Рішення № 36342322, 23.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2013 Справа № 905/5882/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків

до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 24 529,59грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Іванова О.І. - представник по довіреності від 24.09.13р.

Якута С.П. - керівник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області суми основного боргу у розмірі 23 708,60грн., 3% річних у розмірі 821,19грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів купівлі - продажу від 24.04.2012р. № 15/629, від 24.04.2012р. №15/630, від 15.05.2012р. №15/723, від 15.05.2012р. №15/724, від 22.05.2012р. №15/737 в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії зазначених договорів та специфікацій до них, копії видаткових накладних № РН-0504 від 25.04.2012р., № РН-0505 від 25.04.2012р., № РН-0816 від 05.06.2012р., № РН-0815 від 05.06.2012р., № РН-0817 від 05.06.2012р., копії податкових накладних №246 від 25.04.2012р., №247 від 25.04.2012р., №18 від 05.06.2012р., №17 від 05.06.2012р., №19 від 05.06.2012р., копію банківської виписки №БВ-0000077 від 30.05.2012р., копії виписок за особовим рахунком за 30.05.2012р., копії довіреностей №963 від 23.04.2012р., №1325 від 01.06.2012р., витяги з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №958385-958389.

24 вересня 2013р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіоком", м. Харків про визнання договору купівлі-продажу №15/629 від 24.04.2012р. недійсним.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2013р. зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіоком", м. Харків про визнання договору купівлі-продажу № 15/629 від 24.04.2012р. недійсним, була залишена без розгляду та повернута останньому.

Ухвалою від 27.09.2013р. господарський суд зупинив провадження у справі № 905/5882/13.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області від 25.09.2013р. у справі № 905/5882/13 повернуто заявнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2013р. Публічному акціонерному товариству «Енергомашспецсталь» відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. у справі № 905/5882/13.

Після повернення справи до господарського суду, провадження у справі № 905/5882/13 було поновлено, згідно ухвали господарського суду Донецької області від 13.12.2013р.

23.12.2013р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшов супровідний лист б/н від 23.12.2013р. разом з додатковими документами по справі.

В цей же день позивач надав заяву, в якій зазначив, що у зв'язку з технічною помилкою в тексті позову та прохальній частині позову було не вірно визначено суму основного боргу, а саме: зазначено суму основного боргу у розмірі 23 708,60грн. замість 23 708,40грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 24 529,79грн., з яких 23 708,40грн. - основний борг та 821,19грн. - 3% річних. Суд прийняв зазначену заяву та розглядає справу з її урахуванням.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною у позовній заяві.

У судовому засіданні 23.12.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

24 квітня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків (далі по тексту-Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (далі по тексту-Покупець), були укладені договори купівлі-продажу № 15/629, №15/630, №15/723, №15/724, №15/737, згідно умов яких Продавець зобов'язався передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації №1, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити цю продукцію.

Загальна сума договорів вказана в п.2.1.

Форма розрахунків наступна: сплата після поставки продукції протягом 15 календарних днів. (п.4.2 договорів).

У виконання умов Договорів сторонами були підписані специфікації №1 від 24.04.2012р., №1 від 15.05.2012р., №1 від 22.05.2012р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, оплати, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Зазначені договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до виконання сторонами зобов'язань по договорам (п.5.2 договорів).

Враховуючи вищезазначене, договори, на які посилається позивач, вважається судом укладеними, так як в них сторонами передбачені всі істотні умови.

У відповідності до вищевказаних специфікацій, на виконання умов Договорів, за видатковими накладними №РН-0504 від 25.04.2012р., № РН-0505 від 25.04.2012р., № РН-0816 від 05.06.2012р., № РН-0815 від 05.06.2012р., № РН-0817 від 05.06.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 23 956,80грн.

Поставлений згідно означених накладних товар на підставі довіреностей №963 від 23.04.2012р., №1325 від 01.06.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженими особами, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідач свої зобов»язання щодо оплати коштів за отриманий товар виконав частково за договором №15/630 від 24.04.2012р. у розмірі 248,40грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою.

24.09.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. №01-09 від 24.09.2013р., в якій просив відповідача погасити заборгованість у розмірі 23 780,40грн. відповідно до акту звірки від 24.09.2013р. Факт надіслання претензії на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення. Проте, зазначена претензія залишилась без відповіді зі сторони відповідача.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладені договори купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладені договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 23 708,40грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 23 708,40грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків, щодо стягнення боргу у сумі 23 708,40грн., суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних у розмірі 821,19грн., проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 821,19грн. 3% річних в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 24 529,59грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіоком», м. Харків суму основного боргу у розмірі 23708,40грн., 3% річних у розмірі 821,19грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.12.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна