Ухвала суду № 36358130, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. справа № 808/1805/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Чабаненко С.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Агроснаб-Запоріжжя 2005»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» у лютому 2013 року звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000862210 від 12.10.2012.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби у період з 10.09.2012 по 14.09.2010 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» з питання дотримання вимог податкового законодавства при правових взаємовідносинах з ПП «Автопромресурс Н09» за період з 01.07.2010 по 30.09.2010, за результатами якої складено Акт № 82/22-10/33210737 від 21.09.2012.

Враховуючи висновки Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000862210 від 12 жовтня 2012 року, яким ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 260825,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 65206,25 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» з ПП «Автопромресурс Н09», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 9 місяців 2010 року на суму 260825,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно зі статтею 5 вищевказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема, належать і суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 Закону передбачено, що не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в ході перевірки встановлено відсутність у ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» товарно-транспортних накладних, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій, здійснених з ПП «Автопромресурс Н09».

Проте суд апеляційної інстанції знаходить не обґрунтованими такі висновки податкового органу з огляду на наступне.

Підпунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з пунктом 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» та ПП «Автопромресурс Н09» було укладено договір поставки запасних частини до сільськогосподарської техніки № 0802 від 02.08.2010, на виконання якого були виписані податкові та видаткові накладні, а також проведено оплату, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку та платіжними дорученнями.

Поставлені ТМЦ були оприбутковані та надалі реалізовані контрагентам-покупцям ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005», що підтверджується податковими та видатковими накладними, виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що факт здійснення господарських операцій між ПП «Агроснаб-Запоріжжя 2005» та ПП «Автопромресурс Н09» підтверджується належними та достатніми первинними документами, які містяться в матеріалах справи, що є підставою для віднесення сум валових витрат за вказаною угодою до витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Окрім того суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що відсутність ТТН не може бути слугувати єдиною підставою для визнання безтоварності господарських операцій за наявності всіх інших обов'язкових та належно оформлених первинних документів.

Доводи апелянта щодо встановлення постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 в кримінальній справі № 1-301/11 факту створення ПП «Автопромресурс Н09» без мети реального здійснення господарської діяльності, що в свою чергу свідчить про укладення позивачем угод з вказаним контрагентом з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд апеляційної інстанції також знаходить необґрунтованими та зазначає, що вказаною постановою встановлено лише факт створення ПП «Автопромресурс Н09» з метою прикриття незаконною діяльності.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаною постановою не встановлено жодних фактів здійснення ПП «Автопромресурс Н09» будь-якої незаконної діяльності у сфері господарювання.

Додатково колегія суддів зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, так само як й протиправна діяльність посадових осіб цього контрагента, встановлена вироком суду.

Факт таких порушень вимог чинного законодавства з боку контрагента позивача та його посадових осіб може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти за ланцюгом постачання. Проте такі обставини не були доведені відповідачем

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в адміністративній справі № 808/1805/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 05 листопада 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.І. Ясенова