Рішення № 36368372, 14.03.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/523/2013 Справа № 2020/13169/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Боговського Д.Є.

за участю секретаря - Бєлової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Державного підприємства «Завод імені ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Завод імені ОСОБА_1» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики № 13/869-98 від 25.12.1998 в сумі 14706,76 грн., а також інфляційні витрати в розмірі 961,62 грн., 3% річних в розмірі 1362,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 25.12.1998 між ОСОБА_2 та ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» укладено договір позики № 13/869-98, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано цільову позику на загальну суму 50305,00 грн. та визначено порядок її повернення. 01.12.1999 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору позики, відповідно до умов якої ОСОБА_2 надано цільову позику на загальну суму 70051,52 грн. та визначено порядок її повернення. На підставі заяви ОСОБА_2 від 01.12.1999 ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» перерахувало грошові кошти в сумі 70051,52 грн. на поточний рахунок ЖСК «ЖБК-98» для здійснення капітального будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, пр.. Московський,128. Згідно п. 4 додаткової угоди № 1 ОСОБА_2 зобовязався повертати суму позики щомісячно рівними частками шляхом утримання адміністрацією ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» грошових коштів із заробітної плати ОСОБА_2 або шляхом внесення ним грошових коштів у головну касу підприємства. Станом на 01.11.2012 заборгованість за додатковою угодою № 1 від 01.12.1999 до договору позики № 13/869-98 від 25.12.1998 за період з вересня 2009 року по листопад 2012 року становить 14706,76 грн. 13.12.2011 ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» направило на адресу ОСОБА_2 претензію № 16/1950 з вимогою до 31.12.2011 погасити заборгованість, однак відповіді на дану претензію не надходило. У звязку із неналежним виконанням грошового зобовязання ОСОБА_2, відповідно до ст.. 625 ЦК України розраховано інфляційні нарахування на суму боргу, які становлять 961,62 грн., 3% річних 1362,28 грн.

У судовому засіданні представник позивача ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» підтримав позовні вимоги в повному обсязі, однак пояснив, що оригінали платіжних доручень, що підтверджували перерахування грошових коштів в сумі 70051,52 грн. на поточний рахунок ЖСК «ЖБК-98» відсутні, також відсутні оригінали договору позики № 13/869-98 від 25.12.1998 та додаткової угоди № 1 від 01.12.1999 до нього. В подальшому від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та пояснив, що між ним та ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» 25.12.1998 укладено договір позики № 13/869-98, за яким він отримав цільову позику на загальну суму 50305,00 грн. шляхом безпосереднього перерахування ТОВ «Ситал» на будівництво будинку № 2 по вул.. Лебединській в м. Харкові строком на 20 років. В подальшому керівництво ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» повідомило ОСОБА_2 про те, що виділених раніше коштів не вистачає на будівництво будинку та запропонувало надати додаткову позику, у звязку з чим 01.12.1999 підписано додаткову угоду № 1 до договору позики, якою визначено надання додаткової позики на суму 70051,52 грн. для будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, пр.. Московський,128. 06.12.2000 ОСОБА_2 отримано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, в процесі будівництва будинку та прийняття його в експлуатацію номер будинку змінився з № 2 на № 5. 21.06.2003 між ОСОБА_2 та ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» укладено договір застави нерухомого майна, предметом застави є квартира АДРЕСА_1. Договір застави укладено з метою забезпечення зобовязань за договором позики № 13/869-98 від 25.12.1998. Листом ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» від 24.11.2003 за № 296/16 на адресу Приватного нотаріуса ХМНО повідомлено про повне погашення ОСОБА_2 своїх зобовязань в сумі 50305,00 грн. за договором позики № 13/869-98 від 25.12.1998 та запропоновано зняти заборону відчуження предмета застави. За таких обставин відповідач ОСОБА_2 вважає, що в нього відсутні зобовязання перед ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» за договором позики.

Таку ж позицію висловили у судовому засіданні і представники відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами у справі між ОСОБА_2 та ДП «Завод ім.. ОСОБА_1» укладено договір позики № 13/869-98, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано цільову позику на загальну суму 50305,00 грн. на будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.. Лебединська,2, та визначено порядок її повернення. П. 3.1 договору позики передбачено, що сума позики надається ОСОБА_2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ситал». 01.12.1999 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору позики, відповідно до умов якої ОСОБА_2 надано додаткову позику на загальну суму 70051,52 грн. строком на 25 років.

Так, стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Представник позивача заявив вимоги про стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_2 на підставі договору позики, при цьому не надав суду ані оригіналу цього договору позики № 13/869-98 від 25.12.1998, ані додаткової угоди № 1 від 01.12.1999.

Також представник позивача повідомив про те, що відсутнє, а тому не можу бути предявлено суду платіжне доручення на перерахування грошових коштів в сумі 50305,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Ситал» на підтвердження виконання умов договору позики з боку ДП «Завод ім.. ОСОБА_1», а також платіжне доручення на перерахування додаткової позики відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору позики в сумі 70051,52 грн. на поточний рахунок ЖСК «ЖБК-98».

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а тому таким, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Завод імені ОСОБА_1» залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення.

Суддя:

ОСОБА_3