго розслідування, який пояснив, що він з ОСОБА_8 познайомився у 2007-2008 році, з яким його познайомив його знайомий ОСОБА_20. На даний час він почав з ОСОБА_8 спільний бізнес по поставці мінеральної води з м. Вінниці до м. Києва для продажу. З ОСОБА_11 він ніяких стосунків не підтримує. В останній раз він її бачив півтора роки тому, коли їх познайомив ОСОБА_8 З ОСОБА_14 він також особисто не знайомий, а лише за попередньою домовленістю по мобільному телефону він з ОСОБА_14 зустрівся приблизно о 02:00 годині 02.09.2009 року біля центрального входу готелю «Прем'єр Палац», так як останній хотів придбати автомобіль «Ваз 2108». При зустрічі він з ОСОБА_14 поспілкувались на протязі 15 хвилин, але так і не про що не домовившись вони роз'їхались;

протоколом усної заяви ОСОБА_7 про злочин від 17.09.2009 про те, що в період часу з 19:30 години по 04:00 годину невстановлені особи під погрозою вбивства та фізичною розправою незаконно позбавили волі останнього та його співмешканку ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 51);

протоколом явки з повинною ОСОБА_10 від 14.11.2009, в якій останній добровільно зізнався та розповів про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_11, що мало місце з 01.09.2009 на 02.09.2009, а саме викрадення з подальшим позбавленням волі останніх (т. 4 а.с. 1-3);

протоколом явки з повинною ОСОБА_9 від 14.11.2009, в якій останній добровільно зізнався та розповів про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_11, що мало місце з 01.09.2009 на 02.09.2009, а саме вимагання грошових коштів у розмірі 10000 Євро від останніх та їх викрадення з подальшим позбавленням волі (т. 3 а.с. 128-130);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.10.2009, під час якого потерпілий ОСОБА_7 серед пред'явлених йому осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_9, як одну з осіб, яка вчинила проти нього та ОСОБА_11 незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі та вимагала грошові кошти у розмірі 10000 Євро (т. 1 а.с. 196);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.10.2009, під час якого потерпілий ОСОБА_7 серед пред'явлених йому осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_10, як одну з осіб, яка вчинила проти нього та ОСОБА_11 незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі (т. 1 а.с. 198);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.10.2009, в якому відображено, що потерпіла ОСОБА_11 серед пред'явлених їй осіб на фотознімках впізнала ОСОБА_9, як одну з осіб, яка вчинила проти неї та ОСОБА_7 незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі та вимагала грошові кошти у розмірі 10000 Євро(т. 1 а.с. 214);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.10.2009, в якому відображено, що потерпіла ОСОБА_11 серед пред'явлених їй осіб на фотознімках впізнала ОСОБА_10, як одну з осіб, яка вчинила проти неї та ОСОБА_7 незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі (т. 1 а.с. 215);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.10.2009, в якому відображено, що потерпіла ОСОБА_11 серед пред'явлених їй осіб на фотознімках впізнала ОСОБА_17, як особу, з якою її познайомив ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 213);

протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_9 від 15.11.2009, в якому відображено, що останній розповів та показав на місці про обставини вчинення ним з іншими учасниками злочину вимагання грошових коштів у потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 в сумі 10000 Євро та незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі останніх (т. 3 а.с. 168-173);

речовим доказом приєднаним до справи - СD-R диск, який 18.09.2009 по запиту було надано співробітниками готелю «Прем'єр Палац», на якому зафіксований відеозапис з камер зовнішнього спостереження готелю «Прем'єр палац», в період часу з 01:53 години по 02:06 годину (т. 1 а.с. 233-235);

протоколом огляду речового доказу - СD-R диску з відеозаписом, який 18.09.2009 було надано по запиту співробітниками готелю «Прем'єр Палац», на якому зафіксований відеозапис з камер зовнішнього спостереження готелю «Прем'єр палац», в період часу з 01:53 години по 02:06 годину (т. 1 а.с. 223-230);

протоколом огляду речового доказу з участю потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 - СD-R диску з відеозаписом, який 18.09.2009 було надано по запиту співробітниками готелю «Прем'єр Палац», на якому зафіксований відеозапис в період з 01:53 години по 02:06 годину з камер зовнішнього спостереження готелю «Прем'єр палац». В ході перегляду ОСОБА_7 і ОСОБА_11 на вказаному відеозаписі впізнали ОСОБА_14(т. 1 а.с. 231-232);

