Постанова № 36354931, 25.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 грудня 2013 р. №820/8732/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Радутний О.С., відповідача - Нартової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна", з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , в якому з урахуванням уточнень просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000224200 від 20.05.2013 року, № 0000414200 від 20.09.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, проти позову заперечував, з посиланням на матеріали перевірки та письмові заперечення, зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов, посилаючись на матеріали перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна", зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна", з питання дотримання податкового законодавства по правовим відносинам з ТОВ «Буд-Перспектива» з податку на прибуток за І квартал 2012р.та податку на додану вартість за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., ТОВ «РГБ Продакшн» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 30.09.2010р., ТОВ «Арх-Ательє» з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та податку на додану вартість за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р., ТОВ «Роздрібторг» з податку на прибуток за І півріччя 2012 року та податку на додану вартість за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., ТОВ «Кондор Інновейшн» з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., ТОВ «Трой Інтернешнл» з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., ІП «Аврора» з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та податку на додану вартість за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. , про що складено акт №258/42.0-10/00383231 від 30.04.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби були винесені податкове повідомлення-рішення №0000214200 від 20.05.2013 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 270810,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 180540,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 90270,00 грн.; №0000224200 від 20.05.2013 року про визначення податкового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 134241,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 89494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44747, 00 грн.

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Межрегіональним головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників №3884/10/10-233 від 31.07.2013 р. , податкове повідомлення -рішення від 20.05.2013р. №0000214200 було частково скасовано у частині зменшення суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4572,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000224200 від 20.05.2013 року залишено без змін. Рішенням Міністерства доходів та зборів від 04.09.2013 р. №10352/6/99-99-10-01-15 залишено без змін рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги та податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 20.05.2013р. №0000214200 та №0000224200, а скаргу без задоволення.

У зв'язку зі зменшенням нарахованого грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000414200 від 20.09.2013 року, яке було отримано позивачем 24.09.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи. Отже з огляду на положення п.п. 60.1.3 п. 60.1, п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення №0000214200 від 20.05.2013р. вважається відкликаним та таким, що втратило чинність на момент розгляду справи.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки №258/42.0-10/00383231 від 30.04.2013 року висновки відповідача про порушення Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна":

-п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1. п.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 201.4, 201.6, «г» п.201.1, п.201.10 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України - завищено податковий кредит на загальну суму 180539,68 грн., у т.ч. по періодам: по декларації за серпень 2010 року на 10543,22 грн., по декларації за вересень 2010 року на 7742,0 грн., по декларації за лютий 2012 року на 17586,0грн., по декларації за червень 2012 року на 84834,5грн., по декларації за липень 2012 року на 59833,96грн., що призвело до заниження суми ПДВ , яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 180539,68 грн.

-пп.134.1.1 п.134.1 ст.134,п.п.138.1.1 п.138.1, п.п.138.8.1 п. 138.8 п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 89494,0 грн., в т.ч. за півріччя 2012року на 87992,0 грн., за 3 квартали 2012 року на 1502,0грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи у вищезазначені періоди ПАТ "Філіп Морріс Україна" як правонаступник ЗАТ "Філіп Морріс Україна" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Трой Інтернешнл", ТОВ "Кондор Інновейшн", ТОВ "Буд-Перспектива" , ТОВ "РГБ Продашн", ТОВ "Арх-Ательє", ТОВ "Роздрібторг".

Також, між позивачем, Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Трой Інтернешнл " (як продавцем) було укладено договір поставки №РМU/11-045 від 10.05.2011 року.Відповідно п 1.1. договору продавець зобов'язується поставляти покупцю товар на підставі та у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього визначену договором ціну. Ціна товару без ПДВ вказується в замовленні, та включає в себе вартість пакування, маркування, тари та транспортування (п. 2.2 договору). Оплата товару вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів банком покупця з рахунку покупця (п. 2.6 договору) Поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDР поставка зі сплатою мита (м. Київ, вул. Електротехнічна, 45) (Інкотермс 2000) ( п. 3.1. договору) (а.с. 230-237 т. 1)

Зазначена господарська операція з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: рахунком №72 від 18.06.2012р., видатковою накладною №82 від 18.06.2012р., податковою накладною №11 від 18.06.2012р., прибутковим ордером №5000568950 від 18.06.2012р.,платіжним дорученням від 17.07.2013р. (а.с. 235-239 т.1), заявкою на придбання, замовленням до договору. (а.с. 101, 119,120 т. 4)

