Рішення № 36372909, 24.12.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1491/2013

Справа № 537/5018/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2013 року м.Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Ткач О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи ТОВ «Добробит» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за утримання будинку та прибудинкової території та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи ТОВ «Добробит» про визнання недійсним договору, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Добробит» звернулося до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1293 грн. 90 коп.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач проживає в кв.АДРЕСА_1, і вказаний будинок знаходиться на обслуговуванні ТОВ „Добробит". Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не вносить плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.11.2010 року по 30.04.2013 року у нього утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 1293 грн. 90 коп.

Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Добробит», відповідно до якої останній просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Добробит» на його користь 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В подальшому відповідачем - позивачем ОСОБА_1 доповнено та уточнено позовні вимоги та остаточно останній просить суд ухвалити рішення, яким визнати типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за №2560 від 25.06.2009 року, що доданий ТОВ «Добробит» до позовної заяви - недійсним, визнати суму боргу, виставлену позивачем у позовній заяві безпідставною, стягнути з ТОВ «Добробит» на його користь 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що ознайомившись із матеріалами даної цивільної справи він виявив, підробку договору за №2560 від 25.06.2009 року, а тому вважає його недійсним.

Так, цей договір є недійсним, оскільки в ньому не зазначено строк його дії.

П.22 Договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково у разі невиконання умов договору сторонами договору.

За період з листопада 2010 року по цей час ТОВ «Добробит» кілька разів звертався до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості в наказному порядку, але суди відмовляли позивачеві на підставі того, що позивач не виконував своїх зобов»язань.

Оскільки ТОВ «Добробит» не виконував своїх зобов»язань, то він відмовився оплачувати виставлені йому рахунки, а від так і припинив виконувати свої обов»язки, а тому договір перестав діяти.

В подальшому директором ТОВ «Добробит» було надіслано нові бланки типового договору і пропозицію підписати цей договір, інакше ТОВ «Добробит» буде звертатись до суду з позовом про спонукання укласти договір.

Він договір не підписав, оскільки директор ТОВ «Добробит» не врахувала його пропозицій, а тому договір між ними не укладено.

Договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за №2560 від 25.06.2009 року, який начебто підписаний ним, але без номеру і без виправлень на останній сторінці у доданому до позовної заяви, цього не має, отже це зовсім інший документ.

Крім того, протягом всього часу існування ТОВ «Добробит» останнє ігноруючи вимоги законодавства та його права, фактично позбавив його права користуватись комунальними послугами, створив йому нестерпні умови проживання та антисанітарні умови, чим підірвав його здоров»я, що призвело до сердцево - судинного захворювання.

В результаті безвідповідального ставлення до своїх обов»язків ТОВ «Добробит» створило йому такі умови, що на протязі останніх восьми років він не може користуватись ні водопостачанням, ні водовідведенням, ні опаленням, ні газом, ні електроенергією, оскільки всі комунікації повиходили з ладу, через надмірний їх знос та через не проведення профілактичних робіт працівниками ТОВ «Добробит».

Через надмірний знос шиферу на даху будинку, його квартиру заливало дощовими та талими сніговими водами протягом майже десяти років, що призвело до замикання електропроводки та відключення ПАТ «Полтаваобленерго» у квартирі електроенергії. Електропроводку було замінено за його рахунок та при її заміні обвалилась стеля та травмувала його.

При зверненні до ТОВ «Добробит» не було складено жодного акту та не вжито жодних заходів.

В результаті тривалої експлуатації вийшли з ладу газові трубопроводи, в результаті чого він неодноразово отримував отруєння газом, після чого газопостачання квартири було відключено.

Квартира не опалюється, оскільки батареї забиті іржею, та жодних профілактичних заходів про їх обслуговуванню не здійснювались. Також в квартирі виведена з ладу система водопостачання та водовідведення.

Підвальне приміщення будинку постійно заливається дощовими водами та залиття підвалу водою підсилюють мешканці квартир №10 та №11, які самочинно захопили прибудинкову територію та поливають влаштовані огороди водою, яка потрапляє у підвал.

На його звернення ТОВ «Добробит» та УЖКХ не реагують.

Крім того, що ТОВ «Добробит» не надає послуг, так останнє ще і перешкоджає йому здійснювати капітальний ремонт квартири.

Внаслідок вказаних неправомірних дій та бездіяльності відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 6 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача - відповідача ТОВ «Добробит» первісний позов підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені у позові, а у задоволенні зустрічного позову просив відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

В судовому засіданні відповідач - позивач ОСОБА_1 зустрічних позов підтримав у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені, а в задоволенні первісного позову просив відмовити у зв»язку з його безпідставністю.

Вислухавши пояснення представника позивача - відповідача ТОВ «Добробит», пояснення відповідача - позивача ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, суд встановив наступне.

Будинок АДРЕСА_1 відноситься до житлового фонду комунальної власності м.Кременчука.

ОСОБА_1 є наймачем АДРЕСА_1 та останній реєстрований за вказаною адресою, що підтверджується довідкою ТОВ «Добробит» №7032 від 21.10.2013 року про склад сім»ї та реєстрацію.

