Постанова № 36355913, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2013 р. Справа №801/11052/13-а

(16:28) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - Перескокова О.В. дов.,

від відповідача - Лемтюжнікова Н.В., дов.

Суть спору:

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Сімферополь АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 799,2грн. за жовтень-листопад 2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", Постанову Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Відповідачем були надані суду письмові заперечення проти позову, основні з яких такі, що відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, на рівні районних управлінь Пенсійного фонду та відділень ВД Фонду ані Законом України № 1105 ні Порядком відшкодування не передбачено, дані про особу, якої виплачується пенсія, не співпадають з даними, якій встановлена інвалідність; позовні вимоги є необґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За жовтень, за листопад 2012року Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим було проведено щомісячну звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, про що складено відповідний акт, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

П. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.

Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Отже, позивач та відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

З урахуванням п.3 ч.2 ст.17 КАС України, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, дана справа є справою адміністративною юрисдикції.

Згідно списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що не прийняті до заліку відповідачем та не відшкодована складає, зокрема по особам:

1) ОСОБА_3

- основний розмір пенсії - 247грн.;

- витрати на виплату та доставку пенсії - 0,98 грн.;

2) ОСОБА_4

- основний розмір пенсії - 246,88грн;

- витрати на виплату та доставку пенсії - 1,96грн.;

3) ОСОБА_5

- основний розмір пенсії - 300грн;

- витрати на виплату та доставку пенсії - 2,38грн.

Законодавством, що регулює спірні відносини у цій сфері є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105 від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

З метою виконання норм, зазначених у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону №1105.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Повноваження органів Пенсійного фонду мають відношення до призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом №1105, адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 04.03.03 р. № 5-4/4, зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р., якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно п. 4 названого Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про агальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до ст. 46 Закону України № 1105, проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того, ст. 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998 року (далі - Основи) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Позивачем були понесені витрати на виплату основного розміру пенсій у сумі 793,88грн., а також витрати на доставку основного розміру пенсій у сумі 5,32грн. за жовтень, листопад 2013року, в тому числі по особам ОСОБА_3; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 ст. 25;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплено аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України № 1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Страховими виплатами, відповідно до ст. 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Страхові виплати здійснюються за умови настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Тобто обов'язковою умовою настання страхового випадку є причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий.

Підтвердженням настання страхового випадку та наявності причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями постраждалого під час того, як трапився останній, є акт про нещасний випадок, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого та інш., про що вказано у п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10.

З урахуванням положень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності випливає, що відшкодування шкоди потерпілим здійснює саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з особою, та виробництвом, де працювала остання, тобто нещасний випадок повинен мати місце саме при здійсненні особою робочих обов'язків за відповідною посадовою інструкцією при здійсненні виробничих функцій.

Особа ОСОБА_5, по якому позивачем заявлені суми заборгованості до відшкодування, отримав другу групу інвалідності безстроково внаслідок отримання трудового каліцтва, про що складено акт про нещасний випадок № 2 та свідчить витяг акту огляду МСЕК - довідка серії МСЕ 3-12 НК № 019805.

Нарахування та виплата основного розміру пенсії ОСОБА_5 підтверджується даними особового рахунку НОМЕР_1.

Відповідачем не прийнято до відшкодування суму основного розміру пенсії та витрат на її виплату та доставку по особі ОСОБА_5, у зв`язку з тим, що у витягу з акту огляду у МСЕК - довідка Серії Д-70 № 526141, № 002572, №025752, №033176, № 068989, № 092341 визначено "ОСОБА_5", замість "ОСОБА_5", що на думку позивача свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі, на підставі того, що дані про особу, якій виплачується пенсія, не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність. Скорочення, яке було опущено працівниками медичної установи, «ОСОБА_5» не змінює по батькові пенсіонера, не оже трактуватись інакше, ніж "ОСОБА_5".

В той же час в миатеріалах пенсійної справи наявні витяги з акту огляду у МСЕК - довідка № 070943 выд 12.06.1992р., № 120900 від 19.06.1996р., № 091879 від 15.06.1997р., № 003692 від 15.06.1999р., № 024107 від 15.06.2001р., в яких імя пенсіонера викладено повністю - «ОСОБА_5».

В даних трудової книжки НОМЕР_2, в Акті про нещасний випадок на виробництві № 2, Довідці про присвоєння ідентифікаційного номера, в даних витягу з акту огляду у МСЕК - довідка Серії МСЕ 3-12 НК № 019805 та в даних паспорта громадянина України ім`я особи вказано саме ОСОБА_5; дані про особу, якій виплачується пенсія, співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність.

Вся інша інформація, яка вказана у витягу з акту огляду у МСЕК - довідках, в яких визначено "ОСОБА_5", замість "ОСОБА_5", щодо року народження, місця проживання, місця роботи та отримання травми, діагнозу співпадає з усіма даними песнійної справи ОСОБА_5

Таким чином, матеріалами пенсійної справи ОСОБА_5 підтверджується:

- особа, якій встановлена інвалідність та виплачується пенсія,

- наявність причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з особою, та виробництвом, де працювала остання.

Особа ОСОБА_3, по якому позивачем заявлені суми заборгованості до відшкодування, отримав третю групу інвалідності безстроково внаслідок отримання трудового каліцтва, про що складено акт про нещасний випадок № 1 та свідчить виписка з акту огляду МСЕК - довідка серії КРМ-Р-82 № 016914.

Згідно з розпорядженням ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням; період встановлення інвалідності - з 12.12.1983 р.

Нарахування та виплата основного розміру пенсії ОСОБА_3 підтверджується даними особового рахунку НОМЕР_5.

По особі ОСОБА_3 відповідачем не прийнято до відшкодування суму основного розміру пенсії та витрат на її виплату та доставку, у зв`язку з тим, що в акті про нещасний випадок на виробництві № 1 від 18.08.1983 р. ім`я особи визначено "ОСОБА_3", замість "ОСОБА_3", а у витягу з акту огляду у МСЕК - довідка Серії КРМ-Р-82 № 016914 побатькові особи визначено "ОСОБА_3", замість "ОСОБА_3", що на думку позивача свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі, на підставі того, що дані про особу, якій виплачується пенсія, не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність. Крім того, позивачем було заявлено, що акт про нещасний випадок на виробництві № 1 від 18.08.1983 р. не було завірено печаткою підприємства, де працював потерпілий від нещасного випадку.

Всі інші дані, які є в матеріалах пенсійної справи, та ідентифікують ОСОБА_3, зокрема, дані трудової книжки НОМЕР_3, подання підприємства щодо призначення пенсії з інвалідності від 09.12.1983 г. № 25, картки фізичної особи -платника податків, дані паспорта громадянина України щодо ІПН, адреси місця проживання, року народження, місця роботи та отримання травми, діагнозу співпадають.

Дані про діагноз особи, встановлений внаслідок нещасного випадку на виробництві співпадають у акті про нещасний випадок на виробництві № 1 від 18.08.1983 р. з даними витягу з акту огляду у МСЕК - довідка Серії КРМ-Р-82 № 016914. Акт про нещасний випадок на виробництві № 1 від 18.08.1983 р. є належним чином завірений печаткою підприємства, де працював потерпілий від нещасного випадку і де стався нещасний випадок, зокрема печаткою Кримського підприємства "Кримтехпром".

Таким чином, матеріалами пенсійної справи ОСОБА_3 підтверджується:

- особа, якій встановлена інвалідність та виплачується пенсія,

- наявність причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з особою, та виробництвом, де працювала остання.

Особа ОСОБА_4, по якому позивачем заявлені суми заборгованості до відшкодування, отримав третю групу інвалідності безстроково внаслідок отримання трудового каліцтва, про що складено акт про нещасний випадок № 3 та свідчить витяг акту огляду МСЕК № 091262.

Згідно з розпорядженням ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням; період встановлення інвалідності - з 01.01.1996 р.

Нарахування та виплата основного розміру пенсії ОСОБА_4 підтверджується даними особового рахунку НОМЕР_4.

По особі ОСОБА_4 відповідачем не прийнято до відшкодування суму основного розміру пенсії та витрат на її виплату та доставку, у зв`язку з тим, що позивачем до пенсійної справи була додана копія, а не оригінал акту про нещасний випадок на виробництві № 3 від 17.08. 1995 р.

Всі дані, які є в матеріалах пенсійної справи та ідентифікують ОСОБА_4, зокрема, дані стосовно року народження, місця проживання, найменування підприємства, на якому мав місце нещасний випадок на виробництві, професії, дати нещасного випадку на виробництві, діагнозу співпадають та підтверджуються витягом із акту огляду у МСЕК - довідки Серії МСЕ № 091262, даними трудової книжки, рішенням про призначення пенсії від 28.03.1996 р., довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера, даними паспорта громадянина України. Обставини несчасного випадку в акті Н-1 не взагалы не вказані, а вказані стисло: «порушення технікі безпеки при утриманні оброблюваної деталі».

Таким чином, матеріалами пенсійної справи ОСОБА_4 підтверджується:

- особа, якій встановлена інвалідність та виплачується пенсія,

- наявність причинно-наслідкового зв'язку між нещасним випадком, що стався з особою, та виробництвом, де працювала остання.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначено також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягають відшкодуванню відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині стягнення основного розміру пенсій та витрат на їх доставку за жовтень, листопад 2013року по особам ОСОБА_3 основний розмір пенсії - 247грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 0,98 грн.; ОСОБА_4 основний розмір пенсії - 248,84грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,96грн.; ОСОБА_5 основний розмір пенсії - 300,00 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 2,38грн.

Мають місце правові підстави для стягнення сум основного розміру пенсій, виплачених вищевказаним особам, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК у розмірі 799,20грн.

Судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 26.12.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь АР Крим (ОКПО 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (ОКПО 20725930) 799,20грн. (сімьсот дев'яносто девять гривень двадцять копійок) витрат з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрат на виплату і доставку вказаних пенсій за жовтень, листопад 2013року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.