Також, між ПАТ "Філіп Морріс Україна" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Інновейшн " (як продавцем) було укладено договір поставки №РМU/11-065 від 01.07.2011 року. Відповідно п 1.1. договору продавець зобов'язується поставляти покупцю товар на підставі та у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього визначену договором ціну. Ціна товару без ПДВ вказується з замовленні, та включає в себе вартість пакування, маркування, тари та транспортування.(п. 2.1 договору). Поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDР поставка зі сплатою мита (м.Київ) (Інкотермс 2000) ( п. 3.1. договору) (а.с. 215-219 т. 1)

Зазначена господарська операція з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною №86 від 13.07.2012р., прибутковим ордером №5000580147 від 13.07.2012р., податковою накладною №18 від 13.07.2012р., платіжним дорученням №801567, рахунком №92 від 13.07.2012 р., видатковою накладною №81 від 06.07.2012р., прибутковим ордером №5000577262 від 06.07.2012р., податковою накладною №12 від 06.07.2012р., платіжним дорученням №798518, рахунком №87 від 06.07.2012 р. (а.с. 220-229 т.1), заявками на придбання, замовленнями до договору. (а.с. 119-142 т. 3)

ПАТ "Філіп Морріс Україна" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Перспектива" (як покупцем) було укладено договір поставки №PMU/111-195 від 20.12.2011 року. Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується за завданням покупця виготовити та поставити продукцію, а покупець зобов'язується оплатити продукцію, виготовлену та поставлену належним чином. Детальний опис продукції, порядок та строки її виготовлення та поставки містяться у технічному завданні, замовленні, тощо, що підписується сторонами, є додатком до договору і його невід'ємною частиною. Технічне завдання, замовлення тощо повинно бути підписане уповноваженими представниками покупця і постачальника та скріплене печатками обох сторін (п.1.2 договору). Ціна продукції без ПДВ вказується у технічному завданні, замовленні, тощо. (п.2.1 договору). Поставка продукції здійснюється на умовах DDP (Київ, Україна, вул. Електротехнічна,45)(Інкотермс 2000) (п.4.1 договору) Право власності на продукцію переходить до покупця в момент підписання уповноваженою

особою покупця відповідного товаророзпорядчого документу, засвідчуючого прийомку продукції покупцем (п.4.3 договору) (а.с. 152-157)

Зазначена господарська операція Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною № 130 від 15.02.2012 р., прибутковим ордером № 5000534045 від 15.02.2012 р., платіжним дорученням № 749238 (а.с. 158-160 т. 1), замовленням до договору (а.с. 243-244 т. 3)

ПАТ "Філіп Морріс Україна" (як покупцем) та ТОВ "РГБ Продашн" (як постачальником) було укладено договір поставки №012006/G06-002 від 05.04.2006 року.Відповідно п 1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується придбати наступні нетютюнові матеріали: згідно додатку до цього Договору (Специфікації) (які в подальшому іменуються «Матеріали»). Матеріали повинні поставлятися у відповідності з закупівельним замовленням покупця ( п. 1.2. договору) Ціна матеріалів вказується в замовленні, та включає в себе вартість пакування, маркування, тари, та транспортування. Ціна матеріалів в замовленні визначається без врахування ПДВ, який вказується у відповідному рахунку-фактурі ( п. 2.1. договору) Поставка матеріалів здійснюється продавцем на умовах DDР поставка зі сплатою мита (...назва місця призначення) (Інкотермс 2000), на адресу покупця, вказану останнім у відповідному замовленні, в термін, визначений покупцем, та погоджений з продавцем у відповідному замовленні. (а.с. 179-183 т. 1)

Зазначена господарська операція з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: додатковою угодою №1 від 25.04.2006р. №2 від 18.07.2007р. до Договору поставки №012006/606-002 від 05.04.2006 р., видатковою накладною №144 від 04.08.2010р., прибутковим ордером №5000400810 від 05.08.2010р., податковою накладною №151 від 04.08.2010р., платіжним доручення №558498, рахунком №СФ-00134 від 04.08.2010р., видатковою накладною №162 від 19.08.2010р., прибутковим ордером №5000406051 від 25.08.2010р., податковою накладною №169 від 19.08.2010р., платіжного доручення №563249, рахунком №СФ-00148 від 19.08.2010р., видатковою накладною №155 від 13.08.2010р., податковою накладною №162 від 13.08.2010р., видатковою накладною №157 від 13.08.2010р., податковою накладною №164 від 13.08.2010р., прибутковим ордером №5000403083 від 18.08.2010р., платіжного доручення №562028, рахунком №СФ-00146 від 13.08.2010р., рахунком №СФ-00147 від 13.08.2010р., видатковою накладною №141 від 03.08.2010р., прибутковим ордером №5000400566 від 03.08.2010р., податковою накладною №147 від 03.08.2010р., платіжного доручення №558226, рахунком №СФ-00131 від 03.08.2010р., видатковою накладною №165 від 27.08.2010р., прибутковим ордером №5000407800 від 01.09.2010р., податковою накладною №171 від 27.08.2010 р., платіжним дорученням №567765, рахунком №СФ-00152 від 27.08.2010р., рахунком №СФ-00158 від 01.09.2010р. (а.с. 184-214 т.1), замовленнями на придбання (а.с. 31,32, 45,53 т.4)

ПАТ "Філіп Морріс Україна" та ТОВ "Роздрібторг" було укладено договір про надання послуг №9КА297 від 01.01.2012 року. Відповідно п. 2 договору, роздрібний торговець зобов'язується за винагороду від Філіп Морріс надати право розмістити обладнання і матеріали Філіп Морріс в пункті торгівлі, в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього, та надати інші послуги, передбачені цим договором (а.с. 121-130)

Зазначена господарська операція з придбання послуг підтверджується первинними документами, а саме: рахунком № СФ-0000053 від 31.05.2012 р., актом виконаних робіт б/н. від 31.05.2012 р., податковою накладною № 209 від 31.05.2012 р., платіжним дорученням № 789080, (а.с. 131-137 т. 1)

ПАТ "Філіп Морріс Україна" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" (як виконавцем) було укладено договір №ВК-297/11 від 30.11.2011р. Відповідно п 1.1. договору виконавець зобов'язується виконати якісно і в узгоджений сторонами термін роботи на об'єктах замовника. Детальний опис робіт, місце проведення робіт, технічне завдання і вартість робіт вказуються в офіційному замовленні замовника до цього Договору, які є невід'ємною частиною договору. Здача-приймання виконаних робіт оформляється підписанням двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт (п.2.1 договру). 3а виконані роботи замовник виплачує виконавцю суму, що вказується у відповідному замовленні до договору .(п.3.1 договру) ( а.с. 161-163)

Зазначена господарська операція підтверджується первинними документами, а саме:актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.06.2012 р. № б/н., локальним кошторисом № 2-1-1 (Форма №4), податковою накладною №154 від 30.06.2012 р., платіжним дорученням № 798528, договірною ціною, актом приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2012р. № 1 (Типова форма № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3), податковою накладною №143 від 31.07.2012р., платіжним дорученням №820277, рахунком №ВК-297-11-3 від 30.07.2012р. (а.с. 164-178 т.1), заявкою на придбання послуг, довіреністю на підписання актів виконаних робіт (а.с. 208,209,211 т. 3)

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність та з 01.04.2011 року втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування податкового кредиту виникли в тому числі до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення правовідносин.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість з 2011 року регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Правила обрахування податку на додану вартість у 2010 році регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Аналогічний припис містить в п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт.

Отриманий товар оприбуткований на складі, що підтверджується наданими до суду приходними ордерами, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий товар, послуги (роботи) позивачем проведені в повному обсязі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

Факт придбання товару та отримання послуг (робіт) підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами, замволеннями, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, актами списання матеріальних цінностей, актами здачі приймання виконаних робіт.

Умовами договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Кондор Інновейшн", ТОВ "Трой Інтернешнл", ТОВ "РГБ Продашн", ТОВ "Буд-Перспектива" передбачено, що постачання товарів супроводжується оформленням товарно-транспортної накладної. З письмових пояснень позивача вбачається, що під час виконання договорів, сторони відступили від даної умови з огляду на необов'язковість застосування товарно-транспортних накладних в діяльності суб'єктів господарювання.

Згідно правил Інкотермс передбачено, що на умовах DDP поставка здійснюється постачальником у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки, при цьому такий термін передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Отже посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних, суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи поставка товару здійснювалась на умовах DDP (Інкотермс 2010) на склад позивача м. Київ вул. Електротехнічна 45. Факт знаходження у позивача офісу та складу за адресою м. Київ вул. Електротехнічна 45, підтверджується договором оренди № PMU/11-191 від 01.01.2012 року, який міститься в матеріалах справи. (а.с. 213-227 т. 3)

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами іншого результату, ніж придбання товару, послуг та виконання робіт. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту №258/42.0-10/00383231 від 30.04.2013 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акт про проведення перевірки відносно ТОВ "Кондор Інновейшн" від 23.11.2012 року №5481/22-521/37653305 та на акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки" відносно ТОВ "Арх-Ательє" від 13.11.2012 року №1888/22-40/31515812, ТОВ "Буд-Перспектива" від 12.06.2012року №181/22-5/30640305, ТОВ "РГБ Продашн" від 30.11.2012 № 2367/22-5/31484774, ТОВ "Роздрібторг від 16.11.2012 №4961/22-03/37402304, ТОВ "Трой Інтернешнл" від 26.12.2012р №5710/22-2/36387390.

При цьому суд зазначає, що акти про неможливість проведення звірки відносно контрагентів позивача з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксує факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Також суд зауважує, що згідно довідки про результати зустрічної звірки ТОВ «Роздрібторг» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ПАТ «Філіп Морріс Україна» за період травень, липень 2012 року № 2007/22.3/37402330 від 04.06.2013 року підтверджено господарські операції між ТОВ «Роздрібторг» та ПАТ «Філіп Морріс Україна» в тому числі в травні 2012 року. (а.с. 138-151 т.1)

Посилання відповідача на заяву ОСОБА_4, судом не приймається до уваги, оскільки з аналізу положень ст. ст. 69, 70, ч. 4 ст 72 КАС України вказана заява не може бути належним доказом у адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер господарських операції позивача з ТОВ "Буд-Перспектива". Так інформація про винесення вироку у кримінальній справі на момент прийняття рішення відсутня, а належних доказів того, що підписи на первинних документах виданих ТОВ "Буд-Перспектива", від імені керівника контрагента здійснено іншими особами суду не подано.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, пслуг (робіт) у ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "РГБ Продашн", ТОВ "Арх-Ательє", ТОВ "Роздрібторг", ТОВ "Кондор Інновейшн", ТОВ "Трой Інтернешнл".

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, послуг (робіт) які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" вимог п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1.,7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 201.4, 201.6, «г'» п.201.1, п.201.10 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.200.1,200.2 ст.200 Податкового Кодексу України.

Щодо встановленого відповідачем порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134,п.п.138.1.1 п.138.1, п.п.138.8.1 п. 138.8 п.п.138.10.3 п.138.10ст. 138 Податкового Кодексу України по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Арх-Ательє", ТОВ "Роздрібторг" слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання послуг, проведення розрахунків, підтверджується договорами, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Отримання послуг від ТОВ "Арх-Ательє" обумовлено ремонтом та технічним обслуговування кондиціонерів, які знаходяться в орендованому позивачем приміщенні за адресою м. Київ вул. Елетротехнічна 45 та від ТОВ "Роздрібторг" у зв'язку з розміщенням обладнання та матеріалів в пунктах продажу тютюнової продукції Філіп Морріс.

Отримання таких послуг, відповідає видам господарської діяльності позивача,оскільки згідно довідки АА№673186 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" є: виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що позивач мав право на формування витрат по операціях з ТОВ "Арх-Ательє", ТОВ "Роздрібторг", за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем послуги були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій і які б підтверджували висновки акту перевірки №258/42.0-10/00383231 від 30.04.2013 року про вчинення позивачем дій, які руйнують систему оподаткування в України та об'єктивно приводять до порушення інтересів держави та суспільства в цілому.

Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд встановив, що укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем валових витрат, відповідач суду не подав, а судом таких обставин не встановлено.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до до складу витрат суми витрат на оплату вартості отриманих послуг, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання викладених вище умов договірних відносин.

Отже суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134,п.п.138.1.1 п.138.1, п.п.138.8.1 п. 138.8 п.п.138.10.3 п.138.10ст. 138 Податкового Кодексу України при формуванні витрат за даними взаємовідносинами.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування з податку на прибуток та податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень - рішень №0000224200 від 20.05.2013 року, № 0000414200 від 20.09.2013 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби №0000224200 від 20.05.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000414200 від 20.09.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.