Постанова № 36354990, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2013 року № 826/16511/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

до Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління

юстиції Львівської області

про визнання дій протиправними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (далі - ПАТ «Ерде Банк») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області (далі - ВДВС Бориславського МУЮ Львівської області) про визнання протиправними дій відповідача по поверненню виконавчого документа стягувачеві; визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.10.2013 ВП № 33063663.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме через те, що стягувач - ПАТ «Ерде Банк» відмовився залишити за собою майно, не реалізоване під час виконання рішення. Поте такі обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідним листом позивач виявив бажання залишити за собою майно виставлене на торги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмової позиції щодо поданого адміністративного позову не надав, витребовувані судом копії матеріалів виконавчого провадження суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 24.01.1999 №606-ХІV (далі -Закон №606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: …4) виконавчі написи нотаріусів…

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Так, 15.06.2012 державним виконавцем ВДВС Бориславського МУЮ Львівської області на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 165 від 15.05.2012 було відкрито виконавче провадження № 33063663.

За даним виконавчим написом було звернено стягнення на нежиле приміщення майстерні 1Г, загальною площею 1010,9 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659»; на нежиле приміщення адмінкорпусу 2В, загальною площею 296,7 кв.м, що розташоване за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659».

За рахунок коштів виручених від реалізації у встановленому порядку предмета стягнення, задовольнити наступні вимоги стягувача - ПАТ «Ерде Банк» в сумі 652 187 грн.

У зв'язку з тим, що боржником в добровільний строк борг не було сплачено, державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику - ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659», лише в межах суми боргу.

Так, 03.07.2012 державним виконавцем було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 для роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження та оцінки описаного майна. Оцінювач - ОСОБА_1 оцінив вартість описаного та арештованого майна - нежилих приміщень майстерні літ. « 1-Г» та адмінкорпусу літ. « 2-Б», що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Борислава, вул. Братів Лисиків, № 1 без врахування ПДВ може становити 700 2670 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013 були призначені перші прилюдні торги, початкова ціна лоту -700 260 грн., які не відбулись у зв'язку із відсутністю покупців.

У зв'язку з тим, що 14.06.2013 повторні торги з реалізації предмета іпотеки - нежиле приміщення майстерні 1Г, загальною площею 1010,9 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659»; на нежиле приміщення адмінкорпусу 2В, загальною площею 296,7 кв.м, що розташоване за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659», ВДВС Бориславського МУЮ Львівської області направило на адресу ПАТ «Ерде Банк» лист від 01.07.2013 № 09-21/2403 щодо можливості залишення за відповідачем нереалізованого на торгах майна на підставі ст.62 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявою від 26.07.2013 ПАТ «Ерде Банк» виявило бажання залишити за собою нереалізоване майно на торгах, проте вказувало на помилку в розрахунках суми відповідачем, оскільки вважає, що сума коштів повинна розраховуватись не від початкової суми нереалізованого майна - 700 260 грн., а від другої суми - 525 195 грн.

При цьому 10.10.2013 державним виконавцем було прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.3 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», яку позивач вважає протиправною та такою, що винесена в порушення вимог законодавства України.

Таким чином, внаслідок прийняття оскаржуваної постанови стало неможливим набуття та належного оформлення права власності позивача на предмет іпотеки - нежиле приміщення майстерні 1Г, загальною площею 1010,9 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул. Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659»; на нежиле приміщення адмінкорпусу 2В, загальною площею 296,7 кв.м, що розташоване за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Братів Лисиків,1, яке належить ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659».

Частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 2 Розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Зокрема, частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, норми Закону України «Про іпотеку» при реалізації предмета іпотеки носять спеціальний характер по відношенню до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 49 Закону України «Про іпотеку» передбачені права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Як визначено цією статтею, якщо перші прилюдні торги не відбулися, то призначаються другі прилюдні торги. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше, ніж на 25 відсотків від початкової ціни продажу предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. Якщо другі прилюдні торги не відбулися, то протягом десяти днів з дня оголошення іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України «Про іпотеку» державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалась відповідно до вимог вказаного Закону.

Ч.3 ст. 21 Закону України «Про заставу» передбачено, що якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах).

Стаття 62 Закону України «Про виконавче провадження» регулює порядок продажу арештованого майна, а не майна, що перебуває в іпотеці, але норми цієї статті також встановлюють, що до розрахунків приймається початкова ціна продажу на других прилюдних торгах.

Ч.9 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Згідно виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 165 від 15.05.2012, розмір заборгованості ТзОВ «Бориславське автотранспортне підприємство 24659» перед позивачем становить 652 187 грн. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах відповідно становила 525 195 грн.

Стаття 47 Закону України «Про іпотеку» передбачає: якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.

Отже, державний виконавець після передачі позивачу відповідних документів для оформлення прав власності на предмет іпотеки повинен був продовжити стягнення.

Подальше оформлення свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів здійснюється нотаріальними органами.

Стаття 72 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів видаються на підставі акта про те, що будинок (квартира) залишено за стягувачем у зв'язку з тим, що торги не відбулися.

Проте, в порушення встановленого законом порядку та терміну на адресу позивача не були направлені протокол і акт про реалізацію предмета іпотеки (про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися), постанова про передачу нежитлових приміщень стягувачу в рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу для прийняття у власність предмета іпотеки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому постанову Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.10.2013 ВП № 33063663 слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області щодо повернення виконавчого документа стягувачеві.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції Львівської області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.10.2013 ВП № 33063663.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур