Рішення № 36371863, 20.12.2013, Вишгородський районний суд Київської області

20.12.2013 Справа № 363/4045/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Терновій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 14 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі № 1274.

Згідно п. 1.1 договору Лізингодавець відповідно до наданої Лізингоодержувачем специфікації купує автомобіль для наступної його платної передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг на умовах, передбачених даним договором, на строк визначений у графіку, який є додатком до цього договору, але у будь-якому випадку не менше одного року.

На виконання умов договору Лізингодавець придбав предмет Лізингу та передав його у користування Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.07.2008 року, який є доказом належного виконання лізингодавцем взятих на себе зобовязань.

02.08.2012 року між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено угоду про новацію боргу, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі № 3040.

04.04.2013 року між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено угоду про новацію боргу, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі № 3040.

Згідно п. 1 Угоди про новацію боргу, сторони домовились припинити зобовязання по сплаті заборгованості за договором шляхом їх заміни на зобовязання позики. Так, відповідно п. 2 Угоди про новацію боргу, загальна сума боргу лізингоодержувача перед лізингодавцем склала 360 406 грн. 55 коп.

Відповідно до п. 6 Угоди про новацію боргу, викладеного в редакції згідно Додаткової Угоди, позичальник зобовязувався сплачувати борг частинами в зазначені строки.

Крім того, згідно п. 3 Додаткової угоди Позичальник сплачує позикодавцю комісію за організацію в сумі 3594 грн. 07 коп. впродовж трьох днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

Так, на виконання умов угоди про новацію боргу та додаткової угоди, відповідачем було виконано зобовязання по сплаті заборгованості частково в розмірі 22 785 грн. 48 коп.

В іншій частині зобовязання за укладеними угодами виконані не були, а тому у відповідача сформувалась заборгованість.

Керуючись ст. 7 Угоди про новацію ТОВ «УніКредит Лізиг» направлено відповідачу вимогу № 1799 від 06.09.2013 року.

Згідно вимоги позивач повідомив відповідача про наявність станом на 06.08.2013 року заборгованість по сплаті позики в розмірі 54 544 грн. 05 коп. та по комісії передбаченій п. 2 Додаткової угоди № 1 у розмірі 3 594 грн. 04 коп., а всього 58 138 грн. 12 коп.

Вказана сума заборгованості та п. 7 Угоди про новацію стали підставою, згідно якої позивач вимагав дострокової сплати всієї суми позики у розмірі 344 819 грн. 21 коп. протягом семи календарних днів.

Вищевказана вимога отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак після отримання вимоги відповідач не виконав своїх зобовязань з оплати боргу.

Просить стягнути з ОСОБА_1 /ІПН 2814111475/, (Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 18, к.39, паспорт серії СН № 1896553, виданий 20.06.1996 року, Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (ідентифікаційний код 33942232) 344 819 (триста сорок чотири тисячі вісімсот девятнадцять) грн.. 21 коп. та стягнути судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просить слухати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день, час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечень ( пояснень ) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі № 1274.

Згідно п. 1.1 договору Лізингодавець відповідно до наданої Лізингоодержувачем специфікації купує автомобіль для наступної його платної передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг на умовах, передбачених даним договором, на строк визначений у графіку, який є додатком до цього договору, але у будь-якому випадку не менше одного року.

На виконання умов договору Лізингодавець придбав предмет Лізингу та передав його у користування Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.07.2008 року, який є доказом належного виконання лізингодавцем взятих на себе зобовязань.

02.08.2012 року між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено угоду про новацію боргу, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі № 3040.

04.04.2013 року між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ОСОБА_1 укладено угоду про новацію боргу, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі № 3040.

Згідно п. 1 Угоди про новацію боргу, сторони домовились припинити зобовязання по сплаті заборгованості за договором шляхом їх заміни на зобовязання позики. Так, відповідно п. 2 Угоди про новацію боргу, загальна сума боргу лізингоодержувача перед лізингодавцем склала 360 406 грн. 55 коп.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконав, суму заборгованості за кредитним договором не сплатив.

На підставі статті 203 ЦК України Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, в даному випадку сторони бажали укласти правочин і що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Станом на 06.08.2013 року заборгованість ОСОБА_1 становить всього 58 138 грн. 12 коп., яка складається :

-по сплаті позики в розмірі 54 544 грн. 05 коп.

-по комісії передбаченій п. 2 Додаткової угоди № 1 у розмірі 3 594 грн. 04 коп.

Зважаючи на те, що позивач свої обовязки за кредитним договором виконав повністю, а свої договірні зобовязання відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, то дана заборгованість підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинна сплатити заборгованість за кредитним договором, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізиг» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статей 203, 526, 625, 629, частини 2 статті 651, 806, Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 4, 10, 88, 118, 119, 213, 214, 215, 224 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, /ІПН 2814111475/, (Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 18, к.39, паспорт серії СН № 1896553, виданий 20.06.1996 року, Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (ідентифікаційний код 33942232) заборгованість за договором лізингу в розмірі 344 819 (триста сорок чотири тисячі вісімсот девятнадцять) грн.. 21 коп. та стягнути судові витрати в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп., а всього стягнути 348 360 (триста сорок вісім тисяч триста шістдесят ) грн. 21 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, у разі, якщо рішення суду було проголошено у відсутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя