Постанова № 36364, 29.06.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2006 р.

14:30

Справа № 1/166/06

м. Миколаїв

За позовом: Прокурор Ленінського району м. Миколаєва

/54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 52/ в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

/54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп.1/

До відповідача: Військова частина А 4465.

/54044, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 4/

про: стягнення 165 054, 12 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача:

Мезінов О.Г., довіреність від 02.03.2006р.

Від відповідача:

Саламатін О.В., довіреність від 28.02.2006р.

В засіданні бере участь прокурор

Давиденко А.В.

СУТЬ СПОРУ: стягнення за рахунок активів відповідача податкового боргу у сумі 165 054, 12 грн.

Відповідач заперечує проти позову з підстав зазначених у відзиві (а.с.74-76).

Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

відповідач зареєстрований, як юридична особа, знаходиться на податковому обліку у позивача і у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори.

На день звернення позивача з позовом відповідач має узгоджене податкове зобов’язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 2000р. по 2005 рік у сумі 163 984, 90 грн., що підтверджується розрахунками суми податку за 2000 –2005 роки (а.с.32-43).

На суму позову 1 069. 22 грн. /418, 04 грн. заборгованість по податку на додану вартість, 651, 18 грн. сума пені по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів/ позивачем не надано доказів існування узгодженої суми податкових зобов’язань.

Всього сума узгодженого податкового зобов’язання складає 163 984, 90 грн.

У строки, визначені пунктом 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач не погасив свої узгоджені податкові зобов’язання.

Припис пункту 5.4.1. вказаного вище закону передбачає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків і податковий орган має право звернутись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податку, як це передбачає пункт 3.1.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідача за рахунок його активів.

Разом з тим позов підлягає задоволенню частково з огляду на норму пункту 15.2.1. статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,яка визначає, що податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання.

Податкові зобов’язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І, ІІ, ІІІ квартали 2000 рік у сумі 17 853, 91 грн. узгоджені 15.01.2001 року, за 2001 рік у сумі 23 805, 22 грн. узгоджені 15.01.2002 року, за 2002 рік у сумі 26 892 грн. узгоджені 15.01.2003 року, за 2003 рік у сумі 26 893 грн. узгоджені 15.01.2004 року, за 2004 року у сумі 26 893 грн. узгоджені 15.01.2005 року, за 2005 року у сумі 49 413 грн. узгоджені 15.01.2006 року. Відповідачем сплачено 7 765, 23 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом 17.03.2006 року поза межами вказаного вище строку, тобто підстави для стягнення з відповідача податкового боргу по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2000-2002 роки на загальну суму 60 785, 90 грн. відсутні.

Не підлягає задоволенню і позовні вимоги у сумі 1 069, 22 грн. /418, 04 грн. заборгованість по податку на додану вартість, 651, 18 грн. сама пені по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів/, оскільки вищезазначена сума не є узгодженої у порядку п.4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто заборгованість у сумі 1 069, 22 не може вважатися податковим зобов’язанням відповідача.

Заперечення відповідача, що відповідно до ст.14 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Збройні Сили України” військові частини Збройних Сил України, звільнені від сплати всіх видів податків, у тому числі від податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів судом відхиляються, оскільки у відповідності зі ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування, тобто порядок оподаткування, надання пільг та звільнення від сплати податків визначає лише податкове законодавство. Закон України “Про Збройні Сили України” не відноситься до законів України про оподаткування і не може звільняти платників податків від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Отже, позов підлягає задоволенню частково у сумі 103 199 грн. (165 054, 12 –60 785, 90 –1 069, 22).

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути за рахунок активів з Війскової частини А 4465 /54044, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 4, код ЄДРПОУ 08228725/ на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова1, корп.1, код 33083927) 103 199 грн. податкового боргу.

В останній частині позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Л.I.Васильєва