Рішення № 36354728, 17.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/4276/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Марітчак С.Т., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", м.Долина Івано-Франківської області

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Любинці Стрийського району Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 1 464 грн. 20 коп.

За участю представників:

від позивача: Медвідь О.І. - представник (довіреність б/н від 10.06.2013р., дійсна до 10.06.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", м.Долина Івано-Франківської області до Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Любинці Стрийського району Львівської області про стягнення основного боргу в сумі 993 грн. 29 коп., пені у розмірі 114 грн. 75 коп., 3% штрафу від суми заборгованості в розмірі 29 грн. 79 коп., 30% штрафу у розмірі 297 грн. 98 коп., інфляційних втрат від суми невиконаного основного зобов'язання в сумі 3 грн. 90 коп. та 3% річних за користування чужими коштами у сумі 24 грн. 49 коп.

Ухвалою суду від 14.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.12.2013р. З метою повного і всестороннього зясування всіх обставин спору, для забезпечення можливості надання доказів, а також враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 14.11.2013р., розгляд справи відкладено на 17.12.2013р.

В судове засідання 17.12.2013р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю. Крім цього, позивачем, через канцелярію суду (вх.№54207/13 від 17.12.2013р.) подано розрахунок позовних вимог.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 17.12.2013р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

28.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" (продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №126/10.

Згідно із п.1.1. договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту найменування та кількості товару (п.1.2 цього договору).

Відповідно до п.4.1, п.4.2 договору №126/10 від 28.06.12р. оплата кожної партії товару проводиться з відстрочкою платежу до 21 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, представником покупця чи особою, що підписує накладну, отримує товар. Такі особи вважаються уповноваженими покупцем. Підписані такими особами накладні чи інші супровідні документи є підставою для оплати за отриманий товар покупцем. Покупець зобов'язаний провести оплату незалежно від кількості реалізованого товару в терміни, вказані у п.4.1.

Пунктами 4.3, 4.4 договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р. сторони встановили, що розрахунки за даним договором між продавцем та покупцем проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або ж внесенням готівкових коштів в касу продавця. Оплата здійснюється покупцем в наступному порядку: в першу чергу здійснюється оплата вартості товару, який був поставлений за першою і далі за кожною наступною видатковою накладною, якщо інше не передбачено в самому платіжному документі .

На виконання умов договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р., позивач передав відповідачу товар, на загальну суму 2672 грн. 81 коп., що підтверджується розхідними накладними: №ГТ-0004059 від 28.06.2012р. на суму 1 848 грн. 76 коп.; №ГТ-0004060 від 28.06.2012р. на суму 644 грн. 53 коп.; №ГТ-0000848 від 06.07.2012р. на суму 179 грн. 52 коп.

На виконання своїх зобов'язань, ПП ОСОБА_1 здійснив часткову оплату в сумі 1679 грн. 52 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: №18098 від 07.06.2012р. у сумі 179 грн. 52 коп., підстава - росх.накладна (товари) №ГТ-000048 від 06.07.12р.; №25396 від 21.09.2012р. у сумі 500 грн. 00 коп. підстава - росх. накладна (товари) №ГТ-0004060 від 28.06.12р. ; №26508 від 03.10.2012р. у сумі 144 грн. 53 коп. підстава - росх. накладна (товари) №ГТ-0004060 від 28.06.12р.; №26509 від 03.10.2012р. у сумі 355 грн. 47 коп. підстава - росх. накладна (товари) №ГТ-0004059 від 28.06.12р.; №30454 від 14.11.2012р. у сумі 300 грн. 00 коп. підстава - росх. накладна (товари) №ГТ-0004059 від 28.06.12р.; №32480 від 07.12.2012р. у сумі 200 грн. 00 коп. підстава - росх. накладна (товари) №ГТ-0004059 від 28.06.12р. Таким чином, враховуючи дані обставини, відповідач здійснивши часткову оплату, згідно вищевказаних накладних визнав факт отримання товару на підставі даних первинних документів, та у зв»язку із лише частковою оплатою , сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар, становить 993 грн. 29 коп.

29.07.2013р. позивач на адресу відповідача направив претензію №261, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8240400188343, в якій просив відповідача погасити заборгованість в сумі 993 грн. 29 коп. Однак, дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 993 грн. 29 коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.2. договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р. сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку неоплати покупцем отриманого товару в строки, передбачені в п.4.1 даного договору більше ніж на 1 місяць з моменту отримання товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за отриманий товар (п.5.3 цього договору).

Згідно п.5.4 договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р. за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань по даному договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 3% від суми невиконаного зобов'язання.

Так, згідно п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору купівлі-продажу №126/10 від 28.06.2012р., позивач за період з 07.12.2012р. по 03.10.2013р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 114 грн. 75 коп., 30% штрафу у розмірі 297 грн. 98 коп. та 3% штрафу від суми заборгованості в розмірі 29 грн. 79 коп. .

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно до вимог ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В даному випадку має місце не відмова від зобов»язання щодо оплати, а прострочення виконання , окрім цього має місце нараування штрафних санкцій (юридичної відповідальності одного виду), які нараховані за одне й те ж правопорушення, а саме - неналежне невиконання умов договору, щодо оплати товару, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 29 грн. 79 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивач у зв'язку із простроченням оплати нарахував відповідачу 3 грн. 90 коп. - інфляційних втрат та 24 грн. 49 коп. - 3% річних за період з 07.12.2012р. по 03.10.2013р. При перевірці наведених розрахунків встановлено, що позивач припустився помилки при нарахуванні інфляційних втрат, оскільки він не врахував дефляцію. Відтак, в перерахунку, здійсненому судом, інфляційні втрати задоволенню не підлягають, оскільки їх розмір становить від»ємне значення, а саме - 4 грн. 00 коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, в частині основного боргу в сумі 993 грн. 29 коп., пені у розмірі 114 грн. 75 коп., 30% штрафу у розмірі 297 грн. 98 коп. та 3% річних за користування чужими коштами у сумі 24 грн. 49 коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог до відповідача задоволенню не підлягають у зв'язку із необґрунтованістю.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" (77500, Івано-Франківська область, м.Долина, вул.Торгова, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34535868) 993 грн. 29 коп. - основного боргу, 114 грн. 75 коп. - пені, 297 грн. 98 коп. - 30% штрафу, 24 грн. 49 коп. - 3% річних за користування чужими коштами та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 23.12.2013р.