Постанова № 36355986, 11.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року (о 12 год. 35 хв.) Справа № 808/8528/13-а м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку у розмірі 6575,06 грн.

Вимоги позову обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що податковий борг з земельного податку у розмірі 6575,06 грн. виник внаслідок самостійного нарахування відповідачем податкових зобов'язань згідно Декларації № 9003911199 від 04.02.2013 за січень - серпень 2013 року. З метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 ПК України ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 151 від 05.11.2012. Заборгованість з земельного податку у розмірі 6575,06 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 11.12.2013 на адресу суду надав заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 48605), відповідно до якої позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку у розмірі 2475,41 грн. Крім того, просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку у розмірі 2475,41 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 11.12.2013 надав суду клопотання (вх. № 48609) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» (ідентифікаційний код 20476555) є юридичною особою, яка зареєстрована 20.02.2003 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 04.02.2013 за 2013 рік вх. № 9003911199, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку на загальну суму 10 044,27 грн., щомісячний платіж за січень - листопад 2013 року становить 837,02 грн., за грудень 2013 року - 837,05 грн.

У зв'язку з частковою сплатою податкового зобов'язання заборгованість відповідача з земельного податку за січень - серпень 2013 року становить 2475,41 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу поштою направлено податкову вимогу від 05.11.2012 № 151 на суму 10 567,00 грн., яка отримана представником відповідача 08.11.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як встановлено п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку на 2013 рік, проте узгоджене зобов'язання за січень - серпень 2013 року у розмірі 2475,41 грн. не було сплачено в установлені законодавством строки.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 05.11.2012 № 151 отримана представником відповідача 08.11.2012.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1 - 95.3. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з земельного податку у розмірі 2475,41 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

За приписами ч. 2 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Як встановлено ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» (ідентифікаційний код 20476555) податковий борг з земельного податку у розмірі 2475,41 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 41 копійка) до бюджетів Заводського району на рахунок 33219811700004, код платежу 13050100, отримувач: УК у Заводському районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025372, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак