Постанова № 36345594, 20.12.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22375/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Головчак М.М. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобовязання виплатити державну соціальну допомогу за січень 2001 року із врахуванням пені, індексації та інфляції, стягнення моральної шкоди та про винесення окремих ухвал, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобовязання виплатити державну соціальну допомогу за січень 2001 року із врахуванням пені, індексації та інфляції, стягнення моральної шкоди та про винесення окремих ухвал.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 06 липня 2000 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» від 01 червня 2000 року. 14 серпня 2000 року листом № 02-561 ОСОБА_3 соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації повідомило його, що після того, як всі нормативні акти будуть приведені у відповідність до вказаного Закону, йому буде призначена соціальна допомога з дня звернення, тобто з 07 серпня 2000 року. В наступному листі, позивача було повідомленою, що питання призначення його сім»ї соціальної допомоги буде вирішуватися із 01 січня 2001 року. Однак вказана допомога була призначена йому з 01 лютого 2001 року. По даний час соціальна допомога за січень 2001 року його сім»ї, яка складається з нього та його дружини ОСОБА_2, не виплачена. Вважають такі дії відповідачів неправомірними, такими, що завдали моральної шкоди. В неодноразово уточненій позовній заяві просять суд визнати дії відповідачів неправомірними, зобовязати їх виплатити їм державну соціальну допомогу за січень 2001 року із врахуванням 30% пені, індексації та інфляції за десять років затримки виплати, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 4000 грн. з кожного моральної шкоди, завданої йому та його сім»ї, винести окремі ухвали відносно Секретаріату Президента України, Премєр-міністра України, Міністра праці і соціальної політики України, відповідача начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації ОСОБА_4, її заступника ОСОБА_5, головного спеціаліста ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації ОСОБА_6, її підлеглої ОСОБА_7

Позивачі в судове засідання не з»явилися з причин, невідомих суду, про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

В заявах, поданих 10 червня 2010 року, 05 липня 2010 року позивачі просять справу розглянути за їх відсутності в порядку письмового провадження (т. 1 а.с.120,154).

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, з причин, невідомих суду, про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.

16 червня 2010 року відповідачем ОСОБА_4, яка являється також представником відповідача - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації подано письмові заперечення, в яких зазначено, що позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки вона була призначена на посаду начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації 13 квітня 2005 року, і тому не може нести відповідальності за рішення, які були прийняті іншою посадовою особою. Також вказала, що Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» введено в дію з 01 січня 2001 року , а ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення допомоги 06 липня 2000 року, тому заява не була задоволена з причин відсутності законодавчого врегулювання. Також заява ОСОБА_1 про призначення допомоги надійшла поштою 08 лютого 2001 року. Відповідно до даної заяви допомога була призначена з 01 лютого 2001 року. Також вказала, що позивачами пропущено строк звернення до адміністративного суду. Просила розгляд справи проводити за відсутності відповідачів (т. 1 а.с.129-130).

Враховуючи те, що сторони заявили клопотання про слухання справи у їх відсутності, суд в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України здійснює судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду позовну заяву, уточнення до позовної заяви, заперечення відповідачів, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із первісним позовом 25 січня 2008 року, в якому фактично оскаржує дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації щодо відмови у призначенні йому соціальної допомоги за січень 2001 року. Оскільки відповідь від ОСОБА_3 він отримав 26 грудня 2007 року, тому суд вважає строк звернення до суду із вказаним позовом ним не пропущено.

06 липня 2000 року газеті «Урядовий курєр» було опубліковано Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» від 01 червня 2000 року

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

06 липня 2000 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги відповідно до вказаного закону (т. 1 а.с.15).

14 серпня 2000 року листом № 02-561 ОСОБА_3 соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_1, що після того, як всі нормативні акти будуть приведені у відповідність до вказаного Закону, йому буде призначена соціальна допомога з дня звернення, тобто з 07 серпня 2000 року (т. 1 а.с.13).

В наступному листі, позивача було повідомленою, що питання призначення його сім»ї соціальної допомоги буде вирішуватися із 01 січня 2001 року (т.1 а.с. 14).

В письмових запереченнях представник відповідача вказує, що заява ОСОБА_1 про призначення йому соціальної допомоги надійшла до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації по пошті лише 08 лютого 2001 року, тому допомога була призначена з 01 лютого 2001 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» (в редакції чинній станом на 2000-2001 роки) державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Відповідач - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації в своїх листах, адресованих позивачу ОСОБА_1 підтверджує, що останній звернувся із заявою про призначення соціальної допомоги ще в 2000 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача ОСОБА_1 щодо необґрунтованої відмови у призначенні йому соціальної допомоги за січень 2001 року відповідно до заяви, поданої ним 06 липня 2000 року, відповідач - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати соціальної допомоги, повинен був діяти відповідно до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» і здійснити відповідне призначення та виплату соціальної допомоги з 01 січня 2001 року. Однак, відповідач ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, у порушення зазначених положень Закону, таких дій не вчинив, тому слід визнати неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям за січень 2001 року та зобов"язати ОСОБА_3 призначити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям за січень 2001 року в розмірі, передбаченому ст.5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям».

Позивач ОСОБА_2 дружина ОСОБА_1 не зверталася до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації із заявою про призначення їй соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям», тому її позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги до начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_4 була призначена на посаду начальника - 13 квітня 2005 року, і тому не може нести відповідальності за рішення, які були прийняті іншою посадовою особою в січні 2001 року.

Позовні вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, викликаних беззаконням відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки вона необґрунтована та позивачами не доведена, ними не подано жодного доказу на її підтвердження.

Щодо позовних вимог про стягнення соціальної допомоги із врахуванням 30% пені, індексації та інфляції за десять років затримки виплати, то відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки між сторонами не виникли зобов»язальні правовідносини, тобто дана норма права до даних правовідносин не застосовується, тому дані вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Крім того, позивачі в позовній заяві просять винести окремі ухвали, в порядку, передбаченому ст. 166 КАС України

Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Вказана стаття дає можливість суду першої інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню.

Оскільки, вказаною постановою суд вирішив по суті спір, тому підстав для винесення окремих ухвал немає.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 69, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, начальника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов»язання виплатити державну соціальну допомогу за січень 2001 року із врахуванням пені, індексації та інфляції, стягнення моральної шкоди, про винесення окремих ухвал - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям за січень 2001 року.

Зобов"язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям за січень 2001 року в розмірі, передбаченому ст.5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям».

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Головчак М.М.