Рішення № 36345368, 18.12.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11500/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 рокум. Рівне

в особі головуючої судді Крижової О.Г.,

з участю секретаря Гриценюк М.А.,

позивачки-відповідачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що з 1981 року по 2013 рік перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання та ведення господарства ними було придбано ряд майна яке вона просить поділити, а саме житловий будинок, загальною площею 95,6 м.кв., та житловою 68,3 м. кв., господарська будівля, загальною площею 241,3 м.кв, земельна ділянка площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Золотіївська, № 26. Також у період шлюбу ними було придбано диван, вартістю 4500 грн.; письмовий стіл, вартістю 800 грн.; телевізор, вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 500 грн.; комп'ютер, вартістю 300 грн.; карнизи, тюль вартістю 1000.; люстри, вартістю 500 грн.; дерев'яна меблева стінка, вартістю 5000 грн.; карнизи, тюль, гардини (на двох вікнах), вартістю 2000 грн.; люстри (2 шт.), вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 1000 грн.; дзеркало, вартістю 1000 грн.; раковина, вартістю 500 грн.; бойлер, вартістю 2000 грн.; ліжко, вартістю 1500 грн.; шафа, вартістю 2000 грн.; трюмо, вартістю 1000 грн.; кухонна стінка, вартістю 3000 грн.; газова колонка, вартістю 1500 грн.; дерев'яні жалюзі, (2 шт.)вартістю 1000 грн.; ванна, вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 1000 грн.; дзеркало, вартістю 1200 грн.; шафа, вартістю 3500 грн.; люстри, (2 шт.), вартістю 300 грн.; жалюзі (2 шт.), вартістю 1000 грн.. Господарську будівлю, вона з колишнім чоловіком розпочали будувати у 1995 році, отримавши дозвіл директора департаменту архітектури № 48 від 25.04.95 року, завершили будівництво у 1999 році. Дана будівля побудована на II поверхи. На 1-му поверсі знаходяться майстерня, сходова, гараж, підсобне приміщення, котельня, санвузол. На П-му поверсі знаходяться сходова, коридор, кухня, 3 господарські приміщення, коридор, туалет, ванна. Фундамент господарської будівлі - б/бетон, стіни побудовані з цегли, покрівля - метало черепиця, перекриття - з/бетон, дерево, підлога -бетон, плитка, ламінат, сходи - бетон, проведені всі комунікації, опалення газове - котел, що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 26 по вул. Золотіївська в м. Рівне.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка та її представник подали заяву про уточнення позовних вимог з посиланням на ст.70,71 Сімейного кодексу України, згідно яких частки дружини і чоловіка у праві спільної сумісної власності є рівними,просять визнати господарську будівлю, загальною площею 241, 3 м 2, яка розташована на земельній ділянці площею 0,10 га за адресою по вул. Золотіївська, № 26 в м. Рівне спільним майном подружжя; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на господарську будівлю, загальною площею 241, 3 м 2, що знаходиться за адресою по вул. Золотіївська, №26 по 1\2 частки на кожного без його реального поділу, визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,10 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої за адресою по вул. Золотіївській, №26 в м. Рівне, згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 10 травня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2307; виділити ОСОБА_1 ліжко, шафу, трюмо, кухонну стінку, газову колонку, газову плитку, деревяні жалюзі в кількості дві штуки, ванну, тумбочку в кількості дві штуки, дзеркало, шафу, люстри в кількості дві штуки, жалюзі в кількості дві штуки; виділити ОСОБА_3 диван, письмовий стіл, телевізор, тумбочку, комп'ютер, карнизи, тюль, люстру, деревяну меблеву стінку, карнизи, тюль гардини (на два вікна), люстри в кількості дві штуки, дзеркало, раковину, бойлер. Вказали ,що майно було придбане під час їхнього перебування в зареєстрованому шлюбі. Покликаючись на викладені обставини, просять первісний позов задовольнити,в задоволенні зустрічного відмовити.

Відповідач- позивач та його представник в судовому засіданні подали заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, пояснили, що ОСОБА_3 є приватним підприємцем. В господарській споруді по вул.Золотіївська,26, біля будинку в нього обладнаний ковбасний цех в якому знаходяться прилади та устаткування необхідні для виготовлення ковбасної продукції та інших мясних виробів. Просять виділити ОСОБА_3 майно із ковбасного цеху, а саме холодильну камеру з агрегатом (для сировини), холодильну камеру для дозрівання сировини, холодильна шафа (для готової продукції), кутер, стіл для ковбаси, жарочні плити ТУ У 25288344.002-99 в кількості дві штуки, тележку для фаршу в кількості дві штуки, мармідки для сирої продукції в кількості двадцять штук, стелажі для спецій в кількості дві штуки, стелажі деревяні в кількості пять штук, рами для коптіння в кількості шість штук, масажер, холодильну камеру без агрегату, морозильну камеру без агрегату, холодильний шкаф для готової продукції, рамки для коптіння в кількості шість штук, стелаж дерев»яний (під ноги) в кількості пять штук, перцемелка, котел з н/ж( не закінчений). Вказали, що позовні вимоги за первісним позовом визнають частково, а саме в частині поділу меблів, що знаходяться в будинку по вул.Золотіївська,26.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задовольнити, в зустрічному позові слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім"ю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Подружжя вважається сімєю і тоді, коли дружина чи чоловік у звязку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно,набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю,якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України передбачено,що майно,набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

За правилами ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна,що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. 3 ст.368 ЦК) , відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути : квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду №1715/20959/12 від 11.02.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Після розлучення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишилось наступне спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Золотіївська, № 26, а саме житловий будинок загальною площею 95,6 м.кв., та житловою 68,3 м. кв., господарська будівля, загальною площею 241,3 м.кв, земельна ділянка площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель (державний акт на право приватної власності на землю від 10.05.2002 р., зареєстрований в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 2307).

Як вказала ОСОБА_1 у період шлюбу ними було придбано диван, вартістю 4500 грн.; письмовий стіл, вартістю 800 грн.; телевізор, вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 500 грн.; комп'ютер, вартістю 300 грн.; карнизи, тюль вартістю 1000.; люстри, вартістю 500 грн.; дерев'яна меблева стінка, вартістю 5000 грн.; карнизи, тюль, гардини (на двох вікнах), вартістю 2000 грн.; люстри (2 шт.), вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 1000 грн.; дзеркало, вартістю 1000 грн.; раковина, вартістю 500 грн.; бойлер, вартістю 2000 грн.; ліжко, вартістю 1500 грн.; шафа, вартістю 2000 грн.; трюмо, вартістю 1000 грн.; кухонна стінка, вартістю 3000 грн.; газова колонка, вартістю 1500 грн.; дерев'яні жалюзі, (2 шт.)вартістю 1000 грн.; ванна, вартістю 3000 грн.; тумбочка, вартістю 1000 грн.; дзеркало, вартістю 1200 грн.; шафа, вартістю 3500 грн.; люстри, (2 шт.), вартістю 300 грн.; жалюзі (2 шт.), вартістю 1000 грн..

Відповідно до п.30 Постанови №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є обєктом права його спільної сумісної власності, передбаченого ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст.65 СК.

Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному,обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позовні вимоги позивачки-відповідачки ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та доведеними, які підлягають до задоволення.

Щодо зустрічного позову, то відповідно до п.29 Постанови №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та положень статей ст.ст.57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи підприємця не є обєктом спільної сумісної власності подружжя, а тому не підлягає поділу.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, ст.ст.2,3,60,71 СК України,ст. 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 292,294,367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволити.

Виділити ОСОБА_1: ліжко, шафу, трюмо, кухонну стінку, газову колонку, газову плитку, деревяні жалюзі в кількості дві штуки, ванну, тумбочку в кількості дві штуки, дзеркало, шафу, люстри в кількості дві штуки, жалюзі в кількості дві штуки.

Виділити ОСОБА_3: диван, письмовий стіл, телевізор, тумбочку, комп'ютер, карнизи, тюль, люстру, деревяну меблеву стінку, карнизи, тюль гардини (на два вікна), люстри в кількості дві штуки, дзеркало, раковину, бойлер.

Визнати господарську будівлю, загальною площею 241, 3 м 2, яка розташована на земельній ділянці площею 0,10 га за адресою по вул. Золотіївська, № 26 в м. Рівне спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на господарську будівлю, загальною площею 241, 3 м 2, що знаходиться за адресою по вул. Золотіївська, №26 по 1\2 частки на кожного без його реального поділу.

Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,10 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованої за адресою по вул. Золотіївській, №26 в м. Рівне, згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 10 травня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2307.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова