Постанова № 36356130, 17.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 818/8638/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Соловей Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8638/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовною заявою до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця), якому просить суд:

- скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 13.05.2013 р. №805130000/2013/000090/1 про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 546047,84 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на судовий збір в розмірі 1097,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 січня 2013 року між ПАТ «СУМИХІМПРОМ» (покупець) та ЗАТ «Білоруська калійна компанія» (продавець) укладено контракт №2013-0004, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/Україна.

Відповідно до умов договору (п. 1 Додаткової угоди №4 від 01.04.2013 р.) ЗАТ «Білоруська калійна компанія» здійснювало поставку ПАТ «СУМИХІМПРОМ» калію хлористого по контрактній ціні 365 доларів за 1 метричну тону протягом квітню 2013 року.

Доказами такої поставки є:

- рахунки - фактури на оплату калію хлористого від 22.04.2013 р. №536, №537, №538, №539, №540, №541, №542, №543, №544, №545, №546, №547, № 548, №549, №550;

- рахунки - фактури від 24.04.2013 р. №591, №590, №589, №588, №587, №586, №585, №584, №582, №581;

- рахунки-фактури від 25.04.2013 р. №580, №583, №594, №593, №592;

- рахунки-фактури від 27.04.2013 р. №611, №612, №613, №614, №615, №616, №617, №618, №619, №620, №621, №622, №623, №624, №625;

- рахунки-фактури від 30.04.2013 р. №647, №648, №649, №650, №651, №652, №653, №654, №655, №656, №657, №658, №659, №660, №661;

- платіжні доручення в іноземній валюті від 26.04.2013 р. №243, від 30.04.2013 р. №249, від 07.05.2013 р. №253 на загальну суму 1677747,09 євро (оплата в євро передбачена додатковою угодою), залізничні накладні від 22.04.2013 р., 24.04.2013 р., 25.04.2013 р., 27.04.2013 р., 28.04.2013 р., від 30.04.2013 р. на загальну кількість товару 5000000 кг.

З метою митного оформлення позивачем 08.05.2013 р. подана митна декларація (МД) №805130000/2013/005121, згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 5000000 кг, вартістю 14587225,00 грн. (при курсі долара США 7,993).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (365 дол. США за 1 метричну тону).

13.05.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000090/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 433 долари США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК України).

13.05.2013 Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00089.

За заявою позивача придбаний товар (калій хлористий) митним органом було випущено у вільний обіг у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 365 дол. США за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 14.05.2013 р. №805130000/2013/005236.

Позивач вважає прийняте рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 МК України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

Так, ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за піною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Норми ч. 1 та 2 ст. 53 МК України позивачем виконано у повному обсязі, оскільки було надано повний пакет документів передбачений Митним кодексом України

Крім того, з врахуванням вимоги відповідача позивачем також були надані додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 29.01.2013 р. №05/258, лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 02.11.2012 р. №05/4098 лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.04.2013 р. №1714, копія Указу Президента Республіки Білорусь від 25.08.2005 р. №398.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного вбачається, що витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржене рішення прийнято з дотриманням вимог митного законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.05.2013 р. Сумською Митницею прийнято рішення №805130000/2013/000090/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 433 долари США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00089 (а.с. 174-182).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань митної справи, а тому підстави для визнання недійсними рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03 січня 2013 року між ПАТ «Сумихімпром» (покупець) та ЗАТ «Білоруська калійна компанія» (продавець) укладено контракт №2013-0004, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/Україна (а.с. 8-16)

Відповідно до умов договору (п. 1 Додаткової угоди №4 від 01.04.2013 р.) ЗАТ «Білоруська калійна компанія» здійснювало поставку ПАТ «СУМИХІМПРОМ» калію хлористого по контрактній ціні 365 доларів за 1 метричну тону протягом квітню 2013 року.

На підтвердження поставки позивачем надано до суду:

- рахунки - фактури на оплату калію хлористого від 22.04.2013 р. №536, №537, №538, №539, №540, №541, №542, №543, №544, №545, №546, №547, № 548, №549, №550;

- рахунки - фактури від 24.04.2013 р. №591, №590, №589, №588, №587, №586, №585, №584, №582, №581;

- рахунки-фактури від 25.04.2013 р. №580, №583, №594, №593, №592;

- рахунки-фактури від 27.04.2013 р. №611, №612, №613, №614, №615, №616, №617, №618, №619, №620, №621, №622, №623, №624, №625;

- рахунки-фактури від 30.04.2013 р. №647, №648, №649, №650, №651, №652, №653, №654, №655, №656, №657, №658, №659, №660, №661 (а.с. 18-77);

- платіжні доручення в іноземній валюті від 26.04.2013 р. №243, від 30.04.2013 р. №249, від 07.05.2013 р. №253 на загальну суму 1677747,09 євро (оплата в євро передбачена додатковою угодою);

- залізничні накладні від 22.04.2013 р., 24.04.2013 р., 25.04.2013 р., 27.04.2013 р., 28.04.2013 р., від 30.04.2013 р. на загальну кількість товару 5000000 кг. (а.с. 78-80).

З метою митного оформлення 08.05.2013 р. позивачем подана митна декларація (МД) №805130000/2013/005121, згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 5000000 кг, вартістю 14587225,00 грн. (при курсі долара США 7,993) (а.с. 156-157).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (365 дол. США за 1 метричну тону).

13.05.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000090/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 433 долари США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с. 174-175)

13.05.2013 року Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00089 (а.с.176-182).

За заявою позивача придбаний товар (калій хлористий) митним органом було випущено у вільний обіг з визначенням митної вартості в розмірі 365 дол. США за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 14.05.2013 року №805130000/2013/005236.

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації від 14.05.2013 року №805130000/2013/005236 склала 14 587 225,00 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений підприємством до сплати ПДВ склав 2 917 445,00 грн. (14 587 225,00 х 20%).

Митна вартість товару згідно рішення митного органу від 13.05.2013року №805130000/2013/000090/1 склала 17 317 464,19 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений Сумською митницею до сплати ПДВ склав 3 463 492,84 грн. (17 317 464,19 х 20%)

Різниця між ПДВ визначеним до сплати відповідачем та ПДВ визначеним до сплати позивачем склала 546 047,84 грн. (З 463 492,84 -2 917 445,00 ).

Відповідно до ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У свою чергу, згідно з ч. 1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5. ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної тості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.2 статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до підпунктів 2.4 - 2.7, 2.9 - 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Разом з тим, в процесі дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових митної вартості товарів, заявлених позивачем у митній декларації року, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці встановлено наступні обставини.

Поставка даного товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 2013-0004 від 3 січня 2013 року, укладеним позивачем із білоруською фірмою ЗАТ «Білоруська калійна компанія».

Відповідно до пункту 3 контракту виробником товару та вантажовідправником є ВАТ «Білоруськалій», Білорусь, Мінська обл., м. Солігорськ, вул. Коржа, 5. В той же час, у МД № 805130000/2013/005121 у графі 2 відправником вказано також і ЗАТ «Білоруська калійна компанія».

08.04.2013 року згідно з п. 10 (а) контракту купівлі-продажу № 2013-0004 від 03 січня 2013 року, покупатель производит предварительную оплату не позднее, чем за 5 дней до отгрузки товара банковским переводом в размере 100% стоимости подлежащей поставки партии товара на основании счета продавца».

Відповідно до п. 12.4 контракту № 2013-0004 право собственности и риск потери или повреждения товара переходять от продавца к покупателю, когда товар передан в распоряжение покупателя на пограничном пункте, который согласовывается в дополнительных соглашениях к настоящему Контракту, после пересечения границы Беларусь/Украина. Дата передачи права собственности одновременно является и датой отгрузки товара покупателю».

Згідно залізничних накладних товар був переданий ПАТ «Сумихімпром» 20.04.2013 року, 24.04.2013 року, 25.04.2013 року, 27.04.2013 року , 28.04.2013 року та 30.04.2013 року.

Крім того, в рахунках - фактурах від 22.04.2013 року №536-550; від 24.04.2013 року №№581-582,584-591; від 25.04.2013 року №№580, 583, 592 - 594; від 27.04.2013 року №611-625; від 28.04.2013 року №632-646; від 30.04.2013 року №647-661 міститься інформація про необхідність здійснення розрахунку покупця за товар впродовж 5 банківських днів з дати відвантаження.

Тобто, на момент подання митної декларації до митного оформлення оплата по рахункам станом на 20.04.2013 року вже мала відбутися.

Проте, позивачем під час митного оформлення не надано належних доказів оплати за придбаний товар.

Відповідно до пункту 4 ч.2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Тобто, подача до митного органу платіжних документів є обов'язком позивача, а не правом.

Під час митного оформлення позивачем було надано платіжне доручення №№ 243 ( інвойс 536-550, 553- 567) №249 ( інвойс 580 - 594) № 253 (інвойс 611- 625, 632-661).

Проте, суд зазначає, рахунки - фактури №553 - 567 згідно платіжного доручення №243 від 26.04.2013 року до митного органу не подавалися.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).

Так, у відповідності до ч.3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Керуючись ч. 3-4 статті 53 Митного кодексу України, 08.05.2013 року інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості витребувано наступні додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг,пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту) (а. с. 165).

08.05.2013 року позивачем вчинено запис ж звороті декларації митної вартості про неможливість надання будь - яких інших документів (а. с. 165).

Інших документів декларантом позивача надано не було та запропоновано інспектору митниці перейти до проведення консультації.

Згідно з ч. 21 статті 58 Митного кодексу України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У відповідності до ч.5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, пунктом 6 Указу Президента України від 25 серпня 1994 року встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд погоджується з висновками відповідача про те, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Згідно ч.2-3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

У зв'язку з викладеним, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, між митним органом і декларантом проведено консультацію, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці вищезазначеної декларації митної вартості.

При цьому, декларантом власноручно вчинено запис про те, що консультацію проведено (а. с. 166).

Відповідно до ч.1-2 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому, їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Таким чином, враховуючи, що декларантом не спростовано факт впливу взаємозв'язку з продавцем товару на ціну товарів, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не були підтверджені документально та не піддавалися обчисленню, суд приходить до висновку, що Сумською митницею правомірно було визначено митну вартість товарів на підставі митної декларації №805130000/2013/005121 від 08.05.2013 року) згідно зі статтею 59 Митного кодексу України.

Отже, Сумською митницею, з урахуванням приписів ст.ст. 51, 53-55, 59, 61 Митного кодексу України та зважаючи на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2013 р. №805130000/2013/000090/1 відповідно за другорядним методом .

Таким чином, суд приходить до висновку, що Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому підстави для визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 23.12.2013 року