Відповідно до ст..10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені Постановою Кабінету міністрів України №572 від 08.10.1992 року власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Відповідно до ст..20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №818 від 08.08.2008 року ТОВ „Добробит" погоджено виконавцем послуги з управління житловим фондом, який у відповідності до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 21.12.2007 року №1298 територіально розподілений за комунальними госпрозрахунковими житлово - експлуатаційними підприємствами „Придніпровське" та „Крюківське".

24.06.2008 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ТОВ «Добробит» укладено договір №196 про надання послуги з управління житловим фондом комунальної власності м.Кременчука, відповідно до п.3.1 якого Кременчуцька міська рада передає ТОВ «Добробит» в управління житловий фонд, який територіально розподілений за комунальними госпрозрахунковими житлово - експлуатаційними підприємствами „Придніпровське" та „Крюківське", згідно додатку 1 до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 21.12.2007 року №1298, в тому числі і АДРЕСА_1 з актами технічного стану будинків, і право збору та нарахування, платежів з утримання будинків та прибудинкових територій, а ТОВ «Добробит» зобов»язується здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Кременчуцької міської ради і споживачів послуг.

При обґрунтуванні первісного позову та в судовому засіданні представник ТОВ «Добробит» вказав на те, що між ТОВ «Добробит» та ОСОБА_1, 25.06.2009 року був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідач ОСОБА_1 в письмових запереченнях проти позову та в судовому засіданні зазначив, що вказаний договір з ТОВ «Добробит» він не укладав.

Також відповідачем ОСОБА_1, подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої останній просить визнати недійсним типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій за №2560 від 25.06.2009 року, що доданий ТОВ «Добробит» до позовної заяви і який нібито укладено між ним та ТОВ «Добробит», оскільки він вказаний договір не підписував, тобто не укладав та у вказаному договорі, всупереч вимог законодавства не вказано строк його дії. Крім того, вказаний договір перестав діяти, у зв»язку з невиконанням сторонами договору обов»язків, що в ньому зазначені.

Суд підстав для задоволення зустрічного позову в ці й частині, тобто підстав для визнання договору недійсним не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст..203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст..638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем - позивачем ОСОБА_1 суду не надано жодного належного доказу того, що договір №2560 від 25.06.2009 року між ним та ТОВ «Добробит» не укладався та підпис у цьому договорі йому не належить.

Крім того, в доданому ОСОБА_1 до зустрічного позозову та підписаного ним, у тому числі, Акті від 06.05.2011 року (а.с.56) зазначено, що цей акт складено на прохання ОСОБА_1 у відповідності з положеннями п.п.17 - 18 Типового договору від 25.06.2009 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що укладений між ТОВ «Добробит» та ОСОБА_1

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.112009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Не зазначення у договорі строку закінчення його дії та невиконання сторонами договору їх обов»язків, що вказані у договорі не є передбаченими Законом підставами для визнання такого договору недійсним.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що як встановлено судом, між ТОВ «Добробит» та ОСОБА_1 25.06.2009 року в передбаченій законодавством України формі було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, він відповідав дійсним намірам сторін та його будо укладено з метою створення обумовлених ним правових наслідків, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання вказаного договору недійсним є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №383 від 18.04.2008 року встановлено з 01.05.2008 року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з додатком №1 і тариф з утримання будинку АДРЕСА_1 складає 1, 5627 грн. за 1 кв.м. та вказаний тариф встановлено за надання послуг з: прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, підготовки житлового будинку до експлуатації в осінньо - зимовий період, освітлення місць загального користування, підвалів та підкачування води.

Згідно з вимогами ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Як встановлено судом, позивачем, відповідно до вказаних вище тарифів, щомісячно з 01.11.2010 року по 30.04.2013 року надавались послуги та нараховувалася плата за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак відповідачем, протягом вказаного періоду часу оплата вартості наданих послуг не проводилась взагалі, що підтверджується довідкою про заборгованість б/н від 16.08.2013 року.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені Постановою Кабінету міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки,

встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст.67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в встановленому порядку тарифами.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до п.6, п.п.1 п.12 договору від 26.06.2009 року, що укладений між ТОВ «Добробит» та ОСОБА_1 споживач зобов»язаний оплачувати послуги, щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, зобов»язаний щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, оплачувати надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до тарифів, що затверджені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18.04.2008 року.

В судовому засіданні, у запереченнях на позовну заяву (а.с.28) та у доповненні до зустрічної позовної заяви (а.с.132) відповідач ОСОБА_1, на обгрунтування заперечень проти первісного позову спочатку зазначив, що ТОВ «Добробит» надавалсь послуги з прибирання прибудинкової території та частково послуги по освітленню підвального приміщення, а інші послуги не надавались, після чого в подальшому в судовому засіданні вказав, що ТОВ «Добробит» послуги взагалі не надавались, договору між ним та ТОВ «Добробит» не укладено в зв»язку з чим у нього не виникає обов»язку по їх оплаті.

Суд дані твердження відповідача - позивача ОСОБА_1 до уваги не прийма виходячи з наступного.

Як встановлено судом та зазначено вище, 25.06.2009 року між ТОВ «Добробит» та ОСОБА_1 у встанволеному законом порядку було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем. При цьому, до переліку мінімально необхідних житлово-комунальних послуг не можуть включатися послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно наданих суду письмових доказів, відповідачу ОСОБА_1 нараховуються плата за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території згідно з тарифами та переліком послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій, що затверджені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №383 від 18.04.2008 року, а саме за надані послуги з: прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, підготовки житлового будинку до експлуатації в осінньо - зимовий період, освітлення місць загального користування, підвалів та підкачування води.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.17 - 19 укладеного 25.06.2009 року між сторонами договору передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Таким чином, відповідачу ОСОБА_1 законом та договором надано право на звернення до ТОВ «Добробит» з претензіями щодо якості послуг, право скласти акт - претензію та право вимагати у ТОВ «Добробит» зробити перерахунок плати за них і право звернутись до суду із вимогою про зобов»язання провести перерахунок.

Відповідачем ОСОБА_1 суду не надано жодних належних доказів, які б вказували на наявність його звернень до ТОВ «Добробит» з претензіями та до суду з позовами про не надання, неналежне надання послуг з: прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, підготовки житлового будинку до експлуатації в осінньо - зимовий період, освітлення місць загального користування, підвалів та підкачування води в період часу з 01.11.2010 року по 30.04.2013 року чи проведення нарахувань з порушенням встановлених тарифів.

Враховуючи викладене, а також те, що невиконання відповідачем ОСОБА_1 обов'язку щодо проведення оплати наданих послуг з утримання будинку та при будинкової території, порушує право ТОВ «Добробит» на своєчасне та повне отримання плати за надані послуги і письмовими доказами по справі підтверджується наявність боргу відповідача з плати за утримання будинку та прибудинкової території перед ТОВ «Добробит» за період з 01.11.2010 року по 30.04.2013 року в сумі 1293 грн. 90 коп., то суд приходить до висновку, що первісний позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання суми боргу, виставленої ТОВ «Добробит» у позовній заяві безпідставною задоволенню не підлягають, оскільки вказані вимоги не відповідають можливим, передбаченим Законом, способам захисту судом цивільних прав та інтересів.

Що стосується позивних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Добробит» моральної шкоди, то суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, відповідач - позивач ОСОБА_1 зазначає, що моральну шкоду йому завдано у зв»язку з бездіяльністю ТОВ «Добробит», яке всупереч вимогам чинного законодавства та умов договору, не проводило капітальний та поточний ремонт АДРЕСА_1, у якій він проживає, внаслідок чого квартира №15 прийшла у непридатний для проживання стан, в ній відсутнє газопостачання, водопостачання та водовідведення, опалення та електроенергія. Тобто внаслідок бездіяльності відповідача він позбавлений можливості користуватись вказаними комунальними послугами, що завдає йому душевних страждань та призвело до виникнення у нього захворювань.

Відповідно до ст..10 ЖК України громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Згідно ст..20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов»язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини, дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені Постановою Кабінету міністрів України №572 від 08.10.1992 року власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди), використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Відповідачем - позивачем ОСОБА_1 суду не надано належних доказів того, припинення надання комунальних послуг та незадовільний технічний стан квартири настали внаслідок бездіяльності ТОВ «Добробит», а з Акту б/н від 13.08.2008 року (а.с.45), що складений КП «Кременчукводоканал» та листа виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.12.2012 року (а.с.65) вбачається, що електропостачання квартири було припинено внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією для населення, а водопостачання було припинено внаслідок відмови ОСОБА_1 від оплати наданих послуг.

Відповідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що ремонт квартири за власні кошти повинен проводити саме наймач квартири та відповідачем - позивачем ОСОБА_1 суду не надано належних доказів того, що ТОВ «Добробит» вчинено дії чи допущено бездіяльність, якими порушено права ОСОБА_1, порушення яких, в свою чергу, може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 і в цій частині є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Згідно ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов ТОВ «Добробит» підлягає задоволенню, то з відповідача ОСОБА_1 на користь добробут необхідно стягнути сплачений при поданні позову судовий збір.

Відповідно до ст..217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, його вік, стан здоров»я та матеріальний стан, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на десять місяців.

Керуючись ст.ст.10, 60, 79, 88, 174, 212, 213, 215, 217 ЦПК України, ст.15, 16, 23 526 ЦК України, ст.ст.1,7, 9, 15, 18, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Добробит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Добробит" (р/р260091806 в КФ ПАТ «Полтава Банк», МФО 331423, код ЄДРПОУ 35868931) заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1293 грн. 90 коп. та 229 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, а всього стягнути 1523 грн. 30 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Добробит» про визнання недійсним договору, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Розстрочити виконання даного рішення суду строком на десять місяців, тобто щомісячно, протягом року з дня пред»явлення виконавчого листа до виконання - стягувати з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Добробит» по 152 грн. 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: