Рішення № 36346635, 20.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22699/13-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Пилаєвої М.К.,

при секретарі - Савченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за участі третьої особи ОСОБА_4 про припинення зобов'язання та визнання поруки за договором поруки №014/4104/74/255/1 від 29.12.2006 припиненою, -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2013 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», найменування якого було змінено з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» , просить припинити зобов'язання та визнати припиненою поруку позивача за договором поруки № 014/4104/74/255/1 від 29.12.2006 року, укладеним між позивачем як поручителем та відповідачем, далі Договір поруки. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наступні обставини. 29.12.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/4104/74/255, далі Кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 40 000,00 доларів США на строк 180 місяців з датою повернення кредиту 28.12.2021 та процентною ставкою за користування кредитним коштами у розмірі 14 % річних зі сплатою щомісячно кредиту та процентів за користування кредитними коштами. 29.12.2006 року в забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 між позивачем як поручителем та відповідачем укладено вищевказаний Договір поруки, згідно умов якого позивач поручився за належне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов Кредитного договору Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення кредиторської заборгованості, рішенням суду від 05.04.2011 позов задоволено. За вказаних обставин, позивач посилаючись на те, що до звернення до суду у шестимісячний строк з дати виникнення заборгованості за договором з 13.12.2010 Банк вимоги до позивача як до поручителя з повідомленням про наявну заборгованість та про необхідність її погашення не заявив, вважає, що порука позивача припинилась у зв'язку з пропуском встановленого ст.559 ЦК України строку для пред'явлення вимог до поручителя. Також позивач вважає поруку припиненою, оскільки на лист-вимогу позивача ОСОБА_1 про припинення поруки, яку Банк отримав 10.07.2013, відповіді позивач не отримав, що, на думку позивача вказує про наявність спору між сторонами стосовно припинення поруки, порушення права ОСОБА_1 як поручителя на припинення договору поруки і відповідно дає підставу згідно ст.559 ЦК України для визнання поруки припиненою за рішенням суду./а.с.1-4/

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові, просив задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляд справи не заперечував.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове не з'явився, заяви про розгляд справи без участі уповноваженого представника, до суду не надходило./а.с.34/

Третя особа повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило./а.с.38/

За цих обставин, суд на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на відсутність заперечень позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача, третьої особи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

На підставі пояснень позивача та наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини: 29.12.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», найменування якого було змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/4104/74/255, далі Кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 40 000,00 доларів США на строк 180 місяців з датою повернення кредиту 28.12.2021 та процентною ставкою за користування кредитним коштами у розмірі 14 % річних зі сплатою щомісячно кредиту та процентів за користування кредитними коштами. В забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором 29.12.2006 між позивачем та відповідачем, укладено Договір поруки № 014/4104/74/255/1 від 29.12.2006 року, далі Договір поруки. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов Кредитного договору Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення кредиторської заборгованості станом на 13.12.2010 у розмірі 41 968, 38 доларів США та пені у розмірі 22906, 77 грн., рішенням суду від 05.04.2011 позов задоволено./а.с.5, 6/

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При визначені строку, після закінчення якого порука припиняється, суд, виходячи з наведених вище положень ст.252, ч.4 ст.559 ЦК України, та умов Договору поруки між сторонами, вважає, що такий строк у Договорі поруки сторонами не визначений, оскільки відповідно до п.4.1 Договору поруки порука припиняє свою дію з виконанням поручителем взятих на себе зобов'язань, що враховуючи вищезазначені положення ЦК України не є строком в розумінні цієї правової дефініції.

Таким чином, до правовідносин сторін підлягає застосуванню наведене вище положення речення другого частини ч.4 ст.559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При визначенні початку перебігу вказаного строку, суд виходить з умов Кредитного договору між сторонами, відповідно до якого, сторонами визначено дату повернення кредиту 28.12.2021 року, яка виходячи з предмету кредитного договору, визначеного Розділом 1 Кредитного договору між сторонами та відповідно до положень ч.1 ст.252, ч.1 ст.530 ЦК України є строком виконання основного зобов'язання за Кредитним договором між сторонами.

Крім того, відповідно до п.6.5 Кредитного договору передбачено право Банку вимагати дострокового повного повернення кредиту у разі, серед іншого, невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником з оплати процентів, інших передбачених Договором платежів.

Таким чином, відповідно до умов Кредитного договору, крім обов'язку виконання основного зобов'язання 28.12.2021, боржник зобов'язався виконати основне зобов'язання у разі пред'явлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту.

Виходячи з встановлених рішенням суду від 05.04.2011 обставин справи Банк пред'явив вимогу про дострокове повернення кредиту одночасно до боржника та поручителя - позивача ОСОБА_1 шляхом подання позову до суду.

Посилання позивача на ту обставину, що Банк не пред'явив до позивача як до поручителя відповідної вимоги за шість місяців до 13.12.2010 - дати, на яку Банком розраховано суму кредиторської заборгованості, і у зв'язку з цим пропуск шестимісячного строку звернення з вимогою до позивача як поручителя шляхом подання позову та відповідно припинення поруки на підставі ст.559 ЦК України безпідставні та необґрунтовані, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного цивільного законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є хибним розумінням та тлумаченням на власний розсуд положень ст.559 ЦК України щодо підстав припинення поруки, і не має жодного юридичного значення для чинності поруки позивача за Договором поруки між сторонами.

Зокрема, оскільки положення Договору поруки між сторонами щодо пред'явлення вимоги Банком до поручителя, не виключають та не обмежують встановленого законом права кредитора пред'явити таку вимогу в судовому порядку шляхом подання позову до суду, і враховуючи, що строк дії поруки сторонами не визначений, відповідна вимога пред'явлена достроково до настання строку виконання основного зобов'язання у 2021 році одночасно до боржника та до поручителя, положення ст.559 ЦК України щодо шестимісячного строку пред'явлення такої вимоги до поручителя не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, суд враховує, що дані про те, що Банк до звернення до суду вимагав від боржника ОСОБА_4 дострокового повернення кредиту, в тому числі в строк понад шість місяців до звернення до суду, позивачем суду не надані і в матеріалах справи такі дані відсутні, іншого судом не встановлено.

Безпідставними і юридично неспроможними є і посилання позивача про наявність підстав для припинення поруки за рішенням суду у зв'язку наявністю спору про припинення зобов'язання між сторонами, оскільки такої підстави не передбачено ст.559 ЦК України та іншими положеннями цивільного законодавства. Зокрема, наявність спору між сторонами щодо чинності поруки не може бути безумовною підставою для визнання поруки припиненою за рішенням суду, оскільки дана обставина є передумовою звернення до суду з позовом, і тільки вказує на наявність суб'єктивного права, за захистом якого звертається сторона, і наявність спору між сторонами.

Відтак, судом не встановлено обставин, які б вказували на наявність підстав, передбачених ч.4 ст.559 ЦПК України, вважати поруку позивача за Договором поруки між сторонами припиненою, а тому позов задоволенню не підлягає.

Крім того, виходячи з положень ст.16, ст.559 ЦК України в частині вимог про припинення зобов'язання за Договором поруки, позивачем обраний не передбачений спосіб захисту. Зокрема, оскільки, за наявності передбачених ст.559 ЦК України обставин, порука припиняється в силу закону, у разі наявності спору між сторонами суд своїм рішенням тільки визнає дану обставину, яка настала в силу закону, тобто визнає поруку за відповідним договором поруки припиненою.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.252, 530, 559 ЦК України, ст.ст.3, 6, 10-11, ст.38, ст.57-61, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.ст.224-226, ст.228, ст.ст.231-233, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за участі третьої особи ОСОБА_4 про припинення зобов'язання та визнання поруки за договором поруки №014/4104/74/255/1 від 29.12.2006 припиненою, - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва