Постанова № 36366352, 16.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10556/2012

Провадження № 1/344/146/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про направлення справи на додаткове розслідування

16 грудня 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Лазаріва О.Б.,

з участю секретаря Черепій Н.П.,

прокурора Федорук Ю.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1 КК України.

Зокрема, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення в тому, що він будучи директором ТзОВ «ЯКІВ» ЛТД та являючись службовою особою, відповідальною за організацію та контроль фінансово-господарської діяльності підприємства своєчасність і повноту сплати підприємством податків, зборів та інших обов»язкових платежів, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку, будучи наділеним правом укладати від імені товариства угоди та підписувати і завіряти інші документи, переслідуючи корисливі мотиви спрямовані на ухилення від сплати податків, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, діючи в порушення вимо гп.п.5.2.1, 5.3.9, п.5.2, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3., п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.1.4., п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3., п.п.7.3.1., п.7.3, п.п.7.4.1., п.7.4., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1., п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.6 ст.138, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України упродовж 2-го кварталу 2009 року по 2-й квартал 2011 року шляхом підроблення і використання завідомо підроблених документів, занизив у вказані податкові періоди податкові зобов»язання з податку на прибуток підприємства, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 1367461 грн. та завищив податковий кредит з податку на додану вартість за квітень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, січень-травень 2011 року в сумі 1129873 грн., що призвело відповідно до заниження у цих звітних періодах податкових зобов»язань з податку на додану вартість на вказану суму. Крім цього, відповідно до обвинувачення, підсудний ОСОБА_2 використав підроблені невстановленим слідством особами договори, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні від імені ТзОВ «Торгмонтажресурс», «Екопласт-Львів», «Промелектромонтаж» та підприємств «МКМ-Сервіс», «Будгаранткомфорт» на підставі яких вніс завідомо неправдиві відомості в податкові декларації, які являються офіційними документами, тобто вчинив службове підроблення.

В кінці судового слідства по даній справі підсудним ОСОБА_2 заявлено клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. Зокрема, клопотання мотивовано тим, що органом досудового слідства всупереч вимогам ст.22 КПК України були поверхнево та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі не враховано, що на даний час податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську від 03.11.2011 року, які стали підставою для притягнення підсудного до кримінальної відповідальності скасовані рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Також, досудовим слідством безпідставно зроблено висновок про нікчемність фінансово-господарських операцій ТзОВ «ЯКІВ» з ТзОВ «Торгмонтажресурс», ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж» та підприємств ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Будгаранткомфорт», оскільки всі правочини між вказаними суб»єктами господарювання мали місце, що підтверджується численними актами здачі-прийняття робіт. Також, при проведенні слідства по справі було допущено ряд процесуальних порушень, які унеможливлюють подальший розгляд справи, а тому потребують направлення справи на додаткове розслідування.

Захисник в повній мірі підтримав заявлене підсудним клопотання.

Прокурор зазначила, що клопотання підсудного про направлення справи на додаткове розслідування не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення всіх учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання підсудного про направлення справи на додаткове розслідування підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дана кримінальна справа, в порушення вимог ст.22 КПК України (1960 року), розслідувана неповно та однобічно, слідством не вжито всіх необхідних заходів для всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Відповідно до ст.281 КПК України (1960 року), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, згідно матеріалів кримінальної справи підсудному ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення в умисному ухиленні від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також в службовому підробленні.

Проте, суд звертає увагу, що органом досудового слідства поверхнево розслідувано дану справу, не досліджено всі істотні обставини справи, а обвинувачення ґрунтується у великій мірі на припущеннях, що є недопустимим.

Так, відповідно до матеріалів справи, однією з основних підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності стали дані, які містяться в акті ДПІ м.Івано-Франківська №8863/23-1/24686551 від 04.10.2011 року, на підставі якого було винесено два податкові повідомлення-рішення №0001452301 та №0100032303 від 03.11.2011 року, якими було збільшено суму грошового зобов»язання ТзОВ «ЯКІВ» з податку на прибуток на суму 945062 грн. та податку на додану вартість на суму 791953 грн.

Проте, відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року податкові рішення-повідомлення №0001452301 від 03.11.2011 року та №0100032303 від 03.11.2011 року були скасовані. Вказана постанова залишена без змін ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року. В згаданих рішеннях суду міститься висновок про добросовісність дій платника податку ТзОВ «ЯКІВ», яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема з такими суб»єктами господарювання, як ТзОВ «Торгмонтажресурс», ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж» та підприємств ПП «МКМ-Сервіс». Про скасування судом податкових рішень-повідомлень, винесених на підставі акту ДПІ м.Івано-Франківська №8863/23-1/24686551 від 04.10.2011 року підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, головний державний податковий інспектор ДПІ в м.Івано-Франківську.

Відповідно, орган досудового слідства безпідставно та передчасно прийшов до висновку про те, що укладені підсудним ОСОБА_2 угоди є нікчемними. Згідно вимог ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Наявність договірних правовідносин між суб»єктами господарювання в даному випадку жодним чином не може вказувати на нікчемність укладених між ними договорів без прямого посилання на конкретну норму закону. На переконання суду встановлення в актах перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську факту нікчемності тих чи інших угод є неправомірним.

Вказані вище обставини підлягають ретельному дослідженню в ході проведення додаткового розслідування даної справи, зокрема, шляхом додаткового детального допиту всіх свідків, які мають значення по даній справі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 , ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 лише підтвердили, що кожен з них працюючи в ТзОВ «ЯКІВ» виконував свою ділянку робіт по прибиранню територій. При цьому свідки працювали позмінно. Чи укладались ТзОВ «ЯКІВ» інші угоди на виконання тих чи інших робіт, в тому числі щодо глибокої очистки плитки, свідкам не відомо і їх це не цікавило.

Свідок ОСОБА_23, головний інженер ДП «НЕК Укренерго» підтвердив факт укладення в 2010 році угоди з ТзОВ «ЯКІВ» щодо виконання відповідних робіт (чистки водостоків і дахів від снігу). Чи залучало ТзОВ «ЯКІВ» до виконання робіт інші спеціалізовані організації свідку не відомо. Зауважень до виконаних ТзОВ «ЯКІВ» робіт не було.

Суд звертає увагу, що судом вживались всі необхідні заходи до виклику та доставлення в судове засідання інших 45 свідків, заявлених стороною обвинувачення, однак, вони результату не дали, у зв»язку з чим права сторони захисту були обмежені в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, підсудного було позбавлено можливості допитати вказаних свідків, як під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді. Відповідно до рішення від 21.10.2010 року в справі «Корнєв і Карпенко проти України», Європейським судом з прав людини зазначено, що докази мають, як правило, подаватись у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права на захист. Як загальне правило пункти 1 і 3 (d) статті 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань або пізніше. Засудження не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. У вказаному рішенні Європейським судом з прав людини також зазначено, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому органу досудового слідства необхідно вжити додаткових оперативно-розшукових заходів щодо встановлення місцезнаходження цих свідків, з метою можливості їх повторного допиту, з врахуванням вимог 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проводячи додаткове розслідування, органу досудового розслідування необхідно надати належну та детальну оцінку даним, зазначеним у висновку економічного експертного дослідження №3 від 25.05.2012 року, відповідно до якого законодавчо-нормативно та документально підтверджено приріст балансової вартості ТзОВ «ЯКІВ» за 2009-2010 року, при коригуванні валових доходів підприємства, відповідно до п.5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не відповідає даним зазначеним в Акті ДПІ в м.Івано-Франківську №13973/23-1/24686551 від 18.08.2010 року.

Суд вважає, що з метою усунення всіх наявних суперечностей, органу досудового розслідування необхідно призначити по справі комплексну судово-бухгалтерську експертизу.

Додатковому ретельному дослідженню також підлягають взаємовідносини між діями ТзОВ «ЯКІВ» та ПП «Будгаранткомфорт». Суд звертає увагу, що представлені підсудним документи (накладні, податкові накладні, виписки з банківських установ щодо перерахування коштів за виконані роботи) між вказаними суб»єктами господарювання не були належним чином оцінені органом досудового слідства. При цьому, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24, зазначила, що нею проводилась перевірка ТзОВ «ЯКІВ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Будгаранткомфорт» лише на підставі документів, які їй було надано слідчим.

Органу досудового розслідування слід звернути увагу на те, що проведення процедури банкрутства ПП «Будгаранткомфорт» в 2012 році додатково вказує на відсутність ознак фіктивності вказаного товариства. Більше того, в постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2012 року в справі №44/283-б зазначено, що скаржник ДПІ у Голосіївському районі м.Києва не зверталося з грошовими вимогами до ліквідатора боржника ПП «Будгаранткомфорт» у встановленому законом порядку. При цьому, листом від 12.01.2012 року за №284/10/10-01 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС повідомила ліквідатора про відсутність у боржника станом на 07.02.2012 року податкового боргу (а.с.5-11 т.27).

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Таким чином, з врахуванням всіх згаданих вище обставин, суд вважає, що досудовим слідством не розслідувані в повній мірі обставини даної справи, а така неповнота та неправильність не може бути усунута в ході судового слідства, враховуючи необхідність здійснення великого обсягу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, а тому вказану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.22, 26, 273, 278, 281 КПК України (1960 року), суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1 КК України - повернути прокурору Івано-Франківської області для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - заставу, залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом семи діб з дня її винесення, шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

Суддя О.Б.Лазарів