протоколом обшуку від 14.11.2009 за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа 2610» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3, який належить останньому (т. 2 а.с. 65-69);

протоколом обшуку від 14.11.2009 за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа 7610» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4, який належить останньому, який оглянутий та долучений як речовий доказ (т. 2 а.с. 105-108);

протоколом огляду від 14.11.2009 автомобіля «Мерседес Бенц», темно-синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9, біля будинку АДРЕСА_2, в ході якого з салону вищевказаного автомобіля було вилучено сережку з металу сірого кольору, яка визнана речовим доказом (т. 2 а.с. 130-131,т. 2 а.с. 130-135);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 26.11.2009 з участю потерпілої ОСОБА_11, під час якого остання серед пред'явлених їй сережок впізнала, одну з тих, яку вона втратила в день вчинення відносно неї та ОСОБА_7 злочинних дій(т. 1 а.с. 218);

протоколом обшуку від 14.11.2009 за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого з кімнати останнього було вилучено речовину рослинного походження коричневого кольору (т. 2 а.с. 173-176);

висновком судово-хімічної експертизи від 03.12.2009 № 918, згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, вилучена у ОСОБА_10, містить тетрагідроканабінол і є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 720,82 г. (т. 2 а.с. 208);

речовим доказом приєднаним до справи - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою 720,82 г., який 14.11.2009 було вилучено в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 214).

Заперечення своє вини підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_9, часткове визнання вини підсудними ОСОБА_10, що стосується вчинення злочинів проти потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11, суд визнає як спробу ввести в оману суд і як наслідок, уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене.

Аналізуючи вищезазнчені докази в сукупності, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії підсудних: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.2 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, та за ч.2 ст. 146 КК України, - як незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі вчинене щодо двох осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_10 за ч.2 ст. 146 КК України, - як незаконне викрадення з подальшим позбавленням волі вчинене щодо двох осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах..

При обранні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, пом»якшуючі та обтяжуючіпокарання обставини, особи винних.

Так, ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи харакетризується позитивно, проживає з дружиною, яка є інвалідом третьої групи, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (2 категорія).

ОСОБА_9, згідно ст.89 КК України, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

ОСОБА_10 згідно ст.89 КК України, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудних, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних, визначених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особи підсудних, позицію потерпілих, суд вважає за необхідне призначити підсудним остаточне покарання за правилами ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8, ОСОБА_9, - тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк відбування покарання підсудним, зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 14.11.2009 року.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Стягнути з підсудного ОСОБА_10, згідно ст.93 КПК України, судові витрати по справі, тобто вартість проведеної хімічної експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання:

за ч.2 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців.

за ч.2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

ОСОБА_9 визнати винним та призначити покарання:

за ч.2 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяцівза ч.2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покараня визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) рокіа 6 місяців.

ОСОБА_10 визнати винним та призначити покарання:

за ч.2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки;

за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Строк відбування покарання ОСОБА_8, ОСОБА_9, рахувати з 18 листопада 2013 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк відбування покарання підсудним, попереднє ув'язнення починаючи з 14 листопада 2009 року по 18 листопада 2013 року включно.

Стягнути з підсудного ОСОБА_10, за проведення хімічної експертизи, судові витрати по справі в сумі 287,65 грн. (тримувач платежу НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВСЗТ 02093 м. Київ, вул. Бориспільська, 19, р/р 35227002000476, код 25576445, ГУ ДКУ в Київській області МФО 821018 , - за експертні роботи).

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа 2610», (належить ОСОБА_8) та мобільний телефон «Нокіа 7610» (належить ОСОБА_9), які знаходяться на зберіганні в камері схову УРЗ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути власникам;

мобільний телефон «Нокіа 6300» (належить ОСОБА_17), залишити на зберіганні в камері схову УРЗ ГУ МВС України в м. Києві, до прийняття рішення по кримінальній справі відносно ОСОБА_17, яка виділена і направлена для проведення додаткового розслідування;

сережку з металу білого кольору, що на зберіганні в камері схову УРЗ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_11;

особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, що на зберіганні в камері схову УРЗ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_8, ОСОБА_9, - тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10, - підписка про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя О.В.Білик