Ухвала суду № 36359728, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м. Київ К/9991/47342/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011

у справі № 2а-1670/2356/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трубокомплекс-Кременчук»доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубокомплекс-Кременчук» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Трубокомплекс-Кременчук») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 21.01.2011 по 31.01.2011 була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Трубокомплект-Кременчук», за результатами якої був складений акт №387/15-322/33435179 від 31.01.2011, яким встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем 14.02.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411502/0/265.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його. Відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм Закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ «Трубокомплект-Кременчук» та ПП «Нафта- капітал», від якого платником податку сформовано податковий кредит на суму 793,33 грн. в листопаді 2010 року.

В акті вказано, що ПП «Нафта-капітал» згідно податкової звітності не має власного виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Актом від 17.01.2011 встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження, а 20.01.2011 підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ.

По ПП «Нафта-капітал» в ході проведення камеральної перевірки встановлено ряд порушень, внаслідок яких зроблено висновок про завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з ПДВ.

За таких обставин зроблено висновок про неправомірність формування ТОВ «Трубокомплект-Кременчук» податкового кредиту від ПП «Нафта-капітал» в листопаді 2010 року.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ТОВ «Трубокомплект-Кременчук» та ПП «Нафта-капітал» було укладено договір від 01.11.2010 за №01/11-2010 на купівлю-продаж товару.

На підтвердження дійсності укладення та виконання даної угоди позивачем надано суду видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, докази оплати господарської операції.

Таким чином, суди проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, правомірно дійшли висновку про відсутність в діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, а тому твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Отже, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, які дійшли до обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Трубокмплект-Кременчук» правомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти, спрямовані на оплату товару від ПП «Нафта-капітал». Звідси випливає, що позивачем не було вчинено заниження податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров