Ухвала суду № 36354322, 25.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

6.12

УХВАЛА

25 грудня 2013 року Справа № 2а-1115/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

заяву публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова»

про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду

від 25 березня 2010 року у справі № 2а-1115/10/1270

за адміністративним позовом

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова»

про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1714186,26 грн. та пені в сумі 208064,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова», в якому позивач з урахуванням заяви від 02 березня 2010 року № 03/356 просить стягнути заборгованість із сплати страхових внесків за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1714186,26 грн. та пеню в сумі 208064,59 грн.

25 березня 2010 року постановою Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 25938322, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1714186,26 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок) та пеню в сумі 208064,59 грн. (двісті вісім тисяч шістдесят чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок) (арк. справи 26-28).

20 грудня 2013 року відповідач - публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова», звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення через неможливість погашення суми заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем (арк. справи 60).

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначив, що постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі № 2а-1115/10/1270 не виконано з поважних причин, на підприємстві склалося важке фінансове становище. Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» є дотаційним, публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» виділяє шахті грошові кошти тільки на виплату заробітної плати її працівникам. На шахті розроблено економічне обґрунтування погашення боргу шляхом розстрочення, згідно наданого графіку.

У судове засідання представник публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 69-70). У заяві від 16 грудня 2013 року № 2070 відповідач, серед іншого, просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 60).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області проти задоволення заяви публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 2а-1115/10/1270 заперечує, про що надало письмові заперечення від 25 грудня 2013 року № 03/2630 (арк. справи 73-75).

У запереченнях позивач просить розглянути справу без участі його представника та зазначив, що згідно із статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» роботодавці, як страхувальники, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Також Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» не передбачена розстрочка заборгованості по страховим внескам.

Крім того, 17 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2013 року № 332-VII «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», дія якого поширюється на вугледобувні, шахтовуглебудівні підприємства, шахти, відокремлені підрозділи зазначених підприємств (шахт), що мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України або є господарськими товариствами, щодо яких Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, які є страхувальниками відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та до 1 січня 2011 року перебували на обліку Фонду як платники страхових внесків.

Розстроченню підлягає сума заборгованості державного підприємства вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася до 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму цієї заборгованості, які не погашені на день набрання чинності цим Законом.

З метою розстрочення заборгованості державне підприємство вугільної галузі звертається до відділення виконавчої дирекції Фонду за його місцезнаходженням протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.

Посилання відповідача в обґрунтування заяви про розстрочення судового рішення на тяжке фінансове становище не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 КАС України, відповідачем не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого мана в натурі, стихійне лихо тощо.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі № 2а-1115/10/1270 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1714186,26 грн. та пені в сумі 208064,59 грн. сторонами не оскаржувалась і набрала законної сили.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. У даному випадку такі події у заявника відсутні.

Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником суду не надано.

Ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати страхових внесків, тобто несплата коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього ставиться під загрозу своєчасність нарахування та виплати потерпілим належних страхових виплат, які являються для них життєво важливим засобом до існування, оскільки зазначені особи не можуть на рівних умовах конкурувати на ринку праці і, як наслідок, соціальне страхування є єдиним засобом до існування.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач в порушення вимог Закону України від 18 червня 2013 року № 332-VII «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» не уклав договір про розстрочення суми заборгованості з відділенням виконавчої дирекції Фонду. Перекладання та не використання свого права, пов'язаного з укладанням договору розстрочення суми заборгованості, з боку боржника, шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки, у зв'язку із прийняттям відповідного закону, який регулює відносини, пов'язані з погашенням заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків до Фонду, є не коректним та безпідставним.

На підставі частин 3 та 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі № 2а-1115/10/1270 за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1714186,26 грн. та пені в сумі 208064,59 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Згідно з частинами 3 та 7 статті 160 КАС України ухвала складена у повному обсязі 26 грудня 2013 року.

СуддяТ.І. Чернявська