Справа № 236/2903/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мірошниченко О.В.
за участю при секретаря Коровченко Г.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
24 жовтня 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтував тим, що 27 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №КТХRRХ09759427, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 1262,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 13.09.2013 року утворилась заборгованість в сумі 33699,53 грн. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 33699,53 грн., з них: 1194,16 грн. заборгованість за кредитом, 11368,65 грн., заборгованість за процентами, 783,36 заборгованість по комісії за користування кредитом, 18272,43 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 1580,93 штраф (процентна складова) та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В засіданні суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності (а.с.4), підтримав позов та просив його задовольнити.
В засіданні суду ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що дійсно уклала договір споживчого кредиту; при укладені договору - підписанні заявки позичальника ознайомилась з умовами надання споживчого кредиту та за весь час - 24.10.2007 року сплатила тільки одну суму 124 грн., не погодилась з розміром нарахованих відсотків, пені та штрафу, просила позовні вимоги задовольнити частково.
Вислухавши представника позивача і відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм кредитні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 27 вересня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №КТХRRХ09759427, відповідно до умов якого Банк останній надав строковий кредит у сумі у сумі 1262,40 грн. на строк 18 місяців з 27 вересня 2007 року по 27 березня 2009 року включно на придбання товару, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 46,08 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 210,40 грн. в обмін на зобов'язання ОСОБА_3 з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в за зазначеній Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умов) строки. Погашення заборгованості здійснюються в наступному порядку: щомісячно в період сплати, за який приймається період з 20 по 27 число кожного місяця Позичальник - ОСОБА_3 повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 123,16 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Згідно з п.4.2 Умов, при порушенні Позичальником зобовязань з погашення Кредиту, ОСОБА_3 сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 15,17% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Відповідно до Заяви від 27.09.2007 року комісія за проведення розрахунків по списанню та/або зарахуванню коштів, внесених готівковим/безготівковим шляхом на рахунки, зазначені кредитно-заставним договором становить 0,0 % від суми виданого кредиту.
Відповідач своїх зобовязань за договором не виконала: з 24 жовтня 2007 року здійснила один платіж на суму 124 грн. та в подальшому припинила погашення кредиту.
20 лютого 2010 року відповідач ОСОБА_3 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_2 після чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с 42).
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В заяві позичальника, завіреній особистим підписом відповідача зазначено, що ОСОБА_3 згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були їй надані в письмовому вигляді (а.с. 7-8).
Таким чином, підписуючи заяву позичальника від 27.09.2007 року, ОСОБА_3 була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі й з термінами позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, який встановлений сторонами тривалістю 5 років.
27 березня 2009 року ОСОБА_3 повинна була погасити кредит відповідно до умов Заяви, але порушила зазначені умови та в неї відповідно до розрахунків позивача виникла заборгованість в сумі утворилась заборгованість за кредитом в сумі 33699,53 грн., з них: 1194,16 грн. заборгованість за кредитом, 11368,65 грн., заборгованість за процентами, 783,36 заборгованість по комісії за користування кредитом, 18272,43 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 1580,93 штраф (процентна складова).
Відповідно до п. 5.5 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором сторонами встановлено тривалістю 5 років.
Банк звернувся до суду в межах п'ятирічного строку 24жовтня 2013 року
Стягнення пені за період з 28 березня 2009 року по 24 жовтня 2013 року не передбачено умовами укладеного договору, оскільки зазначені суми мають стягуватись протягом строку дії договору, а саме відповідно до п. 5.4 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником, тобто до 27 березня 2009 року.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З урахуванням цієї норми права, а також положень ст. 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).
Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 5.1 указаного кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2 та 2.2.3 Умов, щодо сплати винагород та процентів, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки. Також, відповідно до п. 5.3 указаного кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором більш ніж на 30 днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_3 підписуючи договір погодилася з його умовами, а банк, надавши кредит, виконав своє зобов'язання за договором.
За умовами кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню й штраф за порушення зобов'язання, але за різних підстав та за різні порушення зобов'язання.
Суд приходить до висновку, що розмір передбаченого пунктом .5.3 Умов надання споживчого кредиту штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості 1580,93 грн. позивачем розраховані вірно.
Однак, суд не звертає уваги на те, що кредитним договором встановлено п'ятирічний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені), тому що згідно з п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна скорочена позовна давність в один рік, яка продовженню не підлягає, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку проте, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 18272,43 грн., 500,00 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500,00 грн. та штрафу (процентної складової) в сумі 1580,93 грн. не підлягають задовленню у звязку зі спливом спеціального скороченого строку позовної давністі в один рік з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане Позичальником, тобто з 27 березня 2009 року.
Крім того, згідно з п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» кошти, які надані кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції є споживчим кредитом. Таким чином, ОСОБА_3 отримала споживчий кредит.
За умовами договору споживчого кредиту ОСОБА_3 зобовязалася повернути кредит та проценти за користування ним щомісячними платежами згідно з обумовленим в договорі графіком. Останній такий платіж вона повинна була здійснити 27 березня 2009 року.
Також судом установлено, що з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_3 сум неповернутого кредиту та процентів за користування ним Банк звернулася 24 жовтня 2012 року в межах пяти річного строку передбаченого п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту.
Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується судом незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30березня 2012 року.
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України № 6-116 цс13 від 06.11.2013 року
З огляду на викладене, суд приходить до висновку проте, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1194,16 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11368,65 грн. та заборгованісті по комісії за користування кредитом в сумі 783,36 грн. підлягають частковому задоволенню в межах пятирічного строку позовної давності.
Так, згідно з умовами кредитного договіру №КТХRRХ09759427 від 27 вересня 2007 року Банк надав ОСОБА_3 строковий кредит у сумі у сумі 1262,40 грн. на строк 18 місяців з 27 вересня 2007 року по 27 березня 2009 року включно зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 46,08 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 210,40 грн. Погашення заборгованості повинно було здійснюватися щомісячними платежами у сумі 123,16 грн в період з 20 по 27 число кожного місяця.
З урахуванням встановленого п. 5.5 Умов пятирічного строку позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом та винагороди та положень п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитним договором за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, в розмірі 7463,51 грн. зокрема:445,52 грн. заборгованості за кредитом; 6741,51 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 276,48 грн заборгованість по комісії за користування кредитом виходячи з наступного.
Відповідно до наданих представником позивача розрахунків щомісячна сума платежу в розмірі 123,16 грн. за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року складалася:
ПеріодТіло кредитуПроценти за користування кредитомФінансовий інструмент (комісія)ВсьогоЖовтень 200872,434,6546,08123,16Листопад 200873,034,0546,08123,16Грудень 200873,883,246,08123,16Січень 200974,552,5346,08123,16Лютий 200975,311,7746,08123,16Березень 200976,320,7646,08123,16Всього:455,5216,96276,48738,96
Відповідно до наведених даних заборгованість за кредитом за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року складає 738,96 грн., зокрема 455,52 грн. тіло кредиту; 16,96 грн. процентів, та комісії 276,48 грн.
У звязку з простроченням зобовязань з погашення Кредиту, ОСОБА_3 згідно з п.4.2 Умов, зобовязана сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,17% в місяць (182 % річних 15,17 х12 = 182), розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Виходячи з суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року в сумі 738,96 грн., 182% річних за 5 років складає: 738,96 грн. х 182% / 100 х 5 = 6 724,55 грн. З урахуванням 16,96 грн. - процентів, яки повинна була сплатити Банку ОСОБА_3 в разі належного виконання умов договору, загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача складає 6 724,55 + 16,96 = 6 741,51 грн.
Частково задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом, відсотками та винагородою суд виходив із доведеності невиконання відповідачкою своїх зобовязань за кредитним договором та пропуску позивачем строку позовної давності.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VI мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2013 року складала 1 147 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 337 грн. (а.с. 1).
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 7463,51 грн. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 229,40 грн. (7 463,51 х 1% = 74,63 грн., але не менш 229,40 грн.), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 256, 258, 261, 526, 527,530, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованості за кредитним договором № КТХRRХ09759427 від 27.09.2007 року; в розмірі 7463,51 грн. (Сім тисяч чотириста шістдесят три гривні 51 коп.), зокрема:
445,52 грн. заборгованості за кредитом;
6741,51 грн заборгованості по процентам за користування кредитом;
276,48 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
В інший частині позовних вимог відмовити у звязку з відсутністю підстав.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя -
Судове рішення № 36365478, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/2903/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: