Рішення № 36367299, 16.12.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3336/13-ц

Провадження 2/638/2618/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Бражнік Ю.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа- Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила шлюб, зареєстрований 27 червня 2008 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 307, розірвати, після розірвання шлюбу їй залишити прізвище ОСОБА_2. Свої позовні вимоги, посилаючись на вимоги ст.. 112 СК України, мотивувала тим, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, протягом подружнього життя відносини між подружжям не склалися через суттєві відмінності у поглядах на сімейні цінності.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просив зобовязати ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: перший тиждень кожного місяця з 18:00 години пятниці по 18:00 годину неділі, другий тиждень кожного місяця з 17:00 години вівторка по 09:00 годину середи та з 17:00 четверга по 09:00 годину пятниці; третій тиждень кожного місяця з 18:00 години пятниці по 18:00 годину неділі; четвертий тиждень кожного місяця з 17 години вівторка по 09 годину середи та з 17:00 четверга по 09:00 годину пятниці для спілкування та виховання сина за адресою: Україна, 61018, м. Харків, вїзд Балакірєва без присутності матері ОСОБА_1, встановити, що кожний парний рік дитина проводить свій день народження за місцем проживання відповідача з 12:00 години до 20:00 години; під час осінніх канікул парного року дитина ОСОБА_4 - весь час проводить з відповідачем починаючи з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул; під час осінніх канікул непарного року дитина ОСОБА_4 - весь час проводить з матірю починаючи з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул, під час зимових канікул мати і батько користуються рівним правом спілкування з дитиною: з матір'ю - починаючи з 12 годин 00 хвилин першого дня до 12 годин 00 хвилин середини терміну канікул; з батьком - з 12 годин 00 хвилин середини терміну до кінця канікул; під час весняних канікул парного року - весь час дитина ОСОБА_4 проводить з матір'ю з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул; під час весняних канікул непарного року - весь час дитина ОСОБА_4 проводить з батьком з 12-00 години першого дня до 12-00 години останнього дня канікул, у літній період під час літніх канікул з 01 липня по 30 липня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проводить з батьком для оздоровлення дитини; кожного парного року Новий рік та 8 Березня дитина проводить з матірю, Різдво та Великдень з батьком, кожного непарного навпаки.

Свої позовні вимоги, посилаючись на положення, ст.ст. 157, 159 СК України, ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», мотивував тим, що після, того як шлюбні відносини фактично припинилися , позивач перешкоджає його спілкуванню із дитиною.

В судове засідання зявилися позивач та її представник, відповідач та його представник, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради до судового засідання не зявилася та подала письмову заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали свій позов, просили вимоги задовольнити; проти задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на те, що порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, про який просить відповідач, суперечить висновку третьої особи та відповідач не спроможний здійснювати догляд за дитиною за тим графіком про який він просить.

В судовому засіданні відповідач та його представник позов про розірвання шлюбу визнали та просили задовольнити, зустрічний позов підтримали, та просили його задовольнити, посилаючись на те, що запропонований позивачем порядок участі у спілкуванні та вихованні дитини суперечить переш за все інтересам дитини, яка повинна мати достатньо часу на спілкування як з матірю так і з батьком, а порядок про який просить позивач суттєво зменшує час спілкування з батьком по відношенню до часу спілкування із матірю.

27.09.2013 року Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, надано висновок про визначення порядку участі відповідача у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, яким запропоновано встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши час: перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця - з 10-00 до 17-00, кожна середа-з 17-00 до 19-00.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований 27 червня 2008 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 307. Починаючи з грудня 2012 року відносини між сторонами погіршилися, почали виникати розбіжності з різних питань сімї та пробуту, сварки. З цього часу шлюбні відносини між сторонами припинено. Сторони спільне господарство не ведуть, проживають окремо, при цьому вважають, що відновити родину неможливо, а тому шлюб необхідно розірвати. Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Приймаючи до уваги, що позивач не висловлює вільної згоди на подальше перебування у шлюбі з відповідачем, відповідач з свого боку також не бажає підтримувати сімейні стосунки з позивачем, позов відповідача визнає, таким чином, суд вбачає підстави для розірвання шлюбу та задоволення позову позивача. Щодо вимог позивача про визначення місця проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за її місцем проживання, суд зазначає, що спору щодо місця проживання між сторонами не має, відповідач не заперечує проти того, щоб дитина проживала із матірю, а тому в цій частині права позивача не порушені.

Також судом встановлено, що від шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з травня 2013 року позивач перешкоджає відповідачу бачитися із сином, даний факт підтверджується щоденником відвідувань в кому останній запис датований травнем місяцем 2013 року, письмовими доказами, а саме телеграмами та листами, які відповідач направляв позивачу з проханням надати можливість побачитися та поспілкуватися із сином. Даний факт також був визнаний позивачем, яка пояснила, що після того, як відповідач подав до суду зустрічний позов вона не знала, яким чином та за яким графіком надавати йому можливість спілкуватися та виховувати сина, а тому зустрічі із батьком були зупинені до рішення суду. Єдиний раз коли відповідач міг побачитися із сином це був його день народження на дві години у присутності матері.

Судом встановлено, що відповідач працює менеджером із закупівель ТОВ «Астекс Трейдінг», м. Харків. На обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. До кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. За місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, своєчасно сплачує аліменти на дитину, починаючи з 01 грудня 2012 року. В судовому засіданні відповідач пояснив, що він як свідомий громадянин, розуміє свій батьківський обовязок приймати участь у вихованні дитини та я маю дуже велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов.

Відповідно до ст.141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Відповідно до вимог ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Положеннями ст. 159 СК України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Під час судового розгляду судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із його батьком, ОСОБА_2 будуть перешкоджати нормальному розвитку дитини.

Щодо посилань позивача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на те, що відповідач страждає на психічний розлад, а тому перебування в нього дитини, в тому числі вночі небезпечно суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст. З Закону України «Про психіатричну допомогу» , кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України (тобто діє презумпція психічного здоровя). Забороняється визначати стан психічного здоровя особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно (ч. З ст. 7 Закону). Відтак, обовязковою передумовою законного визначення стану психічного здоровя та встановлення діагнозу психічних розладів є проведення у встановлений законодавством спосіб психіатричного огляду особи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем- психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно із вимогами ст. 71 ЦП К України обовязок доказування в даному випадку лежить на позивачеві.

Враховуючи вищевикладене суд критично відноситься до письмового доказу поданого позивачем - довідки Дзержинського військового комісаріату, оскільки він не може бути визнаний допустимими для підтвердження такої обставини як наявність чи відсутність психічного захворювання.

Як встановлено актом обстеження житлово-побутових умов від 16.09.2013р., житло відповідача придатне для проживання або перебування дитини. Таким чином актом обстеження встановлена можливість проживання дитини вдома у відповідача, в тому числі і вночі.

На час винесення судового рішення ОСОБА_4 виповнилося повних пять років. Суд переконаний, що у вихованні дитини необхідна наявність дорослих обох статей, однак при цьому зазначає, що у вихованні чоловіка велику роль відіграє батько. У даний період діти хлопчики починають більш тяжіти до членів сім'ї чоловічої статі, копіюють свого тата, а дівчинки - маму. Хлопчикам цього віку частіше хочеться бути поряд з чоловіком, вчитися у нього чогось, копіювати його дії, наслідувати в усьому. Саме в цей час для дитини важливо частіше спілкуватися з батьком, разом гуляти, майструвати, займатися чоловічими справами, говорити.

Суд зазначає, що обидва графіка, і який пропонує позивач мати ОСОБА_4 і графік визначений третьою особою доволі суттєво відтісняє батька від процесу виховання та спілкування з дитиною.

Позивач пропонує наступний графік 1,3 субота та 2,4 неділя з 10 до 13 годин кожна середа з 18-19 годин. Третя особа пропонує наступний графік перша, третя субота місяця та друга, четверта неділя місяця - з 10-00 до 17-00, кожна середа-з 17-00 до 19-00. Таким чином, суд дослідивши всі запропоновані варіанти вважає, що варіант запропонований позивачем призведе до того, що фактично кожної середи батько взагалі не матиме часу для спілкування із дитиною, оскільки істотний проміжок часу займає час на транспорт. За графіком третьої особи батько матиме фактично одну годину вільного часу на спілкування із дитиною, оскільки інший час буде зайнятий на проїзд через те, що батько повинен забрати та повернути дитину до місця проживання матері. За графіком, запропонованим матірю дитини у вихідні дні батько матиме 3 години, одну з яких , приймаючи до уваги місце проживання позивача та відповідача, витратить на проїзд. За графіком третьої особи у вихідні дні також батько фактично матиме шість годин, що в цілому на тиждень складе сім годин, а за графіком матері взагалі дві години вільного спілкування без врахування часу проїзду. Питання оздоровлення взагалі не були визначені ні позивачем, ані третьою особою, що також на думку суду суперечить інтересам дитини , порушує його право на відпочинок із батьками. Суд вважає, що запропоновані позивачем та третьою особою графіки переш за все будуть суперечать інтересам хлопчика, якому в такому віці необхідна та важлива присутність у його житті саме батька.

Суд також зазначає, що графік, який просить встановити відповідач також не може бути цілком прийнятий, оскільки дитина не відвідує школу, а тому ставити питання щодо спілкування та виховання під час канікул передчасно, вимоги відповідача щодо встановлення можливості проведення двох повних вихідних днів поспіль також суперечать нормальному розвиткові дитини, яка вихідні дні повинна проводити як з матірю, так і з батьком, щодо встановлення порядку святкування під час новорічних світ та дня народження дитини, суд також не погоджується із запропонованим відповідачем порядком, оскільки те з ким (батьки, друзі тощо) та коли святкувати Новий рік та свій день народження повинна визначати саме дитина та суд не може втручатися у цей процес.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,11, 57-60,209,212, 214, 215 ЦПК України, ст..ст. 110, 111, 112 СК України, ст.. 51 Конституції України, ст..ст. 157, 158,159 СК України, Законом України " Про охорону дитинства", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 червня 2008 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 307, розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_2.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши час побачення з ним без присутності матері ОСОБА_1 кожної першої, третьої суботи місяця з 10.00 год до 10.00 неділі, кожної другої, четвертої неділі місяця з 10 .00 год до 19.00 год з можливістю спільного відвідування громадських місць ( парків, дитячих майданчиків, дитячих розважальних закладів, тощо) , кожної середи з 17.00 год до 20.00 год з обов"язковим поверненням дитини до місця постійного проживання, у літній період 30 днів сумарно, з яких 20 днів безперервно з повідомленням матері дитини про місце перебування дитини.

Зобов"язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином та участі у його вихованні.

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання його копії.

Суддя:І.О.Грищенко