Постанова № 36354109, 17.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/15234/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретарі судового засіданняВасиленко К.Е. за участю: представника позивачаСулейманова Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002361540 від 06.11.2013 про зобов'язання Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33508,27 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності орендної плати за землю Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат", за результатами якої, складено акт від 21.10.2013 року № 223/153/24601164. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 року, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 33508,27 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 року, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 33508,27 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог даної статті, судом розглянуто справу за участю представника позивача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності орендної плати за землю Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат", якою встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт від 21.10.2013 року № 223/153/24601164 на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 року, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 33508,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2012 р. відповідачем було прийняте рішення № 8257/10/19 про розстрочення податкового боргу TOB «Гулібат» на загальну суму 292918,98 грн., у т.ч. основний платіж - 87937,80 грн., штраф - 88671,34, пеня - 116309,84 грн.

На підставі зазначеного рішення від 30.05.2012 р. між відповідачем та TOB «Гулібат» було укладено договір про розстрочення податкового боргу від 30.05.2013 р. № 12/19. До податкового боргу був включений увесь податковий борг позивача станом на 30.05.2012 р.

Усі зобов'язання по сплаті за розстроченим податковим боргом були виконані позивачем у повному обсязі у визначені договором строки, що підтверджується квитанціями № ПН 662 від 27.06.2012 р. на суму - 44 150,00 грн., № ПН 4126 від 04.07.2012 р. на суму - 218,71 грн., № ПН 19897 від 26.07.2012 р. на суму - 43 900,00 грн., № ПН 21858 від 30.07.2012 р. на суму - 182,05 грн., № ПН 197318 від 30.07.2012 р. на суму - 44 150,00 грн., № ПН 17 від 28.09.2012 р. на суму - 41 900,00 грн., № ПН 28 від 28.09.2012 р. на суму 1 000,00 грн., № ПН 26 від 28.09.2012 р. на суму - 743,00 грн., № ПН 24747 від 29.10.2012 р. на суму - 41 900,00 грн., № ПН 24749 від 29.10.2012 р. на суму - 950,00 грн., № ПН 24750 від 29.10.2012 р. на суму - 600,00 грн., № ПН 24182 від 29.11.2012 р. на суму - 41 900,00 грн., № ПН 24185 від 29.11.2012 р. на суму - 900,00 грн., № ПН 24192 від 29.11.2012 р. на суму - 381,98 грн., № ПН 21603 від 24.12.2012 р. на суму - 176,92 грн., № ПН 21604 від 24.12.2012 р. на суму - 650,00 грн., № ПН 21600 від 24.12.2012 р. на суму - 41 518,98 грн., № ПН 16 від 29.12.2012 р. на суму - 6 370,26 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 100 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти.

Пунктом 100.13 ст. 100 вищевказаного кодексу, встановлено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Згідно з положень пункту 3.9 "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", затвердженого наказом ДПА України №1036 від 24.12.2010 року, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Відповідно до вимог пункту 1.6 Порядку №1036 від 24.12.2010 року, на суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Приписами пункту 4.1 зазначеного Порядку передбачено, що розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 розділу II Кодексу (п.4.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків).

Крім того, приписами "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", прямо передбачено нарахування процентів на суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Відповідно до п.32.1 ст. 32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

З огляду на вказане, суд зазначає, що під час дії договору про розстрочення податкового боргу, податковий орган позбавлений можливості самостійно зараховувати сплачені платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, оскільки розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту. Строки проведення платежів за договором про розстрочення податкового боргу встановлені саме договором, у відповідача не було законних підстав для застосування штрафних санкцій в порядку ст.126 Податкового кодексу України, яка встановлює відповідальність виключно за порушення граничних строків погашення податкових зобов'язань, встановлених саме цим Кодексом.

Правова позиція ВАСУ у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в ухвалі від 08 серпня 2013 року по справі К/9991/75492/12.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" судовий збір в розмірі 172,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 86, 94, 122, 159- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002361540 від 06.11.2013 р. про зобов'язання Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33 508,27 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулібат" судовий збір в розмірі 172,05 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька