Постанова № 36354293, 13.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2013 року 810/6285/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»

до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання незаконним акту та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» (надалі - позивач) з позовною заявою до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач) про визнання незаконним акту та скасування податкових повідомлень-рішень.

У позовній заяві позивач просить суд:

- визнати незаконним акт Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.06.2013 № 193/220/32855584 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інтерагроінвест», код за ЄДРПОУ 32855584, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 26.06.2013 № 0000162200 та форми «В4» від 26.06.2013 № 0000172200;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 458,81 грн.

Ухвалами суду від 05.12.2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового слухання на 13.12.2013.

13 грудня 2013 року від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, був повідомлений належним чином про розгляд справи 09.12.2013, що підтверджується розпискою представника відповідача на супровідному листі, про причини неявки суд не повідомив, заперечень до суду, клопотання про відкладення розгляду справи чи клопотання про намір заперечувати проти позову до суду не подавав.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У червні 2013 року податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», код за ЄДРПОУ 32855584, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої податковим органом було складено Акт перевірки від 12.06.2013 № 193/220/32855584 (надалі - Акт перевірки від 12.06.2013).

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень, а саме:

- пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст.. 192, п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2 ст. 209, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), пп. 4.5 п. 4 р. У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 643639 грн., у тому числі занижено податок на додану вартість, у зв'язку із незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, в сумі 328632 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст.. 192, п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2 ст. 209, пп. 209.15.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), пп.4.5 п. 4 р. У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2012 року в сумі 151635 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст. 192, п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.10. ст. 201, п. 209.2 ст. 209, пп. 209.15.1 п. 209.15. ст.. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), пп. 4.5 п. 4 р. У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету, всього у розмірі 343924 грн., в тому числі за періоди: липень 2011 року в сумі 5006 грн., листопад 2011 року в сумі 172 грн., за червень 2012 року в сумі 49987 грн., за липень 2012 року в сумі 37130 грн., за серпень 2012 року в сумі 39647 грн., за вересень 2012 року в сумі 139975 грн., за жовтень 2012 року в сумі 47949 грн., за листопад 2012 року в сумі 24058 грн.;

- пп. 1.3.ї п. 1.3 ст. 1, пп. 17.2.а п.17.2 ст. 17, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 Закону України від 22.05.2003 №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі 311 грн.

В Акті перевірки відповідач обґрунтовуючи встановлені порушення вказав, що позивач уточнюючими розрахунками за періоди липень 2011 року, листопад 2011 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року частково коригує без розрахунків коригування податкові накладні отримані від постачальника, на придбання пмм, добрив, засобів захисту рослин, які було віднесено до складу податкового кредиту скорочених декларацій цих періодів, у зв'язку із реалізацією СП «Світанок» у січні 2013 року незавершеного виробництва. Відповідач вказав, що позивач безпідставно збільшує сум податкового кредиту по декларації загальній та зменшує суми податкового кредиту по декларації скороченій за вказані періоди.

Крім того, відповідачем встановлено, що у позивача у перевіряємому періоді були господарські правовідносини з контрагентами - ПП «Терріо - Пром», ПП «Хімагросервіс-Захід», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Ярослав - 2010», ТОВ «Торос Агро», ПП «Агроінтерсервіс», які відповідач вважає нікчемними, в результаті перевірок проведених податковими органами щодо контрагентів позивача.

На підставі наведено податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26.06.2013 № 0000162200 та форми «В4» від 26.06.2013 № 0000172200.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки та які наявні в матеріалах справи.

Так, правомірність формування позивачем податкового кредиту та дійсність виконання господарських операцій із контрагентами - ПП «Агроінтерсервіс», ТОВ «Торос Агро», ТОВ «Ярослав-2010», ДТГО «ПЗЗ» було підтверджено позивачем поданням до суду наступних документів: копія договору № 17 від 24.01.2011, копія взаєморозрахунків з клієнтами, копія видаткової накладної № АГ 000000609від 24.06.2011, копія податкової накладної № 98 від 24.06.2011, копія лімітно-забірної картки № 4095 від 31.10.2011, копія лімітно-забірної картки № 3333 від 31.08.2013, копія лімітно-забірної карти № 2071 від 06.2011, копія лімітно-забірної карти № 2079 від 25.06.2011, копія виписки з рахунку № 113 від 01.07.2011, копія виписки з рахунку № 113 від 01.07.2011, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 01.07.2011, копія договору від 01.01.2011 року ДТГО «Південно-Західна залізниця», копія додатку № 1 - Протокол узгодження договірної ціни, копія наряду (136 000 т.), копія наряду (136 000 т.), копія наряду (129 000 т.), копія наряду (132 000 т.), копія податкової накладної № 121, копія податкової накладної № 33, копія податкової накладної № 2, копія податкової накладної № 3, копія податкової накладної № 221, копія взаєморозрахунки з клієнтами (ТОВ «Ярослав-2010»), копія видаткової накладної № РН-0000474, копія податкової накладної № 8 від 02.09.2011, копія лімітно-забірної карти № 4497 від 30.11.11, копія видаткової накладної № РН-0000475 від 06.09.2011, копія податкової накладної № 9 від 02.09.2011, копія лімітно-забірної карти № 3276 від 15.09.2011, копія видаткової накладної № РН-0000526 від 21.09.2011, копія податкової накладної № 55 від 16.09.2011, копія лімітно-забірної карти № 3398 від 30.09.2011, копія видаткової накладної № РН-0000788 від 22.11.2011, копія податкової накладної № 59 від 18.11.2011пія лімітно-забірної карти № 4657 від 30.11.2011, копія Акту звірки взаєморозрахунків від 30.09.11, копія рахунку-фактури № СФ-00399, копія рахунку-фактури № СФ -00397, копія рахунку-фактури № СФ-00446, копія рахунку-фактури № СФ-00678, копія виписки з рахунку № 156 від 02.09.2011, копія виписки з рахунку № 156 від 02.09.2011, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 02.09.11, копія виписки з рахунку № 166 від 16.09.2011, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 16.09.11, копія виписки з рахунку № 210 від 18.11.2011, копія реєстру клієнтських платежів (ф. 100) за 18.11.11, копія договору поставки № 2406-3 від 24.06.2011 ТОВ «Торос Агро», копія взаєморозрахунку з клієнтами, копія накладної № 631 від 16.08.2011, копія податкової накладної № 143 від 24.06.2011, копія рахунку № К-607 від 22.06.2011, копія лімітно-забірної карти № 3621 від 30.09.2011, копія лімітно-забірної карти № 2740 від 30.07.2013, копія акту звірки станом на 31.08.2011, копія виписки з рахунку № 109 від 24.06.11, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 24.06.2011.

Правомірність позивача при віднесенні сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при здійсненні коригування податкового кредиту в зв'язку із зміною напряму використання товарів з діяльності у сфері сільського господарства на іншу діяльність підтверджується наступними документами: копія договору № 051210 від 29.12.12 СП «Світанок», копія додатку № 1 до дог. № 051210, копія Акту приймання передачі до договору № 051210 від 31.01.2013, копія податкової накладної № 72 від 31.01.13, копія договору № 02/06/12 від 11.06.2012 ТОВ «Страбіс-Агро», копія специфікації № 1, та № 2 до договору № 02/06/12, копія видаткової накладної № 325 від 19.07.2012, копія податкової накладної № 30 від 26.06.2012, копія видаткової накладної № 337 від 24.07.12, копія податкової накладної № 7 від 16.07.2012, копія виписки 121 від 17.07.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 16.07.2012, копія Договору № ДГ-001908 від 10.06.2011 ТОВ «Остхем Україна», копія специфікації № 1 до договору № ДГ-001908, копія видаткової накладної № РН-0726023, копія податкової накладної № 10 від 04.07.2011, копія виписки із рахунку № 114 від 04.07.2011, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 04.07.2011, копії актів № 56, 63, 66, 67, 74, 77, копія договору № 18-10/12 КІК від 18.10.2012 СТОВ «Кряж і К», копія специфікації № 1 до дог. № 18-10/12, копія видаткової накладної № КК-18/10-02, копія податкової накладної № 49 від 18.10.2012, копія виписка банку, копія договору № ДГ-АМІ003771 від 10.09.2012 ТОВ «НФ Трейдінг Україна», копія специфікації № 1 до договору № ДГ-АМІ003771, копія видаткової накладної № РН-1013041, копія видаткової накладної № РН-1014035, копія видаткової накладної № РН-1015036, копія видаткової накладної № РН-1016034, копія податкової накладної № 409 від 19.09.2012, копія виписки № 156 від 06.09.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 05.09.2012, копія договору № 17/11/10-1 від 17.11.2010, копії специфікацій № 1,2,3,4 до договору № 17/11/10-1, копія видаткової накладної № АТА-00000073, копія податкової накладної № 2 від 17.10.12, копія платіжного доручення № 244 та № 243, копія Актів № 71 та 70 від жовтня 2012, копія договору № ГЕ 11/32 від 19.12.2011, копії специфікацій № 1,2,3,4,5,6,7,8 до договору № ГЕ 11/32, копія видаткової накладної № GE-0001107 від 17.08.12, копія податкової накладної № 58 від 17.08.12, копія акту № 61, копія виписки № 148 від 24.08.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 23.08.2012, копія договору поставки № 07/09/10-1 від 07.09.2010 ТОВ «Аграрні Технології», копії специфікацій № 1,2,3 до договору № 07/09/10-1, копії видаткової накладної № АТА-00000399 від 29.11.11, копія податкової накладної № 11 від 29.11.2011, копія виписки з рахунку № 124 від 18.07.11, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 18.07.11, копія акту №69, копія договору № 200-01 від 20.04.2011 ПП «Авантис», копія видаткової накладної № РН-120718-09, копія податкової накладної № 71805, копія видаткової накладної № РН-120922-14, копія податкової накладної № 92216, копії платіжних доручень № 142, 141,147, 139,143, 138,140,144,137,145, 136, копія виписки № 125 від 21.07.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 20.07.2012, копія договору № 07.02/2 від 07.02.12 ПП «Северин», копія видаткової накладної № 3-05.09/09, копія податкової накладної № 2455 від 06.09.2012, копія видаткової накладної № 3-07.09/08, копія податкової накладної № 2495, копія видаткової накладної № 3-27.09/10, копія податкової накладної № 2712 від 27.09.2012, копія видаткової накладної № 3-01.11/07, копія податкової накладної № 3327 від 01.11.12, копія видаткової накладної № 3-12.11/14, копія податкової накладної, № 3407 від 12.11.2012, копія платіжних доручень № 2138, 155, 156, 152, 154, 150, 135, 160, 153,149,148,157,151,146,158,159, копія виписки № 158 від 09.09.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 07.09.2012, копія виписки № 159 від 11.09.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 10.09.2012, копія виписки № 202 від 15.11.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 14.11.2012, копія виписки № 195 від 03.11.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 02.11.2012, копія платіжного доручення № 222,226, 227,224, 225,223,218,228, копія договору поставки № 050131 від 06.01.12 ТОВ «Кло-Карта», копія видаткової накладної № ЦОКК-0006811, від 15.06.2012, копія податкової накладної № 1456 від 15.06.12, копія видаткової накладної № ЦСЖК-0008670 від 28.07.2012, копія податкової накладної № 3026 від 28.07.12, копія видаткової накладної № ЦОКК-0008987 від 03.08.12, копія податкової накладної № 415 від 03.08.2012, копія видаткової накладної № ЦОКК-0009319, копія податкової накладної № 1070, копія видаткової накладної № ЦОКК-0009825, копія податкової накладної № 2347 від 27.08.12, копія видаткової накладної № ЦОКК-ООІ1665, копія податкової накладної № 835, від 06.10.2012, копія видаткової накладної № ЦОКК-ООІ 1721, копія податкової накладної № 913 від 08.10.12, копія видаткової накладної № ЦОКК-ООІ 1993 Копія податкової накладної № 1508 від 13.10.2012, копія видаткової накладної № ЦОКК-0012129, копія податкової накладної № 1857 від 17.10.2012, копії платіжних доручень № 185,186,188, 187,181,183,180,182,189,190,191,192,184, копія виписки № 138 від 09.08.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 08.08.2012, копія виписки № 142 від 16.08.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 15.08.2012, копія виписки № 151 від 30.08.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 29.08.2012, копія виписки № 133 від 02.08.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 01.08.2012, копія виписки № 103 від 19.06.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 18.06.2012, копія платіжного доручення № 199,198, копія виписки № 185 від 20.10.2012, копія реєстру клієнтських платежів (ф.100) за 19.10.2012. Крім того, позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту було подано до суду наступні документи: копію розрахунку визначення суми коригування податкового кредиту в зв'язку із зміною напряму використання раніше придбаних товарів/робіт, та відображених в податковій декларації з ПДВ (скороченій), копії дорожніх листів, копію Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, копії уточнюючих розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, приводить суд до висновку про задоволення позову в частині скасування оскаржуваних рішень.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори, які укладено позивачем з його контрагентами, за результатами господарських операцій по яких позивачем було сформовано податковий кредит, - відповідач вважає нікчемними.

Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про невизнання за позивачем права на податковий кредит та донарахування, у зв'язку з цим ПДВ та зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність (нікчемність) договорів укладених позивачем з його контрагентами в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваних рішень та має лише інформативний характер.

Суд звертає увагу, що із Акту перевірки слідує, що відповідач у зв'язку з діями виключно контрагентів позивача, які відповідач вважає фіктивним підприємництвом, угоди між цим підприємствами та позивачем вважає нікчемними. При цьому, відповідач не вказує на будь-які протиправні дії позивача. Зокрема, відповідач не вказує на докази безтоварності, тобто відсутності господарських операцій як таких.

За умов відсутності доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем безтоварність господарських операцій, проведених на виконання договорів, укладених позивачем з його контрагентами - ПП «Терріо - Пром», ПП «Хімагросервіс-Захід», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Ярослав-2010», ТОВ «Торос Агро» та ПП «Агроінтерсервіс» не досліджувалась фактично, а висновки представника відповідача, викладені в Акті перевірки, про таку безтоварність та нікчемність правочину ґрунтуються виключно на припущеннях викладених в актах перевірки контрагентів позивача.

Натомість суд, вивчивши документи подані представником позивача, не може виключити дійсність проведення господарських операцій на виконання договорів, укладених позивачем у періоді, який досліджувався податковим органом під час проведення перевірки.

У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 26.06.2013 № 0000162200 та форми В4 від 26.06.2013 № 0000172200.

Позовні вимоги позивача в частині визнання незаконним Акту Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції № 193/220/32855584 від 12.06.2013 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інтерагроінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012» не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Акти ревізій, документальних перевірок, висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в актах перевірок, інші дії, вчинені у процесі чи за результатами перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Із системного аналізу приписів Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги особи можуть бути задоволені за умови, якщо такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладання на нього певних обов'язків, а сам по собі Акт перевірки не створює для позивача будь-яких правових наслідків.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, відповідачем жодних пояснень чи заперечень проти позову подано не було, а відтак суд позбавлений можливості спростувати обставини викладені у позові, у зв'язку з чим і з врахуванням вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень форми «Р» від 26.06.2013 № 0000162200 та форми В4 від 26.06.2013 № 0000172200.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, 3. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати стягненню на користь позивача підлягаю частково, у розмірі 229,40 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26.06.2013 № 0000162200 та форми В4 від 26.06.2013 № 0000172200, прийняті Тетіївською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» сплачений судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

5. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.