Постанова № 36354029, 24.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 грудня 2013 року (15 год. 45 хв.) Справа № 808/8151/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

17.10.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1106,80 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 3346,27 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 4453,07 грн.: з податку на додану вартість - 1106,80 грн. та з податку на доходи фізичних осіб - 3346,27 грн. Борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем у деклараціях з податку на додану вартість та у деклараціях про майновий стан і доходи сум зобов'язань з цих податків, а також внаслідок нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за наслідками перевірки.

Ухвалою від 18.10.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.10.2013.

У судове засідання, призначене на 30.10.2013, представники сторін не прибули.

Через відсутність у суду станом на 30.10.2013 відомостей про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 30.10.2013, судовий розгляд був відкладений на 18.11.2013.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання 18.11.2013 не відбулось та було перенесене на 25.11.2013.

У судове засідання 25.11.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 25.11.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 12.12.2013.

Ухвалою від 12.12.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 12.12.2013.

Ухвалою від 12.12.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 24.12.2013.

Ухвалою від 24.12.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 24.12.2013.

24.12.2013 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Станом на 24.12.2013 сума боргу не змінилася.

У судове засідання 24.12.2013 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надійшло.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- від 19.12.2012 № 9080077995, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 168,00 грн.;

- від 17.01.2013 № 9084983637, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 400,00 грн.

Позивачем, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 79.1 ст. 79 ПК України, було проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за результатами якої складено акт перевірки від 04.12.2012 №976-1710 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою було встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість у сумі 3887,83 грн.: 2290,90 грн. - по даті нарахування 29.01.2011 (фактично сплачено 28.09.2012), 1596,93 грн. - по даті нарахування 30.11.2011 (фактично сплачено 08.08.2012) .

04.12.2012 на підставі Акту перевірки позивачем відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 229,09 грн., про що прийняте податкове повідомлення-рішення №0010551710. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем, що підтверджується підписом наявним на корінці податкового повідомлення-рішення.

04.12.2012 на підставі Акту перевірки позивачем відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 319,39 грн., про що прийняте податкове повідомлення-рішення №0010561710. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем, що підтверджується підписом наявним на корінці податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що згідно даних облікової картки станом на 31.12.2012 за відповідачем рахується переплата по податку на додану вартість у розмірі 9,68 грн.

Отже, згідно даних облікової картки за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання з податку на додану у розмірі 168,00 грн. + 400,00 грн. + 229,09 грн. + 319,39 грн. - 9,68 грн. = 1106,80 грн.

Також, за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, яка виникла на підставі наступного:

- 15.03.2012, 15.08.2012 та 15.11.2012 відповідачем нараховувались до сплати суми по 842,25 грн., відповідно до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності №54399;

- 19.02.2013 відповідачем було нараховано до сплати 3029,00 грн., відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи № 9085382479;

- 21.02.2013 відповідачем було зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 339,28 грн. та у розмірі 3369,00 грн., відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи № 9087521978;

- 15.03.2013, 15.05.2013, 15.08.2013 відповідачем нараховувались до сплати суми по 757,43 грн., відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи № 9087521981;

- 15.03.2013, 15.05.2013, 15.08.2013 відповідачем нараховувались до сплати суми по 757,43 грн., відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи № 9087521983.

Судом встановлено, що згідно даних облікової картки відповідача станом на 31.12.2012 за відповідачем на початок року рахувалась заборгованість з цього податку у розмірі 1692,33 грн.: недоїмка - 1684,50 грн., пеня - 7,83 грн.

За несвоєчасну сплату зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб відповідачу була нарахована пеня, яка, з урахуванням залишку несплаченої пені у розмірі 7,83 грн., складає 60,21 грн.

Суд зазначає, що згідно даних облікової картки відповідачем частково було сплачено заборгованість у розмірі 1593,73 грн., у зв'язку з чим сума боргу відповідача по податку на доходи фізичних осіб зменшилась та становить 3286,06 грн.

Отже, згідно даних облікової картки за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3346,27 грн.: за основним платежем - 3286,06 грн., пеня - 60,21 грн.

Таким чином, згідно даних облікової картки загальна сума боргу відповідача становить 1106,80 грн. (податковий борг з податку на додану вартість) + 3346,27 грн. (податковий борг по податку на доходи фізичних осіб) = 4453,07 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не сплачені.

У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 06.12.2011 позивачем була сформована податкова вимога №1219, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 431,93 грн. Вказана податкова вимога була направлена на адресу відповідача, проте повернулася до позивача із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу №1219 від 06.12.2011 на суму 431,93 грн. Вказана податкова вимога була направлена на адресу відповідача, проте повернулася до позивача із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №1219 від 06.12.2011 відкликаною Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника №1219 від 06.12.2011 є чинною.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7, зареєстроване: АДРЕСА_1) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1106,80 грн. (одна тисяча сто шість гривень 80 коп.) на р/р 31117029700008, одержувач - УК у Хортицькому районі м. Запоріжжя, код платежу 14010100, код отримувача - 38025414, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7, зареєстроване: АДРЕСА_1) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3346,27 грн. (три тисячі триста сорок шість гривень 27 коп.) на р/р 33214801700008, одержувач - УК у Хортицькому районі м. Запоріжжя, код платежу 11010500, код отримувача - 38025414, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль