Ухвала суду № 36353160, 28.11.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11/792/324/13

Справа № 2215/3778/2012 Головуючий в 1-й інстанції Сеньков О.Г.

Категорія: Доповідач Кобрін І. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Кобріна І.Г.,

суддів Матущака М.С., Шершуна В.В.

з участю

прокурора Лугового О.П.

захисника ОСОБА_1

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Старокостянтинівського районного суду від 25 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Старокостянтинівського районного суду від 25 березня 2013 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, судимого: 28.09.2011 року Києво-Святошинським райсудом за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік; 26.04.2012 року Києво-Святошинським райсудом за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, 69, 70, 71 КК України на три роки обмеження волі,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду від 26 квітня 2012 року і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого:

засуджено:

- за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання і періодично з'являтись до них для реєстрації.

Міру запобіжного заходу підсудним до вступу вироку в законну силу залишено попередню: ОСОБА_2 - взяття під варту, а ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.

За вироком суду, 22 вересня 2012 року близько 22 години ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою відкритого викрадення чужого майна, через незачинені двері проникли в квартиру АДРЕСА_3 і належить потерпілому ОСОБА_5

Згідно розподілення ролей ОСОБА_3 став біля вхідних дверей, а ОСОБА_2 спочатку наніс декілька ударів руками і ногами по обличчю та тілу потерпілого ОСОБА_6, від чого той упав на підлогу, а потім почав наносити удари руками і ногами по обличчю і тілу потерпілого ОСОБА_5, внаслідок чого останній упав на диван. Тоді підсудний ОСОБА_2 обшукав кишені штанів ОСОБА_5 і відкрито викрав 4 грн.

Крім того, 29 вересня 2012 близько 22 год. підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, домовились знову скоїти відкрите викрадення майна з квартири потерпілого ОСОБА_5 З цією метою вони, шляхом виривання вхідних дверей, проникли в квартиру потерпілого, де згідно з розподіленням ролей, підсудний ОСОБА_2 наніс декілька ударів руками і ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_6, а потім підсудні відкрито викрали у потерпілого чоловічий годинник вартістю 147 грн.60 коп. та 3 кг картоплі на суму 3 грн.60 коп., пательню вартістю 60 грн., радіоприймача вартістю 65 грн., чоловічу барсетку із шкіро замінника з блокнотом вартістю 92 грн., які належали потерпілому ОСОБА_5

Під час вчинення даного злочину підсудний ОСОБА_2, виходячи за межі попередньої домовленості з підсудним ОСОБА_3, відкрито викрав із ящика тумбочки паспорт потерпілого ОСОБА_5

Продовжуючи злочинну діяльність підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 9 жовтня 2012 року близько 20 години в будинку АДРЕСА_4 і належить ОСОБА_8, повалив на диван потерпілого ОСОБА_9, де наніс йому декілька ударів руками по тілу, а потім з кишені куртки відкрито викрав мобільний телефон марки "Самсунг С 3010" з сім-карткою вартістю 197 грн.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяці позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком і призначити остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою, а ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

При цьому, стверджує, що призначаючи покарання ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував, що останній був засуджений 26.04.2012 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.2 ст. 309 та ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі, покарання за попереднім вироком не відбув, на шлях виправлення не став і вчинив нові корисливі злочини. Крім того, ОСОБА_2, незважаючи на наявність достатніх доказів про вчинення ним злочину, передбаченого ст.357 КК України, вини не визнав, що свідчить про відсутність у нього щирого каяття за вчинене.

Також вказує, що призначення покарання з застосуванням ст.75 КК України ОСОБА_3 є також недостатнім для його виправлення та перевиховання та не сприятиме профілактиці вчиненню ним нових злочинів, не відповідає вимогам ст.65 КК України.

Зазначає, що Старокостянтинівським районним судом при призначенні покарання не достатньо враховано особу засудженого ОСОБА_3, який вчинив злочини в стані алкогольного сп'яніння і вказані злочини відносяться до категорії тяжких. При цьому, вчинення грабежів ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 супроводжувалось проникненням у житло громадян, що свідчить про значну суспільну небезпеку вчинених злочинів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку апеляції, засуджених та захисника про законність вироку суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України покарання призначається судом з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначене засудженим покарання відповідає зазначеним вимогам.

При обранні міри покарання судом враховано позитивні характеристики засуджених, їх молодий вік, визнання ним вини та щире каяття, відсутність судимостей, примирення з потерпілим та його думку про не призначення суворого покарання, усунення засудженими заподіяної шкоди, відсутність у ОСОБА_3 судимостей.

Наявність вказаних обставин спростовує доводи апеляції прокурора про суспільну небезпечність ОСОБА_3 і можливість виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства.

Призначаючи засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про можливість звільнення ОСОБА_3 на підставі ст.. 75 КК України від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом правомірно застосовано вимоги ст.. 71 КК України і вид та строк покарання відповідає вимогам ст.. 65 КК України.

На думку колегії суддів, призначене засудженим покарання є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляції і скасування чи зміни вироку суду колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( в редакції 1960 року),

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Старокостянтинівського районного суду від 25 березня 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без зміни.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду негайно.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.Г. Кобрін