Постанова № 36345587, 22.10.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа№570/4475/13-а

Номер провадження 2-а/570/206/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області, як адміністративного суду, ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом щодо невиплати йому допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі пяти мінімальних заробітних плат та стягнення з відповідача на його користь недоплачену йому щорічну допомогу до 5-го травня за 2013 рік, як інваліду війни Ш групи в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Як зазначає позивач, він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А №420907, виданим 05.07.2002 року Рівненською облдержадміністрацією.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи. У відповідності до положень ст.48 Закону України Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі, який дорівнює пять мінімальних заробітних плат, що і стало підставою для звернення до суду. Та, оскільки він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (згідно посвідчення серії Б №261447 від 11.07.2002 року), відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Представники відповідачів в судове засідання не зявилися, їх правові позиції викладені в їх письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Згідно них відповідач - Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації позов не визнає і просить повністю відмовити у задоволенні позову. По суті спору стверджують, що встановлення розмірів всіх видів соціальних виплат відбуваються відповідно до норм чинного законодавства в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Усі нарахування і виплати відповідачем позивачу були проведені. Виконання закону, на який покликається позивач, залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України.

Згідно письмових заперечень відповідач- центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації позов не визнає і просить повністю відмовити у задоволенні позову, виходячи з аналогічних підстав. Додатково стверджує, що виконує суто технічні функції в межах виділених асигнувань та своїх повноважень, здійснює лише фізичну виплату грошової допомоги, не наділений повноваженнями щодо встановлення розміру допомоги

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Відповідно до положень ст.13 Закону України Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України. На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Для встановлення пільг і компенсацій Законом визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - відносяться до першої категорії.

Як встановлено судом, позивач має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 420907, виданим 05.07.2002 року Рівненською облдержадміністрацією.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме інвалідам І та ІІ групи 120 грн.

Законом України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 року ч.4 ст.48 Закону була викладена у наступній редакції: Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - пять мінімальних заробітних плат. Ч.7 зазначеної статті передбачає, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В 1999 році Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення, перше речення ч.5 викладено в новій редакції: Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік п.30 ст.71 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, зазначений пункт визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Дія зазначеної норми скасована.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України було прийнято нову редакцію ст.48 Закону, а саме: Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, …щорічна допомога на здоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного суду України № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення судом цього рішення.

Таким чином, положення ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофив редакції закону від 06.06.1996 року, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., стосовно розміру виплати компенсації на оздоровлення гарантованих державою.

Судом встановлено, що відповідач при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року. В своїй діяльності державні установи повинні керуватися насамперед Конституцією України та законами України. У даному випадку положення нормативно правового акту суперечить положенню закону, тому відповідач мав керуватися положеннями закону, який має вищу юридичну силу, та при визначенні розміру щорічної компенсації на оздоровлення виходити з положення ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При таких обставинах суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, визнати дії відповідача неправомірними та зобовязати відповідача здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у відповідності до розмірів встановлених ст.48 Закону України Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 року, тобто у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом Ш групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії Б №261447 від 11.07.2002 року.

Відповідно до ст.ст.12, 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ згідно із змінами та повненнями, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а інвалідам війни II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно положень ст.17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувід 25.12.1998 р. № 367- XIV передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету України на відповідний рік, передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

Відповідно до п.5 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. № 1381 Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення встановлений розмір виплати разової грошової допомоги на 2013 рік.

Згідно Рішення Конституційного Суду України (п.3 мотивувальної частини) від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцеві положенняЗакону України Про Державний бюджет України на 2012 рік підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розміру соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету. Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розмір соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п.п.2, 3 ст.116 Конституції України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №1-3рп/2012 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання (частина друга статті 96, частина перша статті 97, частина перша статті 113, пункт 6 статті 116 Основного Закону України), ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України). Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. КМ України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Контитуції та законів України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України.

Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно позиції Конституційного Суду України відповідно до ст.22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландіїконстатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландіївід 12 жовтня 2004 року. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при нарахуванні та виплаті позивачу в 2013 р. щорічної разової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населеннявідповідачі діяли правомірно.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163 КАС України, ст.ст. 92, 152 Конституції України, ст.ст.13, 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп\2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10- рп\2008 від 22.05.2008 року, на підставі ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.3 прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2012 р., Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 1-Зрп, , Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, керуючись ст.ст.17, 94, 159, 160, 163 167, 181 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, яка полягає у невиплаті допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2013 рік.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяКушнір Н.В.