Постанова № 36356168, 25.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року 16:30Справа № 808/7502/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіпаки А.В.

при секретарі Корольові О.О.

за участю:

представника позивача Колеснік О.Г.

представника відповідача Маріхін К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, які полягали у невизнанні як податкова декларація уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року з додатками. Крім того, просив суд визнати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року з додатками такими, що подані та прийняті 30.08.2013 із відображенням цих даних в особовій картці платника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що єдиною підставою для не прийняття податкової декларації є відсутність або недостовірність заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48, п. 49.8 ст. 49 ПК України. Вважає, що позивачем було надано уточнюючі декларації з додатками, які містять усі обов'язкові реквізити, що підтверджено отриманням квитанцій. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначив, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту СДПІ) повідомляє, що 30.08.2013р. Публічним акціонерним товариством «Український графіт» подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний №9087715821 від 30.08.2013р.) в якій зазначено наявність додатків ПН у кількості 3 шт., відповідно подані 3 додатка ПН за вхідними №№9087715822, 9087715823, 908771824.

Крім того 30.08.2013 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 рік (реєстраційний №9087715816 від 30.08.2013р.) в якій зазначено наявність додатків ПН у кількості 4 шт. та відповідно подані 4 додатка ПН за вхідними №№9087715808, 9087715812. 9087715809, 9087715815.

У зв'язку з тим, що декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком з початку року наявність додатків ПН за підсумками року не може бути меншою ніж за три квартали. Таким чином до декларації за 2012рік не додано один додаток ПН, що є порушенням вимог чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Свідоцтва А00 №195009 публічне акціонерне товариство «Український графіт» 27.09.1994 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості юридичної особи за адресою: 69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20.

Судом встановлено, що позивач засобами телекомунікаційного зв'язку 30.08.2013 подав до податкових органів в електронній формі уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний № 9087715821 від 30.08.2013) з додатками, та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року (реєстраційний № 9087715816 від 30.08.2013) з додатками, що підтверджується відповідними квитанціями про одержання податкового документа в електронному вигляді (Квитанціями № 1), та квитанціями про приймання податкового документа в електронному вигляді (Квитанціями № 2).

Відповідачем листом від 05.09.2013 № 1368/10/3000 «Про невизнання податкової звітності» було повідомлено ПАТ «Український графіт», що даним уточнюючим деклараціям з додатками присвоєно статус «Не визнано, як податкова декларація», оскільки декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком з початку року і наявність додатків ПН за підсумками року не може бути меншою ніж за три квартали, так як до декларації за 2012 рік не додано один додаток ПН. Крім того, у додатку ПН (вх. Реєстраційний № 9087715808 від 30.08.2013 до уточнюючої податкової декларації підприємства за три квартали 2012 року (реєстраційний № 9087715816 від 30.08.2013) місцезнаходження нерезидента (Королівство Бахрейн) не відповідає назві країни США та коду країни (за класифікатором держав світу).

Згідно із п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього ПКУ. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2 ст. 48 ПКУ, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПКУ, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно із п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, що і було зроблено позивачем.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПКУ передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9. ст.. 49 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 (далі Редомендації), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом ) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 Кодексу ).

Підпунктом 4.7 п. 4 Рекомендацій на етапі приймання документів податкової звітності інспектори, які здійснюють приймання, виконують перевірку оформлення документів відповідно до загальних вимог та наявність обов'язкових додатків до декларацій.

Згідно із п.п. 4.9 п. 4 Рекомендацій за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою.

Підпунктами 4.13.6-4.13.7 Рекомендацій визначено, що у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній:

- формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;

- перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;

- розшифровує електронний звіт;

- перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;

- перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;

- перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;

- формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

- імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;

- завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача;

- завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач засобами телекомунікаційного зв'язку 30.08.2013р. подав до податкових органів в електронній формі уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний № 9087715821 від 30.08.2013р.) з додатками, та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року (реєстраційний № 9087715816 від 30.08.2013р.) з додатками. Подання уточнюючих податкових декларацій з додатками підтверджено відповідними квитанціями про одержання податкового документа в електронному вигляді (Квитанціями № 1,) та квитанціями про приймання податкового документа в електронному вигляді.

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що у податкового органу були відсутні підстави у невизнанні як податкова декларація уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року з додатками, оскільки чинним законодавством не передбачено такі підстави невизнання податкової звітності у зв'язку з тим, що наявність додатків ПН за підсумками року не може бути меншою ніж за три квартали та як невідповідність місцезнаходження нерезидента назві країни та коду країни, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог відносно визнання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік з додатками та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року з додатками такими, що подані та прийняті 30.08.2013 із відображенням цих даних в особовій картці платника, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, а тому суд не вправі перебирати на себе не властиві йому функції.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України ст.ст. 159-163, 186

КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, що полягали у невизнанні як податкової декларації - уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (реєстраційний № 9087715821 від 30.08.2013) з додатками та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року (реєстраційний № 9087715816 від 30.08.2013) з додатками.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «Український графіт» (ЄДРПОУ 00196204) суму судового збору у розмірі 17 грн. 20 коп. (сімнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака