Рішення № 36349261, 06.12.2013, Бориславський міський суд Львівської області

Справа №438/1270/13-ц;

№2/438/499/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 року Бориславський міський суд

Львівської області

в складі головуючого судді Посисень Л.М

при секретарі: Гадубяк О.В.

з участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та про стягнення витрат по сплаті судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернувся в суд з позовом, у якому просить на підставі ч.6 ст.3, 12, 33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.625, 626 ЦК України та положень Кредитного та Іпотечного договору в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №159/Кр97 від 12.06.2008 року, яка станом на 31.05.2013 року складає 23045,14 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок, літ. «А-2», цегляний, під номером 34, що складається з семи житлових кімнат, однієї кухні та підвалу; до будинку належать такі господарські будівлі: господарська будівля літ. «Б» цегла, огорожа літ. « 1,2» металева, замощення літ «І» бетонне, а також земельна ділянка площею 0,0629 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4610300000:10:017:0258, загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326353, р/р -26507010332001, місцезнаходження 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності, буд.14 - витрати по сплаті судового збору у сумі - 230 грн.45 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 12.06.2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) (надалі за текстом - Первинний кредитор) та фізична особа - громадянин України, яким є - ОСОБА_3, (надалі за текстом - Відповідач) уклали Кредитний договір №159/Кр 97.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Первинний кредитор (за Кредитним договором - Кредитор) зобов'язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 20000,00 гривень.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені кредитного договору повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - графіком платежів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором бднк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (виступає правонаступником Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги (надалі за текстом - Договір відступлення), відповідно до якого ТОВ «Кредитні Ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні Ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до договору відступлення. Таким чином, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №159/Кр 97 від 12.06.2008 року Товариству з Обмеженою Відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (надалі за текстом - Позивач). Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов'язання повністю виконали - ТОВ «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» (надалі за текстом - Первинний кредитор) відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Відповідно до ч.1 ст.1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1078 Цивільного Кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 Цивільного Кодексу України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст.1084 Цивільного Кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст.514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного Кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Первинний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши боржнику кредит у сумі 20000,00 гривень.

В свою чергу, боржник, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 31.05.2013 р., має прострочену заборгованість:

- за кредитом складає - 16315 грн.,

- по відсотках складає - 5930,83 гри.,

- по комісії складає - 366,66 грн.,

- пеня складає - 432,65 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, боржник зобов'язаний сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, банк та фізична особа - громадянин України, яким є - ОСОБА_3, уклали іпотечний договір (надалі за текстом - Іпотечний договір), відповідно до якого банку передали в іпотеку майно, а саме: житловий будинок літ. "А-2" цегляний під номером 34, що складається з семи житлових кімнат, однієї кухні та підвалу; до будинку належать такі господарські будівлі: господарська будівля літ. "Б" цегла, огорожа літ. "1,2" металева, замощення літ. "І" бетонне, а також земельна ділянка площею 0.0629 га кадастровий номер земельної ділянки - 4610300000:10:017:0258, загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124.8 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до умов іпотечного договору, а саме іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

У разі порушення боржником основного кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених іпотечним договором, у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, або на підставі окремого договору, який може бути укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору, відповідачу та боржнику було направлено вимогу, а саме: «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки», але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання боржником зобов'язання стосовно умов повернення кредиту. Позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 ЗУ «Про іпотеку».

Враховуючи невиконання відповідачем основного зобов'язання, позивач має право звернутися до останнього з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором боржника.

Представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з»явився, однак від позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» надійшла до суду заява, в якій позивач просить справу розглядати без участі представника.

Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав.

Відповідач ОСОБА_3, допитаний як свідок, пояснив, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» без повідомлення про це його як позичальника та іпотекодавця, самостійно, за власною ініціативою прийняв рішення про списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку і 29.12.2010 року списав безнадійну заборгованість за кредитним договором №159/Кр97 від 12.06.2008 року та отримав відшкодування від держави, внаслідок чого втратив право вимоги за цим кредитним договором. Згодом, скриваючи дійсні обставини справи, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося в суд до нього, відповідача ОСОБА_3, з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Бориславський міський суд Львівської області розглянув дану цивільну справу та відмовив банку в позові, про що 07.02.2013 року ухвалив рішення, яке набрало законної сили.

Відтак, жодних договорів про відступлення прав вимоги, про передачу прав за договорами забезпечення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з ТОВ «Кредитні ініціативи» 17 грудня 2012 року укласти не міг та не укладав, тому позивачем не виконано ухвалу суду про забезпечення доказів у справі, та не надано оригіналів цих договорів, так як їх взагалі не існує. Крім цього, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не надсилав жодних повідомлень йому, відповідачу ОСОБА_3, про те, що начебто банк уступив 17.12.2012 року свої права вимоги за кредитним договором, так як на той час банк вже сам втратив право вимоги за цим договором.

Крім цього, позивач також не надав суду в підтвердження своїх позовних вимог доказів того, що саме він як на момент подачі до суду даного позову, так і в даний час є іпотекодержателем за договором іпотеки.

В позові просить відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_3, допитаного як свідка, з»ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, що позов є безпідставний і до задоволення не підлягає з наступних підстав:

С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської област», Філія ліквідована) та ОСОБА_3 12.06.2008 року укладено кредитний договір №159/Кр97, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 20000,00 грн. на споживчі цілі.

13.06.2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської област., Філія ліквідована) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.06.2008 року за реєстровим №996, згідно умов якого для забезпечення вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» що випливають з кредитного договору №159/Кр97 від 13.06.2008 року, іпотекодавцем ОСОБА_3 передано в іпотеку житловий будинок літ.«А-2», цегляний, загальною площею 274,7кв.м., житловою площею 124,8кв.м., що складається з семи житлових кімнат, однієї кухні та підвалу, до будинку належать такі господарські будівлі: господарська будівля літ. «Б» цегла, огорожа літ. « 1,2» металева, замощення літ «І» бетонне, а також земельна ділянка площею 0,0629 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4610300000:10:017:0258, загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у цивільній справі №2-289/11р., провадження 2/438/40/2013, за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року, в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - відмовлено.

Дане рішення суду набрало законної сили, і цим рішенням суду встановлено, що позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який самостійно, на свій власний розсуд, без повідомлення про це позичальника ОСОБА_3, (він же і іпотекодавець) прийняв рішення про списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку і 29.12.2010 року списав безнадійну заборгованість за кредитними договорами №122/Кр73 від 04.04.2008 року та №159/Кр97 від 12.06.2008 року, і відніс її на збільшення валових витрат банку, - отримав відшкодування від держави, втратив право вимоги за кредитними договорами №122/Кр73 від 04.04.2008 року та №159/Кр97 від 12.06.2008 року. Позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з часу отримання відшкодування втратив право вимоги за кредитними договорами №122/Кр73 від 04.04.2008 року та №159/Кр97 від 12.06.2008 року.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих позивачем документів не вбачається підтвердження факту укладення 17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення.

Копії договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, які містяться у матеріалах справи є недопустимими доказами в розумінні ст.59 ЦПК України, оскільки містять ніким не застереженні виправлення та скриття тексту документа, а відтак судом до уваги не беруться як належні та допустимі докази.

Крім того, позивачем жодних доказів тому, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є іпотекодержателем згідно договору іпотеки від 13.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.06.2008 року за реєстровим №996, не надано і судом таких не здобуто.

Відповідно до частин 4, 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Враховуючи те, що рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у цивільній справі №2-289/11р., провадження 2/438/40/2013, за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року, яке набрало законної сили, встановлено обставину про те, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з часу отримання відшкодування, тобто з часу подання ДПІ у м.Бориславі декларації за ІУ квартал 2010 року №19535 ( тобто річної декларації за 2010 рік) втратив право вимоги за кредитним договором №159/Кр97 від 12.06.2008року, внаслідок чого припинено основне зобов»язання за кредитним договором №159/Кр97 від 12.06.2008 року, тому з припиненням дії основного зобов'язання припинено дію і договору іпотеки від 13.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської області, Філія ліквідована) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.06.2008 року за реєстровим №996.

При встановлених у судовому засіданні обставинах позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, ч.3 ст.209 ЦПК України,

ч. 4, 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.526, 575, 593, 1049, 1054 ЦК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 159/Кр97 від 12.06.2008 року, яка станом на 31.05.2013 року складає 23045,14 грн. та складається з заборгованості:

-за кредитом -16315 грн.,

-по відсотках - 5930,83 грн.

- по комісії - 366,66 грн.

- пеня - 432,65 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок, літ. «А-2», цегляний, під номером 34, що складається з семи житлових кімнат, однієї кухні та підвалу; до будинку належать такі господарські будівлі: господарська будівля літ. «Б» цегла, огорожа літ. « 1,2» металева, замощення літ «І» бетонне, а також земельна ділянка площею 0,0629 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4610300000:10:017:0258, загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій та про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326353, р/р -26507010332001, місцезнаходження 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності, буд.14 - витрати по сплаті судового збору у сумі - 230 грн.45 коп. в і д м о в и т и.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: