Постанова № 36341570, 11.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 23487/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги державної податкової адміністрації у Львівській області та головних державних ревізорів-інспекторів державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевича Тараса Євгеновича та Кабана Олександра Остаповича на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2010 р. в адміністративній справі № 2а-196/10 за позовом ОСОБА_4 до головних державних ревізорів-інспекторів державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевича Тараса Євгеновича та Кабана Олександра Остаповича про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

13.12.2009 р. ОСОБА_4 звернулась до Сокальського районного суду Львівської області з позовом, в якому просила визнати дії відповідачів при проведенні перевірки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в ході перевірки інспектори ДПА питали її тільки про те, де знаходяться прихідні накладні на горілку, яка перебуває в продажу, на що вона відповіла, що накладні є в бухгалтерії підприємства. Згодом вказали на місця в документах, де необхідно поставити підпис. На її запитання, що це за документи та чому їх слід підписувати, їй відповіли, що жодних наслідків це не потягне. Лише 10.12.2009 р. їй треба було надати в ДПІ у Сокальському районі прибуткові накладні на горілку, які знаходяться в бухгалтерії. Повіривши інспекторам ДПА, вона підписала документи, після чого відповідачі покинули магазин.

Вказує, що при проведенні перевірки інспектори ДПІ нічого їй не роз'яснили та наполягали на підписанні документів. Лише згодом, прочитавши нерозбірливий почерк в копіях документів які їй вручили, вона зрозуміла, що їй поставили у вину порушення ведення обліку товарних засобів за місцем їх реалізації, склали протокол про адміністративне правопорушення та її буде притягнуто до адміністративної відповідальності.

З даними діями відповідачів вона цілковито не погоджується, оскільки її обманули. При перевірці їй не роз'яснили прав, прихідні накладні на горілку яка знаходиться на реалізації, були на місці, поруч в приміщенні бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за стіною в цьому ж приміщенні, що й магазин. Дані накладні вона могла надати відразу ж на вимогу інспекторів, проте цього вони не зажадали.

Вважає дії відповідачів протиправними та підступними. Просить визнати такі дії відповідачів при проведенні перевірки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення незаконними.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2010 р. позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржили державна податкова адміністрація у Львівській області та головні державні ревізори-інспектори державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевич Т.Є. та Кабан О.О., які вважають, що рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційних скарг обгрунтовані тим, що перевіряючими як під час проведення перевірки так і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не порушено законодавства України, оскільки прихідні документи на горілчані вироби були відсутні під час перевірки, що підтвердила сама позивач у своїх поясненнях.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 09.12.2009 р. головними державними ревізорами-інспекторами державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевичем Т.Є. та Кабаном О.О. проведено в присутності позивачки, в магазині ПП «Агрофірма «Щедрий лан»», перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності товарних патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки № 15/01/23/32704145 від 09.12.2009 р.

У ході перевірки виявлено порушення ведення обліку товарних засобів за місцем їх реалізації, а саме - відсутні прихідні накладні на горілчані вироби на суму 1875,80 грн.

Згідно відомості про результати перевірки щодо повного оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів, станом на 09.12.2009 р. при перевірці магазину ПП «Агрофірма «Щедрий лан»», що в с.Переспа Сокальського району Львівської області, виявлено відсутність відомостей про надходження горілки «Володар» ємкістю 0,7 л. - 12шт., горілки «Володар» ємкістю 0,5 л. - 60шт., горілки «Слава» ємкістю 0,5 л. - 20шт., а всього на суму 1875,80 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КН № 898462, складеного 09.12.2009 р. відповідачем при проведенні перевірки ПП «Агрофірма «Щедрий лан»», встановлено порушення встановленого законом порядку розрахунків із споживачами, а саме: порушення ведення обліку товарних засобів за місцем їх реалізації, чим було порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що передбачена ч.1 ст.155 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, не вимагаючи надання відповідних документів, склали акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, яким вирішено притягнути позивачку до відповідальності, за порушення, якого вона не вчиняла.

Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції є помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) передбачено, що органи ДПС України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно зі ст.2 Закону № 509-ХІІ, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог зазначеного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пункт 1 статті 11 Закону № 509-ХІІ передбачає, що органи державної податкової служби в установленому порядку мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг звітів, кошторисів, декларацій товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно зі статтями 18 та 19 Закону України «Про захист прав споживачів» надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару.

Суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі і фізична особа, який займається реалізацією алкогольних напоїв має право здійснювати таку реалізацію лише на підставі документів, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої.

До таких документів, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Ці документи є підставою для передачі алкогольних напоїв для реалізації у роздріб.

Як встановлено судом, що при проведенні перевірки головними державними податковими ревізор-інспекторами ДПА у Львівській області Олеськевичем Т.Є. та Кабаном О.О. виявлено відсутність обліку товарних запасів (зокрема горілчаних виробів) за місцем їх реалізації, про що складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 09.12.2009 р.

На підставі даного акта перевірки ДПІ у Сокальському районі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 3751,60 грн. за № 0012262300 від 21.12.2009 р.

На дане рішення ПП «Агрофірма «Щедрий лан»» подано скаргу, за розглядом якої рішенням ДПА у Львівській області від 08.02.10 р. за № 2610/10/25-005/105 скаргу ПП «Агрофірма «Щедрий лан»» залишено задоволення, а рішення за № 0012262300 від 21.12.2009 р. - без змін.

Судом встановлено, що акт перевірки підписано продавцем ПП «Агрофірма «Щедрий лан»» ОСОБА_4 в пункті 4.1 акту зазначено: «зауважень немає, режим роботи підприємства не порушено. Прихідні документи, зазначені в акті, знаходяться в бухгалтерії».

Крім того, в протоколі наведено повний перелік прав, передбачений ст.268 КпАП України, під яким порушником поставлено свій підпис, що свідчить про роз'яснення правопорушнику прав.

Доводи позивача про те, що бухгалтерія знаходиться в одному приміщенні з магазином, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки магазин є окремою будівлею.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про неправомірні дії з боку відповідачів, допущені ними під час виконання своїх обов'язків, не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими, оскільки належних доказів наявності таких дій суду не надано.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак оскаржувана постанова належить до скасування. з прийняттям нової, якою в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги державної податкової адміністрації у Львівській області та головних державних ревізорів-інспекторів Державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевича Тараса Євгеновича та Кабана Олександра Остаповича задовольнити.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2010 р. в адміністративній справі № 2а-196/10 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до головних державних ревізорів-інспекторів державної податкової адміністрації у Львівській області Олеськевича Тараса Євгеновича та Кабана Олександра Остаповича про визнання протиправними дій відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 16 грудня 2013 року.