Ухвала суду № 36341500, 28.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 821/903/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби від 29.10.2012 року, № 0001001504, яким Товариству зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за липень 2012 року на 1 023 363 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 511 681,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про завищення бюджетного відшкодування за липень 2012 року суперечать нормам діючого законодавства та порушують права платника податків, оскільки від'ємне значення з ПДВ, яке задеклароване Товариством як бюджетне відшкодування, підтверджене фактичною сплатою цього податку постачальникам та належним чином складеними податковими накладними.

Також зазначає, що виключення відповідачем із складу податкового кредиту операції з ТОВ "Херсон Пак"е неправомірним, адже цей постачальник надав Товариству послуги з карантинного огляду та сертифікації вантажу олії, що підтверджується відповідними бухгалтерськими та податковими документами. Оскільки Товариством виконано всі вимоги Податкового кодексу України для декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у липні 2012 року, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року, висновки якої викладені в акті перевірки від 05.10.2012 року № 2079/15-4/00952367.

Відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2012 року на 11 000 грн., завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2012 року на 1 029 519 грн. та заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у липні 2012 року на 1 018 519 грн.

За висновком податкового органу, порушення полягало в тому, що Товариством у травні 2012 року задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Херсон Пак" за податковою накладною від 04.05.2012р. № 3, у той час, коли декларація з ПДВ цього постачальника за травень 2012 року визнана недійсною, свідоцтво платника ПДВ анульоване 24.05.2012р. у зв'язку з відсутністю платника за місцем реєстрації. Оскільки відсутня сплата зазначеним контрагентом податкових зобов'язань з ПДВ за цей період, податковий орган вважає, що зазначена обставина не дає можливості формувати податковий кредит покупців послуг цього суб'єкта господарювання.

Крім цього перевіркою встановлено, що позивачем не підтверджено задеклароване у липні 2012 року бюджетне відшкодування фактичною сплатою постачальникам від'ємного значення з ПДВ. Зокрема, Товариством невірно розраховано сплату від'ємного значення по контрагенту ТОВ «Полігрейн Агро», а саме, протягом червня 2012 року зазначеному контрагенту сплачено 21 722 611.91 грн., у тому числі 3 620 435.32 грн. ПДВ. Проте зазначена сплата не перекриває сальдо розрахунків на 01.06.12 року, що, в свою чергу, свідчить про те, що зазначені суми є погашенням кредиторської заборгованості по поставці товару за травень 2012 року та має враховуватись як фактична сплата від'ємного значення за травень 2012 року. Аналогічну помилку допущено позивачем і по іншим постачальникам, які станом на 01.06.13 року мали кредитове сальдо розрахунків, формували податковий кредит у травні 2012 року та сплата по яких відбулась у червні 2012 року. Вказана сплата також має враховуватись як фактична сплата від'ємного значення за травень 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент вчинення господарських операцій постачальник позивача - ТОВ "Херсон Пак" був зареєстрований платником ПДВ і станом на 04.05.2012 року у позивача не було підстав сумніватись про наявність у постачальника правових підстав для складання податкової накладної за результатами здійснення господарських операцій.

Крім цього, виходячи з положень ст. 200 ПК України, суд зазначив, що чинним законодавством не передбачається переваг щодо використання сплати ПДВ постачальникам або для декларування бюджетного відшкодування, або для погашення податкових зобов'язань декларації з ПДВ, або для погашення податкового боргу цього платника податків, а тому визначення пріоритету щодо використання суми фактично сплаченого ПДВ постачальникам належить платникові податку. Оскільки із декларацій позивача за травень-липень 2012 року вбачається, що Товариством у червні 2012 року фактично сплачено ПДВ постачальникам у складі вартості товарів у загальній сумі 4 133 408,30 грн. по зобов'язанням поточного та попередніх податкових періодів, що значно перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за липень 2012 року у сумі 3 173 669,00 грн., суд дійшов висновку про правомірність декларування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ у липні 2012 року.

Колегія суддів такий висновком суду першої інстанції вважає правильним, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак таких доказів на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати, не спростовано.

Як вбачається з установлених судом першої інстанції обставин даної справи, позивач у липні 2012 року обчислив бюджетне відшкодування з ПДВ за рахунок декларування податкового кредиту по відносинам з ТОВ "Херсон Пак" у сумі 11 000 грн. за податковою накладною від 04.05.2012р. № 3.

Обґрунтовуючи свої висновки щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за даною господарською операцією, податковий орган послався на ту обставину, що декларація з ПДВ цього постачальника за травень 2012 року визнана недійсною, свідоцтво платника ПДВ анульоване 24.05.2012р. у зв'язку з відсутністю платника за місцем реєстрації.

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення господарських операцій ТОВ "Херсон Пак" було зареєстрованим платником ПДВ і у позивача не було підстав для сумніву щодо наявності у зазначеного контрагента правових підстав для складання податкової накладної за результатами здійснення господарських операцій.

Що стосується не підтвердження задекларованого у липні 2012 року бюджетного відшкодування фактичною сплатою постачальникам від'ємного значення з ПДВ колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи положення зазначеної норми закону колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством не передбачено переваг щодо використання сплати ПДВ постачальникам або для декларування бюджетного відшкодування, або для погашення податкових зобов'язань декларації з ПДВ, або для погашення податкового боргу цього платника податків, а тому визначення пріоритету щодо використання суми фактично сплаченого ПДВ постачальникам належить платникові податку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, основними постачальниками товарів та послуг позивача у періоді, що перевірявся, були ТОВ "Полігрейн Агро" та ДП "Херсонський морський торгівельний порт".

На виконання договірних зобов'язань позивачем фактично сплачено цим постачальникам 2 144 150 грн., у тому числі за травень 2012 року - 1 656 490 грн., за червень 2012 року - 487 660 грн.

За декларацією позивача з ПДВ за липень 2012 року ним задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду у сумі 1 306 070 грн., від'ємне значення з ПДВ попереднього звітного періоду у сумі 4 479 739 грн. та бюджетне відшкодування з ПДВ на рахунок в банку у сумі 3 173 669 грн.

Із декларацій позивача за травень-липень 2012 року вбачається, що позивачем у червні 2012 року фактично сплачено ПДВ постачальникам у складі вартості товарів у загальній сумі 4 133 408,30 грн. по зобов'язанням поточного та попередніх податкових періодів, що перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за липень 2012 року на 3 173 669 грн., тому позивачем правомірно задекларовано бюджетне відшкодування з ПДВ у липні 2012 року.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте податковим органом не наведено доводів щодо недостовірності наявних у справі доказів, не подано фактичних даних на спростування встановлених в ході судового розгляду обставин, а відтак колегія суддів відхиляє як неспроможні висновки податкової інспекції, покладені в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись: ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л.В. Стас.