Ухвала суду № 36354496, 13.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 грудня 2013 р. справа № 804/16840/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Громадської Організації "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист" до Прокурора прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича про визнання дій, що виразилися у ненаданні своєчасної відповіді на звернення від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р. протиправними, визнання бездіяльності від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р. протиправною, та зобов'язання провести належну перевірку всіх доводів, викладених у заявах від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р., та виконати вимоги передбачені ст. 212-3 КупАП, -

ВСТАНОВИВ :

11 грудня 2013 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської Організації "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист", в якому позивач просить суд:

- визнати дії прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича, що виразилися у ненаданні своєчасної відповіді на звернення НПГО «Право на Захист» від 25.10.2013 року та від 26.10.2013 року у 15-ти денний строк визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» - протиправними.

- визнати бездіяльність прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича щодо розгляду заяв НПГО «Право на Захист» від 25.10.2013 року та від 26.10.2013 року - протиправною.

- визнати бездіяльність прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича за невиконання вимог чинного законодавства передбачені ст. 212-3 КупАП за заявами НПГО «Право на Захист» від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р. - протиправною.

- зобов'язати прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича Миколайовича провести належну перевірку всіх доводів, викладених у заявах НПГО «Право на Захист» від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 року та виконати вимоги чинного законодавства, передбачені ст. 212-3 КупАП .

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105 - 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

До адміністративного позову Громадської Організації "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист" документу про сплату судового збору не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 3674-VІ), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України № 3674-VІ передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VІ, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2013 року встановлена на рівні 1 147,00 гривен.

З адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, отже, адміністративний позов містить вимоги немайнового характеру.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом, із заявлених позивачем немайнових вимог, Громадська Організація "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист", повинна була сплатити судовий збір у розмірі 68,82 грн.

Проте, на порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, серед іншого, зазначаються у разі необхідності клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач до суду не звернувся.

За змістом адміністративного позову зазначено, що НПГО "Право на Захист" звільнена від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ. Доказів в обгрунтування своєї позиції щодо звільнення позивача від сплати судового збору, до матеріалів адміністративного позову не надано.

Вирішуючи питання щодо позиції позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VІ, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 3674-VІ, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України № 3674-VІ, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, визначено вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовних заяв, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, а саме:

1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів;

4) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією;

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень;

12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;

12-1) Державне агентство резерву України - у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв;

13) Міністерство юстиції України - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

14) позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців;

15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

16) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку;

17) позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;

19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;

20) органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством;

21) Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів;

22) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку;

23) позивачі - за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

24) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Отже, позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до адміністративного суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI, на яку позивач посилається у адміністративному позові, від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Захист у судах прав та інтересів інших осіб, є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист, і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, як це передбачено ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, серед суб'єктів, передбачених у п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI, які звільняються від сплати судового збору, визначені державні органи, підприємства, установи, організації.

Таким чином, вищезазначеною нормою встановлено, що від сплати судового збору звільняються лише державні органи і державні підприємства, установи та організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що на Громадську Організацію "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист" не поширюється зазначене положення Закону України № 3674-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. № 12-рп/2013 у справі № 1-17/2013. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 68,82 грн. на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог, до матеріалів адміністративного позову додані копії документів, які не засвідчені належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105 - 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 69, 79, 104 - 108, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Громадської Організації "Незалежна Правозахистна Громадська Організація "Право на Захист" до Прокурора прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Соскова Романа Миколайовича про визнання дій, що виразилися у ненаданні своєчасної відповіді на звернення від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р. протиправними, визнання бездіяльності від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р. протиправною, та зобов'язання провести належну перевірку всіх доводів, викладених у заявах від 25.10.2013 р. та від 26.10.2013 р., та виконати вимоги передбачені ст. 212-3 КупАП - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 17 січня 2014 р. для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 68,82 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і не усунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник