Ухвала суду № 36359632, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/66841/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача від відповідача Собко О.В. Лук'янцев С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012у справі № 2а-6854/11/2670за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»доКрасноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2012 № 0000071500, № 0000081500 та № 0000091500.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано клопотання про заміну Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання несвоєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за видобутий природний газ і газовий конденсат, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт № 174/40-058/30019775 від 26.12.2011;

- в акті перевірки вказано про порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, яке полягало у порушенні платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за видобуті природний газ і газовий конденсат за березень-вересень 2011 року, плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ кв. 2011 року (із затримкою строку сплати на 92 дні, 61 день та 49 днів);

- на підставі акта перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями, Красноградською МДПІ Харківської області 16.01.2012 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000071500, яким до позивача за вказані порушення застосовані штрафні санкції у розмірі 3 825 295,84 грн.;

- № 0000081500, яким до позивача за вказані порушення застосовані штрафні санкції у розмірі 2 992 068, 19 грн.;

- № 0000091500, яким до позивача за вказані порушення застосовані штрафні санкції у розмірі 801 217,80 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем були надані платіжні доручення по сплаті поточних податкових зобов'язань, проте, відповідачем вказані суми були зараховані в рахунок сплати податкового боргу позивача попередніх податкових періодів, який обліковувався за позивачем у зв'язку з прийняттям контролюючим органом рішення про скасуванням розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань. Зазначені дії податкового органу позивачем оскаржені не були.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими застосування податковим органом штрафних санкцій за порушення платником граничних строків сплати узгоджених зобов'язань, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 260 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) встановлений порядок обчислення податкових зобов'язань з рентної плати, в тому числі, за газовий конденсат, та строки їх сплати.

Відповідно до пп.263.1.1 п.263.1 ст.263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 названого Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу, а пунктом 87.9 цієї статті встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, зазначеною нормою встановлений обов'язок відповідача у разі наявності у платника податків податкового боргу здійснювати зарахування сплачених коштів без врахування призначення платежу, визначеного платником у платіжному документі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач шляхом подання платіжних доручень вніс визначені ним у податкових розрахунках грошові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, з рентної плати за природний газ та газовий конденсат.

Проте, з врахуванням вищенаведених положень Податкового кодексу вказані кошти, що сплачені позивачем за поточними зобов'язаннями, відповідачем правомірно були зараховані в погашення податкового боргу позивача попередніх періодів.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що податковим органом обґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби) його правонаступником - Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

2. Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний