Постанова № 36356380, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2013 рокуСправа №827/2888/13-а15 год. 17 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,

за участю: позивача, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 13.05.1999 року;

представника відповідача, Прокуратури міста Севастополя, Скворцової Ганни Михайлівни довіреність № 05/2-1362 вих. № 13 від 04.12.2013 року;

представника відповідачів, Прокуратури Гагарінського району м. Севастополя та заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В., Зімовнова Юрія Вікторовича, довіреність № 45-6772 від 12.12.2013 року та № 45-6869 від 16.12.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Севастополя, Прокуратури Гагарінського району м. Севастополя, заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя. Просить визнати порушення статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та порушення "Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в прокуратурі м. Севастополя" в частині не доведення відомостей до відома запитувача у письмової формі рішення про відстрочку відповіді на інформаційний запит.

Також просить за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" та порушення "Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації в прокуратурі м. Севастополя" у частині не доведення до відома запитувача у письмової формі рішення про відстрочку відповіді на інформаційний запит, винних осіб притягнути до юридичної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу зі сплатою до Державного бюджету України.

Визнати у відповіді заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. від 27.08.2013 р. безпідставне віднесення інформації до службової або інформації з обмеженим доступом.

За безпідставне віднесення інформації до категорії інформації з обмеженим доступом притягнути заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. до юридичної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу зі сплатою до Державного бюджету України.

Визнати порушення прокурором Гагарінського району м. Севастополя Примаковим В.В. наказу Генерального прокурора України № 52 від 06.05.2011 (з доповненнями від 03.04.2013) у частині пункту 10 Переліку відомостей, яки складають службову інформацію у документах органів України, яки зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідях прокурора Гагарінського району м. Севастополя Примакова В.В. від 17.05.2013 та 28.05.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.12.2013 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача прокуратуру Гагарінського району м. Севастополя, в якості третього відповідача залучено заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог. Зазначив, що під час судового засідання у Гагарінському районному суді м. Севастополя з приводу оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, колишній слідчий прокуратури Гагарінського району м. Севастополя ОСОБА_6, під час надання пояснень слідчому судді, заявив, що в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесена кримінальна справа № 995020 за обвинуваченням ОСОБА_1 09.08.2013 року позивач звернувся до Прокуратури міста Севастополя з запитом на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме, просив у разі достовірності інформації вказати посадову особу, яка прийняла дане процесуальне рішення, вказати за ознаками яких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України здійснюється досудове розслідування і вказати, під яким системним номером зареєстровано дане кримінальне провадження. 27.08.2013 р. отримана відповідь з порушенням строків розгляду запита про надання публічної інформації від заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В., який не є розпорядником даної інформації. Вважає, що відповідач порушив строки розгляду запита про надання публічної інформації, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, Прокуратури міста Севастополя, заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у запереченнях. Також зазначив, що 12.08.2013 р. прокуратурою міста Севастополя зареєстрований інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.08.2013 р. з питань досудового розслідування кримінальної справи прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. 16.08.2013 р. інформаційний запит ОСОБА_1 направлений належному розпоряднику, прокурору Гагарінського району м. Севастополя з одночасним повідомленням про це запитувача. Строк розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачів, прокуратури Гагарінського району м. Севастополя та заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В., проти задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях. Також зазначив, 20.08.2013 р. прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя зареєстрований інформаційний запит ОСОБА_1 Відлік строку розгляду запиту починається з дня отримання запиту. Частиною першою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. З урахуванням вихідних днів, відповідь на запит ОСОБА_1 надана у перший робочий день 27.08.2013 та запитувана інформація віднесена до службової, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 121 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII (далі - Закон № 1789), повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1789, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939) встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 2939 визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно з пунктом 1 статті 19 Закону № 2939, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Стосовно доводів позивача про визнання порушення статті 22 Закону України № 2939 в частині не доведення до відома у письмової формі рішення про відстрочку надання відповіді на інформаційний запит, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 12.08.2013 р. прокуратурою міста Севастополя зареєстрований інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.08.2013 р. з питань досудового розслідування кримінальної справи прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939 та Інструкції про порядок забезпечення доступу до публічної інформації у прокуратурах районного рівня, підпорядкованих прокуратурі міста Севастополя, затвердженої наказом прокурора міста Севастополя від 08.10.2012 р. № 162 (далі Інструкція № 162), прокуратура Гагарінського району м. Севастополя є розпорядником публічної інформації, якою володіє, зокрема, інформації, яка отримана або створена в процесі здійснення своїх повноважень, передбачених законодавством, та яка перебуває у його володінні.

Частиною третьої статті 22 Закону № 2939 передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

16.08.2013 р. прокуратурою міста Севастополя інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.08.2013 р. направлений належному розпоряднику - прокурору Гагарінського району м. Севастополя з одночасним повідомленням про це запитувача (а.с. 68).

Таким чином, прокуратура міста Севастополя, під час направлення за належністю інформаційного запита ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства до прокуратури Гагарінського району м. Севастополя діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

20.08.2013 р. прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя зареєстрований інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.08.2013 р. Відлік строку розгляду інформаційного запиту починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Частиною першою статті 20 Закону № 2939 встановлено, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки День Незалежності (24 серпня) припав на вихідній день (субота), відтак КЗпП України додав один день на свято у понеділок - 26 серпня.

Таким чином, оскільки 26.08.2013 р. вихідний день, відповідь ОСОБА_1 надана заступником прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайовим В.В. 27.08.2013 р., в перший робочий день, не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, позовні вимоги про визнання порушення статті 22 Закону України № 2939 в частині не доведення до відома у письмової формі рішення про відстрочку надання відповіді на інформаційний запит не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами справи.

Щодо вимог позивача про визнання у відповіді заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. від 27.08.2013 р. необґрунтоване віднесення інформації до службової або до інформації з обмеженим доступом, слід зазначає наступне.

Листом від 27.08.2913 р. № 45-4640 заступником прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайовим В.В. дано роз'яснення ОСОБА_1 що, відповідно до статті 2 Закону № 2939, дія Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Крім цього, роз'яснено, що правовідносини щодо надання запитуваної інформації є кримінально-правовими, а не публічно - правовими, а тому з огляду на питання, яке порушено у запиті, повинно розглядатися у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (а.с.8).

Згідно з частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до пункту 10 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які містяться у документах органів прокуратури України, затвердженому наказом Генерального прокурора України від 06.05.2011 р. № 52 (із доповненнями від 03.04.2013), відомості, які зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань відносяться до службової інформації.

Таким чином, заступник прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайовий В.В. обґрунтовано відніс запитувану ОСОБА_1 інформацію до службової, а тому у задоволенні цієї часини вимог слід відмовити.

Що стосується вимог про притягнення винних осіб та заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, право на складання протоколу законодавцем покладено на прокурора або уповноважену їм особу з числа працівників прокуратури, а розгляд вказаного протоколу - на суд.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Дисциплінарним статутом прокуратури України зазначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури належать Генеральному прокурору України, прокурору Автономній Республіці Крим, областей, міста Києва та прирівняних до них прокурорів.

На підставі викладеного, вимоги про притягнення винних осіб та заступника прокурора Гагарінського району м. Севастополя Крайового В.В. до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на законі, тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Вимога позивача про визнання порушення прокурором Гагарінського району м. Севастополя Примаковим В.В. наказу Генерального прокурора України № 52 від 06.05.2011 (з доповненнями від 03.04.2013) в частині пункту 10 Переліку відомостей, яки складають службову інформацію у документах органів України, яки зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідях прокурора Гагарінського району м. Севастополя Примакова В.В. від 17.05.2013 та 28.05.2013 не обґрунтована, тому що з наданих доказів не вбачається порушення наказу Генерального прокурора України № 52 від 06.05.2011 (з доповненнями від 03.04.2013)

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи представники відповідачів довели суду правомірність своїх дій. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами встановленими судом.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не засновані на законі, не обґрунтовані, та підстави для задоволення адміністративного позову, відсутні.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та постанова підписана 27.12.2013 р.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько