Постанова № 36354819, 11.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 925/1209/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Коротун О.М.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013р. (повний текст підписано - 19.09.2013р.)

у справі №925/1209/13 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом ОСОБА_2

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

3) ОСОБА_5

4) ОСОБА_6

5) ОСОБА_7

6) ОСОБА_8

7) ОСОБА_9

8) ОСОБА_10

9) ОСОБА_11

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Черкаської області передані позовні вимоги ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" по другому питанню порядку денного, яке міститься в протоколі №2 від 03.08.2010 р., про виключення зі складу учасників СТОВ "Зоря" ОСОБА_2, оскільки вона своїми діями перешкоджає СТОВ "Зоря" у досягненні ним своїх статутних зобов'язань, а також рішення загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" по п'ятому питанню порядку денного, яке міститься у протоколі №2 від 03.08.2010 р. загальних зборів, яким було залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 від 09.07.2010 р. про її вихід із складу учасників товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що рішенням загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ Зоря " (далі - СТОВ „ Зоря ") по другому питанню порядку денного загальних зборів учасників СТОВ „ Зоря " (далі - Загальні збори), яке міститься в Протоколі № 2 від 03.08.2010 року загальних зборів, було виключено позивача зі складу учасників СТОВ „Зоря" оскільки остання своїми діями перешкоджає СТОВ „ Зоря " у досягненні ним своїх статутних зобов'язань. Однак відповідачем в протоколі не зазначено жодного факту, який би підтверджував наявність зазначеної підстави, а наведені обставини не свідчать про наявність конкретних фактів перешкоджання позивачем, як учасником товариства, в досягненні цілей СТОВ "Зоря". Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 р. у справі № 925/1209/13 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" по другому питанню порядку денного від 03.08.2010 року, про виключення зі складу учасників СТОВ "Зоря" ОСОБА_2 В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 року у справі № 925/1209/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнко В.В. № 925/1209/13 від 23.10.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 925/1209/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1209/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.

На підставі апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013р. у справі №925/1209/13, Київським апеляційним господарським судом, у відповідності із ст. 98 ГПК України, ухвалою від 23.10.2013р. порушено апеляційне провадження.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника позивача (вх. №09-11/18313) надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. враховуючи перебування судді Гончарова С.А. у відпустці, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року враховуючи неявку представники третіх осіб 1-2, 4-6, 8-9 розгляд справи було відкладено на 11.12.2013 року.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013р у справі № 925/1209/13 скасувати частково, а саме в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів СТОВ «Зоря » від 08.08.2010 року та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники третіх осіб 3,7 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013р у справі № 925/1209/13.

Представники третіх осіб 1,2 4-6, 8, 9 в судове засідання 11.12.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб 1,2 4-6, 8, 9.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції 19.12.1997 року рішенням установчих зборів учасників СТОВ „ЗОРЯ" (Протокол № 1) шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства „ЗОРЯ" було створено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ЗОРЯ" (далі - СТОВ „ЗОРЯ") та затверджено Статут СТОВ „ЗОРЯ" (далі - Статут в редакції 1997 року).

На підставі цього 19.12.1997 року між десятьма засновниками СТОВ „ЗОРЯ", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11 був укладений Установчий договір про створення СТОВ „ЗОРЯ" (далі - Установчий договір 1997 року).

25.12.1997 року установчі документи СТОВ „ЗОРЯ" були зареєстровані Черкаською районною державною адміністрацією, про що свідчить відповідний напис на титульній сторінці Статуту в редакції 1997 року (реєстраційний № 000127, розп. № 521) .

У відповідності до п. 17 Установчого договору 1997 року Статутний фонд СТОВ „ЗОРЯ" складає 11000,00 грн. При цьому частка кожного з десятьох учасників в Статутному капіталі СТОВ „ЗОРЯ" складає 10 (десять) %, що в грошовому виразі дорівнює 1100,00 грн. В якості вкладу кожний учасник вносить належний йому майновий пай у майні Колективного сільськогосподарського підприємства „ЗОРЯ" вартістю 1100,00 грн.

З 19.12.1997 року позивач є учасником СТОВ „ЗОРЯ", який володів часткою в статутному капіталі СТОВ „ЗОРЯ" в розмірі 10 (десять) %, що в грошовому виразі дорівнює 1100,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" від 27.12.1999 р. виключено із складу учасників ОСОБА_6

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" від 23.04.2003 р. виключено із складу учасників ОСОБА_3

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Зоря" від 29.12.2003 р. виключено із складу учасників ОСОБА_16 у зв'зку із її смертю та виділено частку у майні товариства спадкоємцю останньої ОСОБА_17

На загальних зборах учасників СТОВ "Зоря" 17.02.2005 р. було затверджено статут товариства у новій редакції відповідно до якого учасниками товариства є ОСОБА_4 (частка в статутному фонді 6880 грн., що становить 51%), ОСОБА_5 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_7(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_8(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_9(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_10(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_2(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%).

09.07.2010 року позивачем на ім'я Загальних зборів СТОВ "Зоря" була подана заява про вихід ОСОБА_2 з числа учасників СТОВ „ЗОРЯ", також вона просила виплатити вартість майна СТОВ „Зоря", пропорційну її частці в статутному капіталі, що становить 10 (десять) відсотків та просила виплатити їй частину прибутку, отриману СТОВ „Зоря" до моменту її виходу зі складу учасників.

Заява від 09.07.2010 року була отримана СТОВ „Зоря" 13.07.2010 року. Доказом відправки та доказом вручення Заяви від 09.07.2010 року є опис від 09.07.2010 року, Фіскальний чек від 09.07.2010 року № 8927, Повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзв'язку (прийомний № 208).

03.08.2010року відбулися збори учасників СТОВ „Зоря" з насупним порядком денним:

- про підсумки жнив ранніх зернових та завдання по своєчасному і якісному проведенню комплексу осінньо-польових робіт в господарстві;

- про виключення зі складу учасників СТОВ „Зоря" ОСОБА_2;

- про розподіл часток у статутному фонді СТОВ „Зоря" ;

- про затвердження статуту СТОВ „Зоря" у новій редакції;

- розгляд заяв та звернень.

Вказане рішення оформлено протоколом №2. від 03.08.2010 р. З протоколу вбачається, що на зборах були присутні 6 (шість) осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Зборами прийнято рішення по другому питанню порядку денного про виключення позивача зі складу учасників СТОВ „Зоря" оскільки позивач своїми діями перешкоджаю СТОВ „Зоря" у досягненні ним своїх статутних завдань. В протоколі по цьому питанню зазначено: "виключити позивачку зі складу учасників пропонується на підставі п.п.5.5, 5.9 Статуту товариства, ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", у зв'язку з постійним порушенням ОСОБА_2 статуту СТОВ "Зоря", псування ділової репутації товариства, з постійними зверненнями ОСОБА_2 до різних контролюючих органів правопорядку з завідомо неправдивою інформацією, в результаті чого підприємство постійно зазнавало збитків, відриваючи своїх працівників від виконання своїх посадових обов'язків за для встановлення істини по завідомо неправдивій інформації, яка надавалась ОСОБА_2 вищевказаним органам, що не знайшло підтвердження. Також ОСОБА_2 намагалась ввести підприємство у додаткові збитки, інсценувавши нещасний випадок на виробництві, а саме враження електричним струмом, що при проведенні перевірки, як комісією у складі працівників підприємства так і відповідними контролюючими органами не знайшли свого підтвердження".

Заява позивача від 09.07.2010 року була залишена без розгляду (п'яте питання порядку денного Загальних зборів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ч.4 ст.12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України «Про господарські товариства».

Згідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», що також кореспондується з ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, та. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства з обмеженою відповідальністю і законом.

Згідно норм п. 8.1 статуту відповідача вищим органом Товариства є збори його учасників. Черговість та порядок скликання зборів передбачені п.п. 8.4-8.6 Статуту СТОВ «Зоря» та відповідають чинним на момент прийняття статуту нормам законодавства.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції яка діяла на момент прийняття рішення зборів учасників) встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до положень п. 8.6. статуту відповідача про проведення зборів учасники повідомляються шляхом вивішення оголошення в загальнодоступному місці біля приміщення Дирекції Товариства.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - постанова пленуму) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В пункті 21 Постанови пленуму зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Відповідач наполягав на дотриманні ним порядку скликання учасників СТОВ «Зоря» відповідно до положень статуту товариства та законодавства, а саме на ту обставину, що усі учасники товариства були повідомлені шляхом вивішення відповідного оголошення в загальнодоступному місці біля Дирекції товариства 25.06.2010 р.

Судом першої інстанції було вірно встановлено відповідність наведених відповідачем обставин справи та констатовано факт належного повідомлення учасників товариства про чергове скликання загальних зборів у спосіб передбачений статутом товариства, що не суперечить положення законодавства чинного на момент їх проведення.

Крім того колегію суддів було досліджено матеріали справи та встановлено, що відповідачем було індивідуально повідомлено позивача про проведення загальних зборів 03.08.2010 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було отримано учасником товариства 27.07.2010 року та актом від 13.07.2010 року про ознайомлення з вивішеним оголошенням про проведення загальних зборів (належним чином засвідчені копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

На час скликання зборів чинною був Статут товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 17.02.2005 р. який було зареєстровано державним реєстратором Черкаської РДА 08.07.2010 р., відповідно до якого учасниками товариства було сім осіб, а саме: ОСОБА_4 (частка в статутному фонді 6880 грн., що становить 51%), ОСОБА_5 (частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_7(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_8(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_9(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_10(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%), ОСОБА_2(частка в статутному фонді 1100 грн., що становить 8,17%). На зборах були присутні всі учасники товариства, крім позивачки. З огляду на кількісну явку учасників товариства, яким у сукупності належить 91,85 % частки статутного капіталу, колегія суддів дійшла висновку про проведення загальних зборів СТОВ «Зоря» за наявності кворуму.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про безпідставність доводів позивача про прийняття спірного рішення неповноважними зборами.

Щодо позиції позивача щодо неправомірного виключення його зі складу учасників товариства колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Згідно пункту 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Статтею 100, п. 7 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

Разом з тим, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що суд в межах своїх повноважень має право перевірити обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

При цьому, слід враховувати, що рішення про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причинами такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.10 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішення про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

У відповідності до положень п. 5.3 Статуту СТОВ "Зоря" учасник товариства зобов'язаний :

- дотримуватися вимог установчих документів та виконувати рішення зборів учасників;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, в т.ч і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади в розмірі, порядку та засобами, передбаченими Установчим договором;

- не розголошувати комерційної таємниці та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- сприяти здійсненню товариством своєї діяльності.

Згідно п. 5.9 Статуту учасника товариства, який систематично не виконує, або виконує не належним чином обов'язки щодо товариства або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства за одностайною згодою учасників, з поверненням лише долі в Статутному фонді. При цьому учасник, що виключається, в голосуванні участі не бере.

Як вбачається з витягу з протоколу № 2 загальних зборів СТОВ «Зоря» від 03.08.2010 року причиною для виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства було зазначено систематичне порушення статуту СТОВ «Зоря», псування ділової репутації товариства, з постійними зверненнями до різних контролюючих органів та органів правопорядку з завідомо неправдивою інформацією, в результаті чого підприємство постійно зазнавало збитків, відриваючи своїх працівників від виконання ними своїх посадових обов'язків.

Проте колегія суддів звертає увагу судів на те, що звернення позивача до державних органів з метою перевірки додержання відповідачем вимог законодавства не свідчить про вчинення позивачем дій, які можуть заподіяти шкоду господарській діяльності або діловій репутації товариства. Проведення державними органами відповідного контролю за господарською діяльністю товариства у передбачених законом межах не перешкоджає досягненню цілей товариства, визначених у пункті 2.1. статуту товариства. Прагнення учасника товариства відповідного державного контролю за діяльністю товариства входить до сфери його матеріально-правових інтересів в частині попередження правопорушень та можливості понесення товариством дійсних збитків, неможливості отримання прибутку та втрати ділової репутації.

Аналогічна позиція була висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 06 листопада 2013 року Справа № 918/747/13.

Судом першої інстанції було вірно встановлено відсутність належної доказової бази на підтвердження факту порушення позивачем, як учасником товариства, вимог п. 5.3. статуту СТОВ "Зоря" а саме не дотримання вимог установчих документів та виконання рішення зборів учасників; не виконання своїх зобов'язань перед товариством, в т.ч і пов'язаних з майновою участю, а також невнесення власного вкладу в розмірі, порядку та засобами, передбаченими Установчим договором; не розголошення комерційної таємниці; не сприяння здійсненню товариством своєї діяльності.

Той факт, що позивач не бажала контролювати прийняті товариством рішення, знайомитися з ними і не брала участі у загальних зборах учасників товариства не може свідчити про порушення нею Статуту товариства, оскільки ці дії є не обов'язком а правом позивача як учасника товариства.

Отже за огляду на вищезазначене, покладені в основу рішення зборів про виключення позивача зі складу учасників товариства доводи стосовно вчинення ним дій, які призвели до дискредитації товариства та завданню збитків, не відповідають дійсності. Відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, не вбачається наявність у діях позивача вини як такої.

За таких обставин суд апеляціної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно застосував норми ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" і прийшов до юридично обгрунтованого висновку про відсутність законних підстав для виключення позивача із числа учасників відповідача.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним рішення зборів в частині залишення без розгляду її заяви про вихід із товариства колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 88 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно наведених норм законодавства право учасника товариства з обмеженою відповідальністю добровільно вийти зі складу учасників(засновників) такого товариства презюмується законодавством України.

П. 5.4 Статуту СТОВ "Зоря" передбачено, що учасник може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до дня виходу.

Заяву про вихід із товариства була подана позивачем на ім'я загальних зборів СТОВ "Зоря" 09.07.2010 р., тобто з порушенням терміну, визначеного статутом. Крім того, оскільки заява адресована саме загальним зборам товариства, то з її змістом учасники товариства могли ознайомитись саме на зборах, що відбулись 03.08.2010 р., а відтак ця заява і не могла бути розглянута на цих зборах.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 року по справі № 925/1209/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1209/13 повернути до Господарського суду Черкаської області..

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна